Steyr ADGZ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bundesarchiv Bild 146-2005-0182, Anschluss sudetendeutscher Gebiete.jpg

Панцирник у Судетах. 1938

Панцирник Steyr ADGZ
Загальні дані
компонувальна схема повнопривідний
Виробництво та застосування
країна-виробник Австрія Австрія, Третій Рейх Третій Рейх
роки виробництва 1934-1942
кількість виробів, од. 52
основні країни-оператори Австрія Австрія, Третій Рейх Третій Рейх
війни Друга світова війна
Основні параметри
бойова маса, т 12000 кг
екіпаж, осіб 6 (2 водії)
довжина, мм 6,26 м
ширина, мм 2,16 м
висота, мм 2,56 м
Броня
тип броні 11 мм панцирні плити
Озброєння
основне озброєння 1 x гармата 20 мм KwK 35 L/45
боєкомплект гармати 100 набоїв
кулемети 2-3×кулемети MG-34
боєкомплект 2-3×1500 набоїв
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна карбюраторний, рядний, 6 циліндровий мотор Austro-Daimler M612
потужність двигуна, к.с. (кВт) 150 к.с.
пальне бензин
трансмісія механічна
швидкість по шосе, км/год. 70 км/год
запас ходу по шосе, км 450 км
запас ходу по перетятій місцевості, км 225 км

Панцирник Steyr ADGZ був розроблений у міжвоєнний період для збройних сил (нім. Bundesheer) Австрії (нім. Bundesstaat Österreich) як бойова розвідувальна машина. Після Аншлюсу знаходився на озброєнні підрозділів Вермахту, Ваффен-СС як M35 Mittlerer Panzerwagen. Три панцирники використовували підрозділи SS-Heimwehr Danzig 1 вересня у боях в Данцігу, пізніше у Судетах.

Панцирник у Гданську. 1 вересня 1939

Історія[ред. | ред. код]

Важкий повнопривідний панцирник розробили 1934 на заводах Austro-Daimler, що належали до компанії Steyr-Daimler-Puch. У 1935-1937 роках виготовили 27 машин, з яких 12 використовувалось в моторизованих дивізіях (Schnellen Division), решта у поліції і жандармерії. З двох сторін крайні колеса були керованими і розміщувались місця водія, робило маневреність і рух панцирника однаковим в обидві сторони. колеса на двох центральних осях були подвійними. Озброєння складалось з 20 мм гармати і трьох кулеметів (один у башті). Ваффен-СС замовили 1941 ще 25 панцирників, які відрізнялись німецьким озброєнням та з 1942 використовувала поліція порядку (нім. Ordnungspolizei) для патрулювань, боротьби з партизанами на Балканах, партизанами, підрозділами УПА в СРСР. На східному фронті вони були на озброєнні 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг», 7-ї добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген» на Балканах.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Walter J. Spielberger: Kraftfahrzeuge und Panzer des österreichischen Heeres 1896 bis heute, Motorbuchverlag, ISBN 3-87943-455-7 (нім.)