Silene viscaria

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Silene viscaria
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Смілка (Silene)
Вид:
S. viscaria
Біноміальна назва
Silene viscaria
Синоніми

Lychnis viscaria L.
Viscaria vulgaris Röhl.

Silene viscaria (смолянка липка як Viscaria vulgaris[1], віскарія звичайна[2]) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae), поширений у Європі, Туреччині й західному Сибіру.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна трав'яниста рослина 30–80 см заввишки. Надземні пагони численні, прості, голі, вгорі клейкі. Нижні листки в розетках, ланцетні, стеблові листки лінійні. Квітки в кільцях, зібраних у китиці. Чашечки голі, трубчасті, з 10 жилками, 10–12 мм завдовжки, з короткими тупуватими зубцями. Пелюстки червоні, рідше білі, їх пластинки цільні, іноді трохи виїмчасті, біля основи з придатками[2]. Квіти: віночок ≈ 2 см шириною, пелюстків 5; чашечка 5-листочкова; тичинок 10. Плід — 5-клапанна, довга коробочка довжиною 6–9 мм[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Європі, Туреччині та в зх. Сибіру[4][5][6].

В Україні вид зростає на відкритих схилах, на узліссях лісів, засмічених луках — спорадично на б. ч. території, але в Криму, Карпатах та на півдні Степу рідко[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Silene tatarica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 74. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 15.06.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 15.06.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15.06.2019. (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 15.06.2019. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]