Spondias dulcis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Spondias dulcis
Spondia dulcis Blanco1.132.png
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Анакардієві (Anacardiaceae)
Рід: Spondias
Вид: Макок
Біноміальна назва
Spondias dulcis
  L.
Синоніми
 

 

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Spondias dulcis
EOL logo.svg EOL: 596822
IPNI: 71455-1
ITIS logo.svg ITIS: 182142
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43861

Амбарелла, макок фаранг, свинячі сливи, золоте яблуко (Spondias dulcis) — рід тропічних рослин з родини Анакардієві (Anacardiaceae).

Назва[ред. | ред. код]

Має багато назв у різних мовах. Найпоширенішs з них «макок фаранг» (тай. มะกอกฝรั่ง), амбарелла (синг. ඇඹරැල්ලා). В європейських мовах поширилися під назвою «золоте яблуко» (англ. Golden apple) чи золота слива (нім. Goldpflaume).

Будова[ред. | ред. код]

Листяне дерево до 25 метрів висоти. Стовбур досягає 45 см в діаметрі.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає в тропічній Азії. Походження невідоме, оскільки рослина не зустрічається в природному середовищі, а лише у штучних насадженнях.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Плоди їдять в сирому та приготовленому вигляді. Зелений плід хрусткий та кислий. Стиглий плід має жовтий колір, м'яку структуру та солодко-кислий смак. З нестиглих плодів готують соуси та супи. Стиглі їдять свіжими та заготовляють у вигляді варення, роблять мармелад.

Їсти плід потрібно обережно, оскільки кісточка має гострі шипи.

Молоді листя їдять як овочі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Від тайської назви  Spondias dulcis («Макок») походить назва міста Бангкок.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wherein-bangkok.com - Bangkok History. wherein-bangkok.com. Процитовано 2016-01-06. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Spondias dulcis Tropical Plants Database, Ken Fern. tropical.theferns.info. 2018-10-31.