G-4 Super Galeb виготовлявся для заміни G-2 Galeb, який був найпоширенішим навчальним літаком Югославії до 1990. Перші два прототипи були завершені 1978 року, перший політ відбувся 17 липня 1978, а виготовлення шести передсерійних літаків завершилося 17 грудня 1980. Ці сім зразків отримали позначення G-4 PPP, вони відрізняються конструкцією хвостових крил[1]
Сербський G-4T, розфарбований як буксирувальник мішеней.
G-4: Основний навчальний літак і легкий штурмовик.
G-4Š: Навчальний літак без озброєння.
G-4T: Буксирувальник повітряних мішеней.
G-4M: Модернізований літак
G-4MD: Друга модернізація, включає встановлення навігаційного GPS-обладнання, нових засобів для ідентифікації, засобів запуску керованих ракет, та інше[2]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 11 квітня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.jpg)
Soko G-4 Super Galeb у Вікісховищі
: ВПС М'янми використовують чотири літаки G-4 aircraft.[3]
Сербія: ВПС Сербії мають 25 літаків, але лише 11 з них придатні до польотів[3]
Боснія і Герцеговина: ВПС Боснії та Герцоговини отримали один літак
Чорногорія: ВПС Чорногорії 17 екземплярів, з них 4 залишаються у використанні, 6 були передані Сербії, а 7 продані приватним власникам[4][5]
Югославія: ВПС Югославії були першими, хто використовував літаки цього типу.
.svg){kind=small}
