Sparganium emersum
| Sparganium emersum | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Рогозові (Typhaceae) |
| Рід: | Їжача голівка (Sparganium) |
| Вид: | S. emersum
|
| Біноміальна назва | |
| Sparganium emersum | |
| Синоніми | |
|
Sparganium simplex | |
Sparganium emersum (Їжача голівка проста[1] або Їжача голівка зринувша[2][3]) — вид рослин родини Рогозові (Typhaceae), поширений у Євразії й Північній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічні рослини 30–70, до 200 см завдовжки, від міцних до струнких. Або деякі або всі листки плавають. Листки, коли підняті, досить жорсткі, від частково до повністю звивисті, плоскі, до 0.8 м × 4–10 мм; плавучі листки м'які, кілеві щонайменше біля основи, до 2 м × 4–18 мм. Суцвіття надводні: стебло нерозгалужене, підняте; маточкових голів 1–6, 1.6–3.5 см діаметром у плоді; тичинкових голів 3–7(10). Плоди від зеленого до червонувато-коричневого кольору, блискучі, веретеноподібні, 3–4 × 1.5–2 мм, за винятком ніжки, звужуються до дзьоба, дзьоб від прямого до кривого, 2–4.5 мм. 2n = 30[4][5].
Запилення здійснюється вітром, також відбувається самозапилення.
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: усі країни крім Ісландії й Греції; Азія: Туреччина, Китай, Японія, Казахстан, Киргизстан, Монголія, М'янма, Росія; Північна Америка: Сен-П'єр і Мікелон, Канада, США. Населяє краї озер, болота і струмки[6][5][4].
В Україні зростає на болотах, берегах річок і ставків — у Прикарпатті, Поліссі, Лісостепу, звичайно; у пн. Степу, рідко. Лікарська[2]. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва[3].
Галерея[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Sparganium emersum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 07.02.2018. (англ.)
- ↑ а б Flora of North America. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 07.02.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 07.02.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про водні рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|