Жовтозілля лісове
| Жовтозілля лісове | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Жовтозілля (Senecio) |
| Вид: | Жовтозілля лісове (S. sylvaticus)
|
| Біноміальна назва | |
| Senecio sylvaticus | |
Жовтозі́лля лісове́[1][2] (Senecio sylvaticus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений на Мадейрі та в Європі крім сходу.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна трав'яниста рослина 20–75 см заввишки, вкрита рясними кучерявими волосками. Листки перисто-роздільні; нижні — з черешками; верхні — сидячі, напівстеблоохопні, з вушками при основі. Обгортка (сукупність приквітків при суцвітті) 3–4 мм в діаметрі. Зовнішні листочки обгортки в 4–8 разів коротше внутрішніх, б. ч. без чорної плями на верхівках, притиснуті. Язичкові квітки світло-жовті, по довжині рівні обгортці або трохи довше її. Кошики (квіткові голови) дрібні, циліндричні, до 3 мм завдовжки, у нещільній щиткоподібній волоті. Сім'янки довгасті, до 3 мм завдовжки[2]. Листові пластини від оберненояйцеподібних до довгастих, 3–7(12) × 1–3(4) см, зазвичай 1–2-перисті, основи конічні, кінцеві поля зубчасті. Квіткових голів 12–24. 2n = 40. [3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений на Мадейрі та в Європі крім сходу; натуралізований у південно-східній і південно-західній Канаді, східних і західних США, Україні, Азорських островах[4][5][6].
В Україні вид зростає в піщаних місцях, на узліссях і галявинах, рідше на полях як бур'ян — У Закарпатті (Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний; Берегівський р-н, с. Добросілля), Розточчя-Опольських лісах; у західному Поліссі, нечасто; в Правобережному Лісостепу, рідко[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
рослина -
квіткові голови -
супліддя
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Senecio sylvaticus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 344. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of North America. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 30.04.2019. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 30.04.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|