Перейти до вмісту

Мишівка темна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Sicista severtzovi)
?Мишівка темна
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Мишоподібні (Muriformes)
Підряд:Мишовиді (Myomorpha)
Родина:Мишівкові (Sicistidae)
Рід:Мишівка (Sicista)
Вид:Мишівка темна
Біноміальна назва
Sicista severtzovi
(Ognev, 1935)
Посилання
Вікісховище:Sicista severtzovi
EOL:327913
ITIS:609775
МСОП:20192
NCBI:1651967

Мишівка темна (Sicista severtzovi) — один з 13 видів, що представляють рід Мишівка (Sicista). Раніше розглядався як підвид Sicista subtilis, але тепер визнається в як окремий вид у першу чергу на основі каріотипу.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Відмінності від мишівки степової вкрай незначні. Подібно до останнього виду, довжина хвоста 68–80 мм, і він лише на 1/4–1/5 перевищує довжину тіла (55–70 мм). На спині з боків центральної смуги, є дві надстегнові темні смуги; ступня 13–16 мм.

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Цей вид зустрічається на південному заході Росії та в Україні на схід від Дніпра до Дону, включаючи Середньоруську височину. Поширений у степовій і лісостеповій зонах і пов'язаних з луками з високими травами.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Вид погано вивчений, має розсіяний розподіл і солітарний. Харчується переважно насінням і комахами, а також ягодами, плодами. Норовий зимосплячий вид із виразною сутінковою активністю. Розмножується раз на рік, після зимової сплячки. Народжує 3–5 малят.

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Найсерйознішу загрозу для виду становить руйнування середовища проживання. Занесений до Червоної книги України під категорією III (рідкісний, але не під загрозою зникнення). Живе на північному сході України (Загороднюк, Коробченко, 2008[1]) та в Центрально-чорноземному державному заповіднику в Росії. Вид охороняється на заповідних територіях Луганщини.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи; вип. 9).