Зірочник багновий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Stellaria uliginosa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зірочник багновий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Зірочник (Stellaria)
Вид:
Зірочник багновий (S. alsine)
Біноміальна назва
Stellaria alsine
Синоніми

Stellaria uliginosa Murray

Зірочник багновий[1] або Зірочник мокрицевий[2] (Stellaria alsine) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae). Етимологія: дав.-гр. αλσινη — давньогрецька назва, яка стосувалася ймовірно Stellaria media[3].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яна рослина. Висота: 10–20(35) см. Стебла слабко-висхідні, 4-кутні, гладкі, глянсові, розгалужені. Листки супротивні, безчерешкові; листова пластина яйцевидно-еліптично-лінійно ланцетна, товстувата, гола, синювато-зелена, 3-жильна, з цілими краями, базальна частина коротко волосата. Квіти ростуть у суцвіттях по 3–5 або одиночні, кінцеві або пахвові. Квітка: віночок радіально симетричний, білий, прибл. 5 мм шириною; пелюсток 5, глибоко 2-дольні, довжиною 1–2 мм, коротше ніж чашечка. Чашолистків 5, голі. Тичинок 10. Плоди яєчної форми, жовтувато-коричневі, 6-клапанні, 3–4 мм завдовжки капсули. Насіння численне, коричневе, ниркоподібне, трохи стиснуте, з невеликими бульбашками, 0.3–0.4 мм діам.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Африка: Мадейра, Марокко; Азія: Китай, Японія, Корея, Тайвань, Російська Федерація, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, В'єтнам; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія. Румунія, Сербія, Франція, Португалія, Іспанія; Північна Америка: Канада, США. Натуралізований: Індонезія, Нова Зеландія, Чилі.

Зростає на болотах, по берегах потоків, напівпротічних водойм, на вологих луках, у канавах, на вологих дорогах.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Микітчак Т., Решетило О., Костюк A. [та ін.]. Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати). — Львів : ЗУКЦ, 2014. — С. 106. — ISBN 978-617-655-104-1. Архівовано з джерела 21 жовтня 2016
  2. Мосякіна С. Л. (заг. ред.). Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблема охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми : Університетська книга, 2005. — С. 110. — ISBN 966-680-220-1.
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.