Гірча кминолиста
| Гірча кминолиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Гірча (Selinum) |
| Вид: | Гірча кминолиста (S. carvifolia)
|
| Біноміальна назва | |
| Selinum carvifolia | |
Гірча кминолиста[1][2] (Selinum carvifolia) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Європі.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 30–100 см. Рослина гола. Стебла з гострими вузько крилатими ребрами. Листки довгасто-трикутно-яйцюваті; прикореневі й нижні стеблові — на довгих черешках, з короткими піхвами, тричі-чотири рази перисторозсічені, 10–15 см завдовжки; частки останнього порядку яйцюваті, глибоко розсічені на довгасто-лінійні кінцеві часточки, верхні листки дрібніші. Суцвіття — складний зонтик. Зонтики на верхівці стебел і гілок до 7 см в діаметрі, з 15–25 борознистими променями; обгортки немає або вона складається з 1–2 листочків, які рано опадають; обгорточки — з багатьох лінійних, на краю вузько-біло-плівчастих листочків. Віночок радіально симетричний, білий, 3–4 мм шириною; пелюсток 5, виїмкові, кінчик вигнутий всередину. Чашолистки відсутні. Тичинок 5. Плоди (2-секційні схизокарпії) широко еліптичні, з 5 крилоподібними ребрами[2][3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Європі від Португалії й о. Британія до Уралу; за іншими джерелами росте також у зх. Сибіру й Казахстані[4][5][6].
В Україні вид зростає на лісових галявинах, галявинах, вологих луках — у Закарпатті, Карпатах, на Поліссі та в Лісостепу б. м. звичайно; на півдні Степу рідко[2].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Selinum carvifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 235, 236. (рос.)(укр.)
- ↑ NatureGate. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 05.03.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 05.03.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05.03.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05.03.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||