Sine Mora

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sine Mora
Sine mora boxart.jpg
Загальне
Розробник
Видавець
Жанр(и) shoot 'em up
Платформа Xbox 360, PlayStation Vita, PlayStation 3, Microsoft Windows, iOS, Android
Творці
Продюсер Суда Ґоїті
Композитор(и) Ямаока Акіра
Технічне
Дата випуску

Xbox 360
21 березня 2012
Microsoft Windows
9 листопада 2012
PlayStation 3, PlayStation Vita
США 20 листопада 2012
Європейський Союз 21 листопада 2012
IOS
16 липня 2013
Android

13 серпня 2013
Вік. обмеження

ESRB: M

PEGI: 16+
Режим гри однокористувацька гра
Носій цифрова дистрибуція
Керування геймпад, миша і клавіатура, сенсорний екран
Офіційний сайт

Sine Moraлат. Без затримки) — відеогра жанру shoot 'em up, розроблена Digital Reality та Grasshopper Manufacture для Xbox 360, Microsoft Windows, PlayStation 3, PlayStation Vita, iOS і Android. Гра виконана в 2,5-D графіці, тобто, використовує тривимірну графіку, але сам ігровий процес відбувається в площині. За стилем Sine Mora належить до дизельпанку і має похмуру атмосферу, попри яскраве оформлення і персонажів-звірів.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Літак гравця (червоний) в повітряному бою

Гравець керує літаком, який рухається у вертикальній площині та бореться з численними ворогами. Перед початком рівня повідомляється за якого пілота доведеться грати і специфікацію його літака. Гра не надає шкали здоров'я/міцності персонажа, замість неї введена концепція часу, що залишається до вибуху літака і постійно зменшується, особливо після ворожих влучань. За знищення ворогів і підбирання бонусів навпаки — додається. Крім того самим перебігом часу можна керувати, за потреби сповільнюючи його плин, що дозволяє уникати влучань і зіткнень.

На рівнях зустрічаються різнокольорові сфери, що при збиранні їх дають корисні можливості. Червона сфера посилює основну зброю, максимум до 9 рівня. Синя сфера заповнює смужку уповільнення часу. Помаранчева сфера додає кілька секунд до таймера. Фіолетова сфера дає другий шанс при вичерпанні часу — ще кілька секунд. Зелена сфера дає заряд альтернативної зброї. Бірюзова сфера — енергетичний щит.

У грі є два основні режими: «Історія» (англ. Story) і «Аркадний» (англ. Arcade). Режим «Історії» показує повний сюжет з відеовставками і діалогами. «Аркадний» — просто проходження вже відкритих в «Історії» рівнів, де можна вибрати буль-якого пілота і літак. Тут є вибір з кількох спеціальний можливостей, крім сповільнення часу наявні «прокрутка» його назад і тимчасова невразливість. Є кілька рівнів складності, але в режимі «Історії» доступно тільки «Нормальний» (англ. Normal) і «Виклик» (англ. Challenging). Тільки на «Виклику» можливо отримати «справжній» фінал. В аркадному додаються «Важкий» (англ. Hard) і «Неможливий» (англ. Insane) рівні складності. Додаткові режими — це «Штурм заліку» (англ. Score Attack) і «Тренування на босі» (англ. Boss Training), які дозволяють тренуватися на будь-якій складності. Після проходження «Історії» стає доступною енциклопедія світу гри.

Озвучення діалогів виконане угорською мовою. Прослідковуються слов'янські назви босів: Kolobok, Matoushka і Papa Carlo.

Сюжет[ред. | ред. код]

Події гри обертаються навколо «Вічної війни» між Імперією Лайл та народом Енкі, представники якого вміють переміщуватися в часі. Дія відбувається на планеті Сеол, подібній до Землі, але з нестійкою корою, тому її географія швидко змінюється. Для протидії владі Енкі над часом Імперія створила «Проект» — машину, здатну змінювати історію. Ця перевага дозволила Імперії прорватися через оборону та здобути перемогу.

Sine Mora має дві паралельні сюжетні лінії: Ронотри Косса, котрий мстить Імперії за страту сина, який відмовився скидати бомбу на столицю Енкі, і самих Енкі, які борються з Імперією. Деякі рівні гри є тими самими місцями в різних епохах.

В хронологічному порядку хід подій такий: Ронотра Косс, який колись воював разом з сином Аргусом Пітелом, і в бою втратив ноги (1284-й цикл; рівень 4A), оплакує смерть сина, пілота імперського бомбардувальника «Кобальтового короля», вбитого другим пілотом за відмову скинути ядерну бомбу на столицю Енкі (1317-й цикл; пролог і фінал рівня 5B). Він змушує працювати на себе Міріан Магусу, шантажуючи її (1380-й цикл; рівень 2А). Ронотра сідає в літак, вислідковує всіх причетних до вбивства сина і систематично вбиває, заодно розстрілявши підводну в'язницю, куди стрілець «Кобальтового короля» був кинутий за зґвалтування Міріан (1380-й цикл; рівень 2B). Пізніше він розшукує і перепрограмовує робота Гарая 74/22876 (1405-й цикл; рівень 4B). Ронотра посилає Міріан та Гарая 74/22876 в минуле, щоб ті відвернули атомне бомбардування, та план провалюється через затримку в битві з оборонною станцією (1317-й цикл; рівень 5А і 5B).

Паралельно повстанці з народу Енкі під проводом Акіти Дріад здійснюють партизанські напади на Імперію в минулому. Пілот Ду́рак очолює атаку на військовий завод під землею (102-й цикл; рівень 1А) і, проникнувши в минуле, закладає там бомби, жертвуючи собою (22-й цикл; рівень 3А і 3B). Лінт Йто вирушає з завданням у столицю Імперії, де святкують перемогу, в «Цикл Нуль» (рівень 6B).

Ронотра Косс, нарешті досягнувши міста Тіра, столиці Імперії, знищує частину його військової сили, зрештою стикаючись з фортецею Домус, якою командує офіцер, котрий і вбив Аргуса. Тут виявляється, що фортецею командує сам Аргус, смерть і відмова виконати наказ якого були вигадкою аби убезпечити його від гніву прихильників Енкі. Аргус змушений вбити свого батька, в останній момент впізнавши його літак і зрозумівши, хто був нападником (1517-й цикл, рівень 6А).

Акіта та Лінт Йто атакують столицю і долітають до Сіріада, де повинні міститися полонені. Там Акіта виявляє, що два мільйони вцілілих Енкі і є рушійною силою «Проекту». Подолавши охоронця «Проекту» Офана, Акіта знищує машину, що разом з тим вбиває останніх з Енкі і цим припиняє маніпуляції часом («Цикл Нуль»; рівень 7, епілог).

У «справжньому» закінченні Аргус приєднується до фінальної битви, попереджає Акіту, що та своїми діями вб'є залишки свого народу, і, знаючи, що вона вагітна, відправляє її на 4500 циклів в минуле. Там вона засновує народ Енкі, чим замикає коло історії.

Оцінки і відгуки[ред. | ред. код]

Огляди
Світові
ВиданняОцінка
GamesRadar7/10[3]
IGN9/10[4]
Joystiq4.5/5 зірок[5]
Агрегатори
АгрегаторОцінка
GameRankings84.05%[1]
Metacritic83/100[2]

Sine Mora отримала загальне схвалення критиків, зібравши середню оцінку 84,05 % на агрегаторі GameRankings, і 83/100 на Metacritic[1][2]. Найвищу оцінку, 95 %, дав Кріс Картер з «Gamer Limit»[7], найнижчою стала 60 % від Gameblog.Fr і Саймона Кампанелло з Eurogamer Швеції[8][9].

Даймон Гетфілд з IGN відзначив різноманітність ігрових режимів, зокрема «Тренування на босі», який є випробуванням для найбільш вправних гравців[4]. Річард Мітчелл з Joystiq похвалив загальну механіку, засновану на плині часу. Він написав, шо це надає гравцям «новий поворот в старій формулі»[5]. На GamesRadar Стерлінг МакГарві зазначив, що при складності ігровий процес залишається досить веселим. Також похвалу отримали загальний геймплей і кінематографічні ракурси під час боїв з босами[3]. На сайті VideoGamer.com Сінан Куба також похвалив бої з босами, а крім того різноманітність атак і 3D-вставки в дії гри[6].

Український сайт Opengamer визначив, у огляді Андрія Коваля, дав висновок про Sine Mora: «Загалом вийшла чудова казуальна забавка з гарним дизайном та приємним геймплеєм». З позитивних сторін гри відзначалися дизайн рівнів і швидкий ігровий процес та концепція спливання часу. З недоліків називалися місцями низькополігональна графіка і висока контрастність зображення, за якої губляться його деталі[10].

Перевидання[ред. | ред. код]

8 серпня 2017 THQ випустили перевидання гри під назвою Sine Mora EX для Microsoft Windows, PlayStation 4, Nintendo Switch і Xbox One. Перевидання відрізняється підтримкою екранів зі співвідношенням сторін 16:9 (в оригіналі 16:10), англійським озвучуванням, кооперативом на двох гравців у режимі «Історії», трьома додатковими режимами з особливими правилами, а також додатковими рівнями та покращеною графікою. Версії для Microsoft Windows і PlayStation 4 Pro підтримують роздільність екрана 4K за частоти 60 кадрів на секунду[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sine Mora for Xbox 360 - GameRankings. GameRankings. Процитовано 13 грудня 2016. 
  2. а б Sine Mora for Xbox 360 Reviews, Ratings, Credits and More at Metacritic. Metacritic. Процитовано 13 грудня 2016. 
  3. а б McGarvey, Sterling (March 21, 2012). Sine Mora review. Games Radar. Процитовано 13 грудня 2016. 
  4. а б Hatfield, Daemon (March 21, 2012). Sine Mora Review. IGN. Архів оригіналу за 25 червень 2012. Процитовано 13 грудня 2016. 
  5. а б Mitchell, Richard (March 21, 2012). Sine Mora review: A shmup in time. Joystiq. Архів оригіналу за січень 30, 2015. Процитовано 13 грудня 2016. 
  6. а б Kubba, Sinan (March 21, 2012). Sine Mora review. VideoGamer.com. Процитовано 13 грудня 2016. 
  7. Carter, Chris (March 20, 2012). Gamer Limit Review: Sine Mora. Gamer Limit. Архів оригіналу за 24 березень 2012. Процитовано 13 грудня 2016. 
  8. KamuiRobotics (13 грудня 2016). Sine Mora, le test sur Xbox Live Arcade. Gameblog.fr. Процитовано 13 грудня 2016. 
  9. Campanello, Simon (March 22, 2012). Sine Mora Review. Eurogamer Sweden. Процитовано 13 грудня 2016. 
  10. Sine Mora – OPENGAMER. www.opengamer.com.ua. Процитовано 2016-12-13. 
  11. Sine Mora EX | THQ Nordic GmbH. www.thqnordic.com (en). Процитовано 2017-07-25. 

Джерела[ред. | ред. код]