Sinonyx jiashanensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sinonyx jiashanensis
Час існування: Палеоцен
Реконструкція Sinonyx jiashanensis
Реконструкція Sinonyx jiashanensis
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Чотириногі (Tetrapoda)
Амніоти (Amniota)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Laurasiatheria
Ряд: Mesonychia
Родина: Мезоніхиди (Mesonychidae)
Рід: Sinonyx
(Zhou та ін., 1995)
Вид: S. jiashanensis
Sinonyx jiashanensis
(Zhou та ін., 1995)
Посилання
Вікісховище: Sinonyx
Fossilworks: 140415

Sinonyx jiashanensis — вимерлий представник мезоніхій, групи палеогенових копитних, відомих з Північної Америки та Центральної Азії. Sinonyx один з найдревніших представників цієї групи, вважається можливим предком китоподібних, мешкав у палеоцені, 56 млн років тому. Скам'янілі рештки виду були знайдені у китайській провінції Аньхой.

Опис[ред. | ред. код]

Скелет у Національному музеї природи та науки у Токіо, Японія

Він був наземним хижаком собакоподібного вигляду і досягав розмірів великого вовка: близько 1,3 м завдовжки і 50 кг вагою. Подовжені щелепи були озброєні численними гострими зубами, причому високі передкорінні зуби і задні різці виконували функцію додаткових іклів, допомагаючи утримувати здобич. Недовгі ноги по своїй анатомії були схожі з ногами примітивних копитних, а пальці закінчувалися короткими і тупими копитоподобнимі кігтями. Бігав Sinonyx погано і, швидше за все, нападав із засідки на повільних великих тварин або живився падлом.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Boisserie, J.−R.; Lihoreau, F.; Brunet, M. (2005). The position of Hippopotamidae within Cetartiodactyla. Proceedings of the National Academy of Sciences. 102 (5): 1537—1541. doi:10.1073/pnas.0409518102. PMC 547867. PMID 15677331.
  • Carrol, Robert Lynn (1997). Patterns and Processes of Vertebrate Evolution. Cambridge Paleobiology Series. Т. 2. Cambridge University Press. ISBN 0-521-47809-X.
  • Gatesy, J.; Hayashi, C.; Cronin, A.; Arctander, P. (1996). Evidence from milk casein genes that cetaceans are close relatives of hippopotamid artiodactyls. Molecular Biology and Evolution. 13 (7): 954—963. doi:10.1093/oxfordjournals.molbev.a025663. PMID 8752004.
  • Geisler, J. H.; Uhen, M. D. (2003). Morphological support for a close relationship between hippos and whales (PDF). Journal of Vertebrate Paleontology. 23 (4): 991—996. doi:10.1671/32. Процитовано August 2013.
  • Geisler, J. H.; Uhen, M. D. (2005). Phylogenetic relationships of extinct cetartiodactyls: results of simultaneous analyses of molecular, morphological, and stratigraphic data. Journal of Mammalian Evolution. 12 (1 and 2): 145—160. doi:10.1007/s10914-005-4963-8.
  • Nesbit, Joanne (25 березня 1997). Medical Illustrator Makes Puzzle Pieces Fit. The University Record Online, University of Michigan.