Spinolestes

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Spinolestes
Період існування: рання крейда, 125 млн р. т.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Gobiconodonta
Родина: Gobiconodontidae
Рід: Spinolestes
Martin, 2015
Вид:
S. xenarthrosus
Біноміальна назва
Spinolestes xenarthrosus
Martin, 2015

Spinolestes — вимерлий рід ссавців з ранньої крейди в Іспанії. Еутриконодонт гобіконодонтового типу, відрізняється чудовим ступенем збереження, що дозволяє глибоко зрозуміти біологію нетерійських ссавців[1].

Опис[ред. | ред. код]

Голотип Спінолестеса, MCCMLH30000A, походить з Лас-Хойяса, Іспанія. Довжина живої тварини становила близько 24 сантиметрів і важила десь від 50 до 70 грамів. Як зразок з Консерват-Лагерштеттен, він відомий тим, що чудово добре зберігся, включаючи не лише скелет, але й численні м’які тканини, як-от хутро, шкіру, внутрішні органи та вуха (як зовнішні, так і внутрішні), що є рідкістю серед ссавців мезозою. Окрім м'яких тканин, Spinolestes також примітний своїми ксенартрозними хребцями, що збігаються з хребцями неповнозубих і, меншою мірою, у землерийок.

Волосся дуже добре збережені, аж до клітинного рівня; серед викопних ссавців він є одним з найкраще збережених[1]. Шерсть спінолеста була схожа на хутро сучасних ссавців, маючи складні волосяні фолікули з первинним і вторинним волоссям. Захисне волосся — це протошипи, подібні до шипів сучасних колючих мишей. У деяких місцях на тілі волосся, схоже, обламалося близько до шкіри та змінило колір біля зламаного кінчика — можливі ознаки дерматофітозу, що робить його першим мезозойським ссавцем із чіткими записами про шкірну інфекцію. Окрім волосся, Spinolestes також мав ороговілі щитки.

Серед скам'янілостей мезозойських ссавців також збереглися внутрішні органи, відкладення заліза, що позначає положення печінки, і мікроскопічні структури, які інтерпретуються як бронхіоли. Вони розділені кривою лінією, яка вважається грудною діафрагмою.

Вухо дуже добре збереглося. Зовнішнє вухо досить велике і широке, як у миші. Внутрішнє вухо також винятково збереглося у формі меккелевого хряща, що може мати надзвичайно важливе значення для розуміння еволюції вуха ссавців.

Філогенез[ред. | ред. код]

Кладограма за Thomas Martin et al. 2015[1]:

 Eutriconodonta 
Amphilestidae

Phascolotherium

Amphilestes

Amphidontidae

Hakusanodon

Juchilestes

Gobiconodontidae

Spinolestes

Gobiconodon

Repenomamus

Jeholodens

Yanoconodon

Liaoconodon

Volaticotheria

Volaticotherium

Argentoconodon

Triconodontidae

Trioracodon

Triconodon

Priacodon

Arundelconodon

Meiconodon

Astroconodon

Alticonodon

Corviconodon


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Thomas Martin, Jesús Marugán-Lobón, Romain Vullo, Hugo Martín-Abad, Zhe-Xi Luo & Angela D. Buscalioni (2015). A Cretaceous eutriconodont and integument evolution in early mammals. Nature 526, 380–384. doi:10.1038/nature14905