Segue 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Segue 1[1]
Тип об'єкта dSph (карликова сфероїдальна галактика) або кулясте скупчення[1][2]
Відкривач SEGUE (Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration)
Дата відкриття 2006
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'я Лев
Пряме піднесення 10h 07m 04s[1]
Схилення
Вигляд
Габбл-тип :
Видима зоряна величина 13.8 ± 0.5[2] m
Фотографічна зоряна величина
Видимий діаметр
Яскравість поверхні
Фізичні дані
Відстань 75 ± 6.5 тис. (23 ± 2 кпк)[2] св.р.
Кутове положення
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса 6×105
Властивості одна з найменших і найбільш тьмяних галактик-супутників Чумацького Шляху, без зореутворення
Позначення
Segue 1

Segue 1 — карликова сфероїдальна галактика (або кулясте скупчення), розташована в сузір'ї Лева і виявлена в 2006 році Слоанівським цифровим оглядом неба[2]. Вона розташована на відстані близько 23 кпк (близько 75 тис. світлових років) від Сонця і віддаляється від Сонця зі швидкістю близько 206 км/с[2][3] Segue 1 має помітно витягнуту (відношення осей ~ 2: 1) форму з півсвітловим радіусом близько 30 парсек.[2][4] Це видовження може бути викликано приливними силами Чумацького Шляху, якщо Segue 1 зараз приливно руйнується[5].

Галактика була виявлена за програмою SEGUE (англ. Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration — продовженням Слоанівського огляду для галактичного розуміння та дослідження), звідки й отримала свою назву.

Властивості[ред. | ред. код]

Segue 1 є одним з найменших і найтьмяніших супутників Чумацького Шляху — її інтегральна світність лише приблизно в 300 разів перевищує світність Сонця (абсолютна зоряна величина близько -1,5)[note 1], що набагато менше, ніж світність типового кулястого скупчення[2][4]. Однак, спостереження вказують, що її маса становить близько 600 тисяч сонячних мас, тобто, співвідношення маса — світність[en] становить близько 3400[6]. Це найбільше відоме співвідношення маса — світність для галактик (станом на 2011 рік)[6]. Таке велике співвідношення маса — світність означає, що в Segue 1 може переважати темна матерія. Утім, важко оцінити масу таких тьмяних об'єктів через значне поглинання на шляху до Землі, що збільшує дисперсію швидкості. Крім того, будь-яка оцінка маси заснована на неявному припущенні, що об'єкт гравітаційно зв'язаний, що може бути не так, якщо об'єкт перебуває в процесі руйнування[5].

Зоряна популяція Segue 1 складається в основному зі старих зір, утворених більше 12 мільярдів років тому[5]. Металічність цих старих зір також дуже низька ([Fe/H] ≈ −2.5 ± 0.8), тобто, вони містять у 300 разів менше важких елементів, ніж Сонце[6] Зараз у галактиці не відбувається зореутворення. Вимірюванням досі не вдалося виявити нейтральний водень в ній — верхня межа становить 13 мас Сонця.[7] Оцінюється, що в галактиці приблизно 1000 зір. З них 7 перебувають на еволюційній стадії червоного гіганта. Хімічний склад Segue 1 вказує на відсутність істотної хімічної еволюції після утворення галактики, підтримуючи ідею, що це може бути перша галактика, яка пережила лише один спалах зореутворення, реліктова галактика раннього Всесвіту[8][9][10].

Segue 1 розташована посередині потоку Стрільця і приблизно на такій же відстані від Сонця. Можливо, вона колись була кулястим скупченням карликової галактики Стрілець, яке згодом було відірване з неї приливними силами Чумацького Шляху[5]. Проте, пізніші дослідження показали, що Segue 1 фактично не пов'язана з потоком Стрілець і що вона припливно не руйнується.[6][11] Якщо Segue 1 — галактика, то вона, можливо, була супутником карликової еліптичної галактики Стрільця в минулому.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За іншими джерелами абсолютна зоряна величина становить від −3 до −1,6.[2][5]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в NAME Segue 1. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних[en]. Процитовано 2010-03-13. 
  2. а б в г д е ж и Belokurov, V.; Zucker, D. B.; Evans, N. W.; Kleyna, J. T.; Koposov, S.; Hodgkin, S. T.; Irwin, M. J.; Gilmore, G. та ін. (2007). Cats and Dogs, Hair and a Hero: A Quintet of New Milky Way Companions. The Astrophysical Journal 654 (2): 897. Bibcode:2007ApJ...654..897B. arXiv:astro-ph/0608448. doi:10.1086/509718. 
  3. а б Geha, Marla; Willman, Beth; Simon, Joshua D.; Strigari, Louis E.; Kirby, Evan N.; Law, David R.; Strader, Jay (2009). The Least-Luminous Galaxy: Spectroscopy of the Milky Way Satellite Segue 1. The Astrophysical Journal 692 (2): 1464–1475. Bibcode:2009ApJ...692.1464G. arXiv:0809.2781. doi:10.1088/0004-637X/692/2/1464. 
  4. а б Martin, N. F.; De Jong, J. T. A.; Rix, H. W. (2008). A Comprehensive Maximum Likelihood Analysis of the Structural Properties of Faint Milky Way Satellites. The Astrophysical Journal 684 (2): 1075. Bibcode:2008ApJ...684.1075M. arXiv:0805.2945. doi:10.1086/590336. 
  5. а б в г д Niederste-Ostholt, M.; Belokurov, V. та ін. (2009). The Origin of Segue 1. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 398 (4): 1771–1781. Bibcode:2009MNRAS.398.1771N. arXiv:0906.3669. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15287.x. 
  6. а б в г Simon, J. D.; Geha, M.; Minor, Q. E.; Martinez, G. D.; Kirby, E. N.; Bullock, J. S.; Kaplinghat, M.; Strigari, L. E. та ін. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: The Darkest Galaxy. The Astrophysical Journal 733: 46. Bibcode:2011ApJ...733...46S. arXiv:1007.4198. doi:10.1088/0004-637X/733/1/46. 
  7. Grcevich, J.; Putman, M. E. (2009). H I in Local Group Dwarf Galaxies and Stripping by the Galactic Halo. The Astrophysical Journal 696: 385. Bibcode:2009ApJ...696..385G. arXiv:0901.4975. doi:10.1088/0004-637X/696/1/385. 
  8. Nearby galaxy is a 'fossil' from the early universe. Science Daily. 1 May 2014. 
  9. Fossil Galaxy Provides a Window Into the Early Universe. 2014-05-11. Процитовано 2018-09-21. 
  10. Frebel, Anna; Simon, Joshua D.; Kirby, Evan N. (2014-04-16). Segue 1: An Unevolved Fossil Galaxy from the Early Universe. The Astrophysical Journal (en) 786 (1): 74. ISSN 0004-637X. arXiv:1403.6116. doi:10.1088/0004-637X/786/1/74. 
  11. Martinez, G. D.; Minor, Q. E.; Bullock, J.; Kaplinghat, M.; Simon, J. D.; Geha, M. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: Dark Matter Content, Stellar Membership, and Binary Properties from a Bayesian Analysis. The Astrophysical Journal 738: 55. Bibcode:2011ApJ...738...55M. arXiv:1008.4585. doi:10.1088/0004-637X/738/1/55. 

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: Карта зоряного неба 10г 07м 04с, +16° 04′ 55″