Silene acaulis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sagina subulata
Silene Acaulis.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophyllaceae)
Триба: Sileneae
Рід: Смілка (Silene)
Вид: S. acaulis
Біноміальна назва
Silene acaulis
(L.) Jacq., 1762
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Silene acaulis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Silene acaulis
EOL logo.svg EOL: 1263671
IPNI: 60452326-2
ITIS logo.svg ITIS: 20041
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39862

Silene acaulis — вид трав'янистих рослин родини Гвоздичні (Caryophyllaceae). Етимологія: грец. α- — «без», грец. καυλοϛ — «стеблинка»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Поодинокі багаторічні трави, які формують килимки до 2 м діаметром і до 20 см заввишки. Стебло на рівні землі рясно розгалужене. Мертві листи зберігаються протягом декількох років. Листки супротивні, 4–10(12) × 0.8–1.2(1.3) мм, лінійні, гострі, війчасті з міцними, трикутними волосками або щетинками. Квіткові стебла підняті, облистнені проксимально, 3–6(15) см. Квіти ростуть поодинці. Квіти радіально-симетричні з 5 чашолистками і пелюстками, двостатеві або жіночі. Пелюстки вільні, 4–8 × 1.5–2.5 мм, підняті до половини довжини, після вигнуті на 90° назовні, вершини злегка виїмчасті, рожеві (іноді білі). Тичинок зазвичай 10. Плід — 3-гніздова капсула, яка містить численне дрібне насіння. Насіння світло-коричневе, ниркоподібне, 0.8–1(1.2) мм, неглибоко зморшкувате. 2n = 24.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Америка (Гренландія, Канада, США); Європа (Албанія, Австрія, Ліхтенштейн, Велика Британія, Болгарія, Хорватія, Фарерські острови, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Іспанія, Андорра, Ісландія, Італія, колишня Югославія, Норвегія (вкл. Шпіцберген), Польща, Румунія, Словаччина, Швеція); Азія (Далекий Схід Росії).

Населяє арктичну й альпійську тундри, гравійні часто вологі місця, скелясті уступи.

Галерея[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]