Senna

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Senna
Зображення
Наукова назва таксона Senna Mill., 1754[1]
Таксономічний ранг рід[1]
Батьківський таксон Cassieaed і цезальпінієві[1]
Вернакулярна назва senna[2], 决明属[3][4][…] і 番泻决明属[4][6]
URL GRIN npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=11066
CMNS: Senna у Вікісховищі

Сенна (Senna) — великий рід квіткових рослин родини бобових (Fabaceae, підродина Caesalpinioideae, [7] триба Cassieae). Цей різноманітний рід поширений у тропіках, з невеликою кількістю видів у помірних регіонах. Кількість видів оцінюється приблизно від 260 [8] до 350. [9] Типовим видом для роду є Senna alexandrina. У культурі відомо близько 50 видів Сенни. [10]

Опис[ред. | ред. код]

Сенна включає трави, кущі та дерева. Листки перисті з супротивними парними листочками. Суцвіття — китиці на кінцях гілок або виходять із пазух листків. Квітка має п'ять чашолистків і п'ять зазвичай жовтих пелюсток. Є десять прямих тичинок. Тичинки можуть бути різного розміру, а деякі є стамінодіями. Плід — стручок як у бобових, що містить кілька насінин. [11]

Систематика[ред. | ред. код]

Chamaecrista, Cassia та Senna утворюють монофілетичну групу, яку деякі автори назвали Cassia. [12] У 1982 році група була названа Cassiinae і класифікована як підтриба триби Cassieae. [13] Триба Cassieae містить 21 рід і тепер відомо, що вона є поліфілетичною [12], але класифікація все ще прийнята, оскільки перегляд систематики Fabaceae ще не прийнятий. [12]

Рід Senna мав складну таксономічну історію. [14] Те, що зараз відомо як Senna, було включено Ліннеєм у Cassia in Species Plantarum у 1753 році [15]. Філіп Міллер відокремив Сенну від Кассії в 1754 році в четвертому виданні Словника садівників. [16] До 1982 року багато авторів, слідуючи за Ліннеєм, не визнавали Senna та Chamaecrista, але включали їх у Cassia. Філогенетичний аналіз ДНК показав, що Chamaecrista, Cassia та Senna є монофілетичними, але зв’язок між цими трьома родами не встановлений. [8] Тому вони показані у філогенетичних деревах як тритомія.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва роду походить від арабського sanā, що описує рослини, листя та стручки яких мають проносні та проносні властивості. [17]

Види[ред. | ред. код]

У 2019 році Plants of the World Online визнавав такі види:[18][19]

Senna alexandrina
Senna artemisioides
Senna bicapsularis
Senna didymobotrya
Senna hirsuta
Senna macranthera
Senna multiglandulosa
Senna occidentalis
Senna pendula
Senna spectabilis
Senna surattensis
Senna odorata

Екологія[ред. | ред. код]

Гусениці багатьох видів живляться рослинами Сенна. Чорна відьма (Ascalapha odorata), Astraptes fulgerator, Catopsilia pomona і C. pyranthe були зареєстровані, наприклад, на кущі S. alata.

Деякі види мають позаквіткові нектарники на листках або квітконосах, які відвідують мурахи. [8]

Види сенни запилюються різноманітними бджолами, особливо великими бджолами-самками, такими як Xylocopa. [8] Вони покладаються на «запилення дзижчанням», а деякі з них — на «рикошетне запилення», коли пилок не осідає на тілі запилювача через прямий контакт із пиляками. [20] Квітки мають два комплекти тичинок: тичинки їстівні, довші, і тичинки, що запилюють, менші за розміром. [21] Завдяки «запиленню дзижчанням» пилок із тичинок-запилювачів викидається з пиляків і кілька разів рикошетить об пелюстки, перш ніж осідає на спині бджоли-запилювача. Шорсткість стінок пелюсток сповільнює швидкість пилку. Сам по собі ефект рикошету не може забезпечити ефективне поширення пилку. Цьому сприяють статичні заряди, коли літаючі бджоли стають позитивно зарядженими внаслідок тертя в повітрі, а пилок є негативно зарядженим, через що вони природним чином притягуються до тіла бджіл. Бджола-запилювач зрештою переносить пилок, а також отримує можливість харчуватися пилком, який знаходиться на живильних тичинках. [20]

Використання[ред. | ред. код]

Деякі види сенни використовуються як декоративні рослини в ландшафтному дизайні. Вид пристосований до багатьох типів клімату.

Камедь касії, екстракт насіння китайської сени (S. obtusifolia), використовується як загусник. Листя та квіти сіамської касії (S. siamea) використовуються в деяких кухнях Південно-Східної Азії, таких як тайська, шанська/бірманська та лаоська кухні. По- тайськи вони відомі як хі-лек і використовуються в каррі. [22]

Проносне[ред. | ред. код]

Протягом усієї історії єгипетську сенну (S. alexandrina) використовували через її проносні властивості у формі стручків сенни або у вигляді трав’яного чаю з листя.  Сенна вважається стимуляторомміентериального сплетення товстої кишки, щоб викликати перистальтичні скорочення та зменшити всмоктування води зсередини товстої кишки, ефекти, які забезпечать полегшення від запорів. [23] Проносний сироп з інжиру отримує найбільший ефект від наявності сенни. [24]

Сенна або її екстраговані сеннозиди, окремо або в комбінації з сорбітом або лактулозою, були оцінені в систематичних оглядах і кокранівських оглядах для лікування запорів у дітей і людей похилого віку. Деякі дослідження продемонстрували обмежені докази ефективності, [25] [26] [27], тоді як інші вказали, що дослідження було занадто слабким, щоб бути впевненим у корисності сенни як проносного. [28] [29] [30]

Скам'янілості[ред. | ред. код]

Викопний стручок насіння Senna sp. з епохи середнього еоцену було описано з глиняного кар’єру Ранчо в окрузі Генрі, штат Теннессі (США).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Snak C., Vatanparast M., Nevado B. et al. A new subfamily classification of the Leguminosae based on a taxonomically comprehensive phylogeny – The Legume Phylogeny Working Group (LPWG) // Taxon: Official News Bulletin of the International Society for Plant Taxonomy — Utrecht: IAPT, Wiley, 2017. — Vol. 66, Iss. 1. — P. 44–77. — ISSN 0040-0262; 1996-8175 — doi:10.12705/661.3
  2. ↑ база даних рослин Міністерства сільського господарства США
  3. ↑ 彭莳嘉, 罗源, 蔡宏宇 et al. 全球变化情景下的中国木本植物受威胁物种名录, A new list of threatened woody species in China under future global change scenarios // 生物多样性 — 2022. — Т. 30, вип. 5. — С. 21459. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2021459
  4. ↑ а б 刘冰 (Bing Liu), 叶建飞 (Jianfei Ye), 刘夙 (Su Liu) et al. Families and genera of Chinese angiosperms: a synoptic classification based on APG III, 中国被子植物科属概览: 依据APG III系统 // 生物多样性 — 2015. — Т. 23, вип. 2. — С. 225–231. — 7 с. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2015052
  5. ↑ 肖翠, 刘冰, 吴超然 et al. 北京维管植物编目和分布数据集, A dataset on inventory and geographical distributions of vascular plants in Beijing, China // 生物多样性 — 2022. — Т. 30, вип. 6. — С. 22064. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2022064
  6. ↑ 刘培亮, 卢元, 岳明 et al. 陕西省维管植物名录(2021版) // 生物多样性 — 2022. — Т. 30, вип. 6. — С. 22061. — ISSN 1005-0094 — doi:10.17520/BIODS.2022061
  7. ↑ The Legume Phylogeny Working Group (LPWG) (2017). A new subfamily classification of the Leguminosae based on a taxonomically comprehensive phylogeny. Taxon. 66 (1): 44—77. doi:10.12705/661.3.
  8. ↑ а б в г Marazzi, B. та ін. (2006). Phylogenetic relationships within Senna (Leguminosae, Cassiinae) based on three chloroplast DNA regions: patterns in the evolution of floral symmetry and extrafloral nectaries. American Journal of Botany. 93 (2): 288—303. doi:10.3732/ajb.93.2.288. PMID 21646190.
  9. ↑ Randell, B. R. and B. A. Barlow. 1998.
  10. ↑ Huxley, A., et al. (1992).
  11. ↑ Senna.
  12. ↑ а б в Lewis, G., et al. 2005.
  13. ↑ Irwin H. S., Barneby R. C. (1982). The American Cassiinae: A synoptical revision of Leguminosae tribe Cassieae subtribe Cassiinae in the New World. Memoirs of the New York Botanical Garden. 35: 1—119.
  14. ↑ Singh, V. 2001.
  15. ↑ Linnaeus, C. 1753.
  16. ↑ Miller, P. 1754.
  17. ↑ B.R.Randell, B.R. & Barlow, B.A. (2017) "Senna".
  18. ↑ ILDIS LegumeWeb entry for Senna. International Legume Database & Information Service. Cardiff School of Computer Science & Informatics. Процитовано 6 січня 2017.
  19. ↑ USDA, ARS, National Genetic Resources Program. GRIN species records of Senna. Germplasm Resources Information Network—(GRIN) [Online Database]. National Germplasm Resources Laboratory, Beltsville, Maryland. Процитовано 6 січня 2017.
  20. ↑ а б Bir Bahadur (2019). Asymmetry in Plants: Biology of Handedness. CRC Press. ISBN 9780429960710.
  21. ↑ Bruna Karen Pinheiro-Costa, José Neiva Mesquita-Neto, Juliana Ordones Rego, Clemens Schlindwein та ін. (2018). Trade off between quantity and size of pollen grains in the heterandrous flowers of Senna pendula (Fabaceae). Acta Botanica Brasilica. 32 (3): 446—453. doi:10.1590/0102-33062018abb0132.
  22. ↑ Teangpook C. та ін. (2011). Production and nutrition of Khi Lek (Siamese cassia) curry from central Thailand (PDF). Kasetsart. J. (Nat. Sci.). 45: 510—20. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2022.
  23. ↑ Leung, L; Riutta, T; Kotecha, J; Rosser, W (2011). Chronic constipation: An evidence-based review. The Journal of the American Board of Family Medicine. 24 (4): 436—51. doi:10.3122/jabfm.2011.04.100272. PMID 21737769.
  24. ↑ Lockhart, Bill; Schriever, Beau. California Fig Syrup: The Company and Its Bottles (PDF). Society for Historical Archaeology. Процитовано 1 січня 2022.
  25. ↑ Mueller-Lissner, S. A.; Wald, A (2010). Constipation in adults. BMJ Clinical Evidence. 2010: 0413. PMC 3217654. PMID 21418672.
  26. ↑ Wald, A (2016). Constipation: Advances in Diagnosis and Treatment. JAMA. 315 (2): 185—91. doi:10.1001/jama.2015.16994. PMID 26757467.
  27. ↑ Izzy, M; Malieckal, A; Little, E; Anand, S (2016). Review of efficacy and safety of laxatives use in geriatrics. World Journal of Gastrointestinal Pharmacology and Therapeutics. 7 (2): 334—342. doi:10.4292/wjgpt.v7.i2.334. PMC 4848256. PMID 27158549.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  28. ↑ Leung, L; Riutta, T; Kotecha, J; Rosser, W (2011). Chronic constipation: An evidence-based review. The Journal of the American Board of Family Medicine. 24 (4): 436—51. doi:10.3122/jabfm.2011.04.100272. PMID 21737769.Leung, L; Riutta, T; Kotecha, J; Rosser, W (2011).
  29. ↑ CADTH Rapid Response Reports (2014). Treatments for Constipation: A Review of Systematic Reviews. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health. CADTH Rapid Response Reports. PMID 25535635.
  30. ↑ Gordon, M; MacDonald, J. K.; Parker, C. E.; Akobeng, A. K.; Thomas, A. G. (2016). Osmotic and stimulant laxatives for the management of childhood constipation. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2018 (8): CD009118. doi:10.1002/14651858.CD009118.pub3. PMC 6513425. PMID 27531591.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Senna&oldid=38560086