Stenodactylus sthenodactylus
Stenodactylus sthenodactylus | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Stenodactylus sthenodactylus (Lichtenstein, 1823) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Ascalabotes sthenodactylus Goniodactylus sthenodactylus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Stenodactylus sthenodactylus (короткопалий гекон Ліхтенштайна) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає переважно в Північній Африці та на Близькому Сході.
Опис[ред. | ред. код]
Stenodactylus sthenodactylus — гекони середнього розміру, довжина яких (без врахування хвоста) становить 57 мм. Голова у них відносно велика, очі великі, зіниці вертикальні. Хвіст відносно короткий, кінцівки прилягають до тулуба, пальці дуже тонкі. Верхня частина тіла поцяткована оранжевими, жовтими, піщаними, охристими і коричневими плямами. Лапи на кінці більш світлі, на хвоста є темні і світлі поперечні смуги. У самців біля основи хвоста є помітний геміпеніс[en].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Короткопалі гекони Ліхтенштайна широко поширені на півночі Африки, в Мавританії, Західній Сахарі, південному і східному Марокко, Алжирі (за винятком деяких районів на півночі), північному і центральному Малі, Нігері, Тунісі (зокрема на островах Джерба і Керкенна), Лівії, Чаді, північному Судані і Єгипті, зокрема на півночі Синайського півострова, а також на півдні Ізраїлю і південному заході Йорданії, спостерігалися в Джибуті, Еритреї і північній Кенії, можливо, також присутні на заході Ефіопії. Вони живуть в кам'янистій місцевості, часто позбавленій рослинності, в кам'янистих пустелях Сахари, поблизу піщаних дюн, на піщаних прибережних рівнинах, на низькотравних пасовищах і степах, а також в саванах. В Синайських горах зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаються під камінням. Живляться безхребетними. Самиці відкладають 1-2 яйця, які закопують і пісок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Stenodactylus sthenodactylus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 березня 2023
- ↑ Stenodactylus slevini у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Геконові
- Тварини, описані 1823
- Плазуни Мавританії
- Фауна Західної Сахари
- Плазуни Марокко
- Плазуни Алжиру
- Плазуни Малі
- Плазуни Нігеру
- Плазуни Тунісу
- Плазуни Лівії
- Плазуни Чаду
- Плазуни Судану
- Плазуни Єгипту
- Плазуни Ізраїлю
- Плазуни Йорданії
- Плазуни Джибуті
- Плазуни Кенії
- Плазуни Еритреї
- Фауна Сахари