Siouxsie and the Banshees

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Siouxsie and the Banshees
фотографія
Основна інформація
Жанр пост-панк
Нова хвиля
готичний рок
альтернативний рок
Роки 1976 — 1996
Країна Великобритания
Лейбли Polydor, Geffen, Sanctuary
Склад Сьюзі С'ю
Стив Северин
Баджи

Siouxsie.com
Commons-logo.svg Siouxsie and the Banshees у Вікісховищі

Siouxsie and the Banshees (Сюзі та Банші) — британський пост-панк гурт. В їх композиціях присутні також готичний рок стиль та нью вейв. Siouxsie and the Banshees продали близько 50 млн платівок і стали однією з найуспішніших груп панківського руху кінця 70-х. Гурт виник наприкінці 1970-х, під час буму пост-панку та нової хвилі, що прийшли у Великобританії на зміну панк-року. Його дебютом стали сингл «Hong Kong Garden» і альбом The Scream (1978). На початку 1980-х Siouxsie and the Banshees записували нігілістичні, похмурі та наповнені трагізмом роботи, які відіграли важливу роль у формуванні готичного року.

Siouxsie and the Banshees самі справили значний вплив на багатьох виконавців. Серед гуртів, на які вплинули Siouxsie and the Banshees: Joy Division,[1] The Cure,[2] U2,[3] [4] The Smiths,[5] Джеф Баклі,[6] Tricky,[7] Massive Attack[8] LCD Soundsystem.[9] Radiohead,[10][11] PJ Harvey,[12][13] Sonic Youth,[14] та TV on the Radio.[15]


Розквіт[ред.ред. код]

Вже у лютому 1977 року the Banshees серйозно сприймали себе як окрему музичну одиницю. Вони запросили в гурт Kenny Morris та Pete Fenton, які вже на той час регулярно виступали та мали досить велику підтримку публіки. Невдовзі Fenton вигнали, а на його місце в липні прийшов John McKay. У 1978 році вони врешті підписали контракт на запис із Polydor Records і випустили свій перший сингл «Hong Kong Garden», який невдовзі увійшов до десятки хітів Великої Британії. Незабаром вони випустили альбом The Scream.

Їх другий альбом Join Hands було випущено у 1979 році. До нього входив уже згаданий трек «Отче Наш». Однак, після двох днів туру на підтримку нового альбому, Morris та McKay неочікувано залишають гурт. Їм швидко знайшли заміну: гітарист Robert Smith (чий гурт The Cure виступав «на розігріві» під час туру the Banshees) та барабанщик Budgie (справжнє ім’я Peter Clarke, в минулому учасник гуртів The Slits та Big In Japan). По закінченню туру Budgie залишився в гурті, а John McGeoch, в минулому учасник Magazine, став гітаристом. McGeoch записував з гуртом альбоми Kaleidoscope, Juju та A Kiss in the Dreamhouse. Під час останнього концерту туру в Мадриді в 1982 році він упав зі сцени і його госпіталізували. Його замінив Роберт Сміт. Сміт взяв участь у створенні подвійного лайв альбому Nocturne та Hyaena. Однак він вийшов зі складу гурту того ж року, щоб повністю присвятити себе The Cure. Гітарист John Valentine Carruthers з Ex-Clock DVA замінив Сміта. The Banshees записали Thorn з Carruthers та з віолончелістом-клавішником Martin McCarrick, який невдовзі став постійним учасником гурту.

У 1986 році вийшов альбом Tinderbox та сингл «Cities in Dust». 1987 року вийшов сингл, що не увійшов до жодного альбому «Song From the Edge of the World», а також альбом каверів Through the Looking Glass. Carruthers був відсутній на одному з музичних відео. Після довгої перерви до гурту увійшли McCarrick та Jon Klein, в минулому гітарист Specimen. У такому складі записувались альбоми Peepshow, Superstition та The Rapture. Klein залишив гурт після запису останнього альбому, а на його місце прийшов Knox Chandler, в минулому гітарист Psychedelic Furs.

Siouxsie та її чоловік Budgie створили у 1981 році незвичайний проект поза гуртом і назвали його The Creatures. Після передачі їм прав на записи The Banshees, новий гурт став для них основним.

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми

Примітки[ред.ред. код]

  1. Playlist – Peter Hook’s “Field recordings. Q magazine. 23 de abril de 2013. Процитовано 10 de enero de 2017. «Siouxsie and the Banshees were one of our big influences [...] The Banshees first LP was one of my favourite ever records, the way the guitarist and the drummer played was a really unusual way of playing» 
  2. Mark Paytress. "Siouxsie and the Banshees the Authorized Biography". Sanctuary publishing. 2003. "Siouxsie and the Banshees and Wire were the two bands I really admired. They meant something." He also pinpointed what the 1979 Join Hands tour brought him musically. "On stage that first night with the Banshees, I was blown away by how powerful I felt playing that kind of music. It was so different to what we were doing with the Cure. Before that, I'd wanted us to be like the Buzzcocks or Elvis Costello, the punk Beatles. Being a Banshee really changed my attitude to what I was doing.
  3. U2 Jukebox. U2wanderer.org. Процитовано 1 de noviembre de 2010. 
  4. Collect-a-Page (Dave Gahan's questionnaire). Look-In. 5 December 1981. Процитовано 4 May 2017. 
  5. Mitchell, Pete. "Spellbound : the story of John McGeoch" BBC2. February 2008. Retrieved 1 November 2010. About McGeoch's contribution to the single "Spellbound", Johnny Marr stated: "It's so clever. He's got this really good picky thing going on which is very un-rock'n'roll and this actual tune he's playing is really quite mysterious". Radio 2's Pete Mitchell talks to Howard Devoto, Siouxsie Sioux and Johnny Marr among others, as he shines a light on the life of this unsung guitar hero.
  6. Jeff buckley site. Lista de canciones recogidas por Jeff Buckley : "Killing Time", (canción de The Creatures el segundo grupo de Siouxsie)
  7. Tricky en el CD "Nearly God" versionan "Tattoo" de Siouxsie & the banshees
  8. Massive Attack site. Massive attack versioneó la canción "Metal Postcard" de Siouxsie & the banshees en 1997 para la música de la película "The Jackal"
  9. cd de LCD Soundsystem en 2006 : versionaron el tema "Slowdive" de Siouxsie & the banshees
  10. Radiohead Official Biography – Capitol Canada. MuchMcapitolmusic.ca. Архів оригіналу за 29 de junio de 2006. Процитовано 10 de febrero de 2012. «Colin Greenwood remembers: "The first single we're releasing is actually the longest song on the record. ("There There"). It was all recorded live in Oxford. We all got excited at the end because Nigel was trying to get Jonny to play like John McGeoch in Siouxsie and the Banshees. All the old farts in the band were in seventh heaven.» 
  11. Jeff, Klingman (22 de julio de 2013). 10 Bullet Points from the Thom Yorke Interview on WTF with Marc Maron. Thelmagazine.com. Архів оригіналу за 14 de octubre de 2013. Процитовано 2 de septiembre de 2013. «The band that really changed my life was R.E.M. and Siouxsie and the Banshees...". "My favourite show I ever saw then was Siouxsie and she was absolutely amazing. ... She's totally in command of the whole audience.» 
  12. Appleford, Steve (29 de octubre de 2000). Checking In With . . . PJ Harvey In a New York State of Mind. Los Angeles Times. Процитовано 10 de mayo de 2016. «Q: Was there any figure who connected with you when you were just a listener? A: It's hard to beat Siouxsie Sioux, in terms of live performance. She is so exciting to watch, so full of energy and human raw quality.» 
  13. "7th January 2000 PJ selects her Top 10 Albums of 1999". Pj Harvey.net. Fecha: 7th January 2000 - PJ selects her Top 10 Albums of 1999. LP of The Creatures(aka Siouxsie). Pj Harvey seleccionó el álbum "Anima Animus" del The Creatures = el segundo grupo de Siouxsie]
  14. Kaye, Ben. "Here are Thurston Moore's favorite songs of all time". ConsequenceofSound.com. 17 January 2014. Retrieved 21 January 2014. Архівовано 1 de febrero de 2014 у en:Wayback Machine.
  15. Siouxsie Sioux, The Fader Magazine, The Icon Issue 67, Avril/Mai 2010. Page 71: Dave Sitek (David Andrew Sitek) TV on the Radio. "I've Always tried to make a song that begins like "Kiss Them For Me". I think songs like "I Was a Lover" or "Wash The Day away" came from that element of surprise mode where all of a sudden this giant drum comes in and you're like, what the fuck?! That record was the first one where I was like, okay, even my friends who don't know who The Cure or Sonic Youth are, they're going to fall for this. I feel like that transition into that record was a relief for me. Really beautiful music was always considered too weird by the normal kids and that was the first example where I thought, we've got them, they're hooked! I watched people dance to that song, people who had never heard of any of the music that I listened to, they heard that music in a club and went crazy.