Storm Shadow

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Storm Shadow/SCALP AG
Storm Shadow
Storm Shadow
Тип авіаційна крилата ракета
Походження Франція Франція
Велика Британія Велика Британія
Історія використання
На озброєнні з 2003-го[1]
Оператори дивись на озброєнні
Війни Війна в Іраку
Міжнародна військова операція в Лівії
Військова операція проти Ісламської держави
Інтервенція Саудівської Аравії та її союзників у Ємен
Бомбардування Дамаска і Хомса
Історія виробництва
Розробник MBDA
Виробник MBDA
Вартість одиниці €850,000  (станом на 2011 рік при закупівлі для Збройних сил Франції[2]
790,000 £ (станом на 2011 рік при закупівлі для Збройних сил Великої Британії)[3]
Характеристики
Вага 1300 кг
Довжина 5,1 м
Діаметр 0,7 м[4]

Двигун турбореактивний Turmobeca Microturbo TRI 60-30
5,4 кН
Розмах крил 2,8 м[5]
Операційна
дальність
560 км[5][6]
Висота польоту 30-40 м
Швидкість 1000 км/год
Система
наведення
інерційне, TERCOM, супутникове наведення, інфрачервоне самонаведення (на кінцевому етапі)
Пускова
платформа
Eurofighter Typhoon
Dassault Rafale
Panavia Tornado
Dassault Mirage 2000

Commons-logo.svg Storm Shadow у Вікісховищі

Storm Shadow / SCALP EG — франко-британська авіаційна крилата ракета класу «повітря — земля». Призначена для знищення важливих стаціонарних цілей, які добре захищені засобами протиповітряної оборони. Може використовуватися в будь-який час доби, складних метеоумовах розроблена та при застосуванні противником засобів радіоелектронної протидії. Розробка ракети розпочалася компанією MBDA в 1995-у на основі французької КР Apache на замовлення військових відомств Франції та Великої Британії. Перші успішні випробування відбулися у грудні 2000-го. Ракета була введена в експлуатацію в 2003британськими військово-повітряними силами.

Французький та британські варіанти ракети в цілому ідентичні, відмінності полягають лише в програмному забезпеченні та літаках — носіях ракет. На основі SCALP EG були розроблені Black Shaheen та MdCN. Перша із них — експортна модифікація, створена на замовлення ОАЕ, а інша — призначена для експлуатації на кораблях та підводних човнах.

Вперше ракета була використана британськими ВПС під час іракської війни в 2003 році, хоча на той час ще не були завершені її випробування. В 2011-у британські, французькі та італійські літаки за допомогою ракети завдавали авіаудари в ході військової кампанії в Лівії. Також КР використовувалася британцями і французами в операції проти Ісламської Держави та під час ракетних ударів по Дамаску й Хомсу. Саудівські ВПС застосовували Storm Shadow під час військових дій в Ємені.

Конструкція[ред. | ред. код]

Основні конструктивні особливості ракет SCALP: ТРДД, висувні аеродинамічні поверхні, дозвукова швидкість (М=0,8), маловисотний профіль польоту і мала радіолокаційну помітність (досягається, крім інших заходів, ребрами поверхонь планера ракети).

Політ ракети здійснюється в режимі проходження рельєфу місцевості по заздалегідь обраному «коридору». Система управління обладнана приймачем американської системи супутникової навігації GPS (в перспективі, можливо комплексування з європейською системою Galileo). На кінцевій ділянці використовується тепловізійна система самонаведення з функцією розпізнавання цілі. Підхід до мети стандартний для дозвукових крилатих ракет — перед наближенням до цілі ракета виконує гірку з подальшим пікіруванням на об'єкт наведення. Кут пікірування може встановлюватися залежно від характеристики цілі. Бойова частина тандемна, типу BROACH на підльоті «вистрілює» в ціль суббоєприпас, пробиває отвір у стіні споруди, в який влітає основний боєприпас, що спрацьовує всередині об'єкта з деяким уповільненням (ступінь уповільнення встановлюється в залежності від характеристик цілі).

Модифікації[ред. | ред. код]

Black Shaheen[ред. | ред. код]

Експортний варіант SCALP EG, розроблений на замовлення ОАЕ, яка експлуатує багатоцільові винищувачі французького виробництва Mirage 2000. Від оригінальної версії ракети відрізняється зменшеною до 290 км дальністю польоту та боєголовкою вагою 500 кг. Дальність польоту ракети та вага її бойової частини були спеціально зменшені, щоб відповідати вимогам договору про контроль ракетних технологій[1].

SCALP Naval[ред. | ред. код]

Докладніше: Missile de Croisière Naval

SCALP Naval був розроблений компанією MBDA в рамках програми MdCN (фр. Missile de Croisière Naval) для ВМС Франції, без участі інших партнерів, як модифікація крилатої ракети SCALP EG морського (надводного і підводного) базування з дальністю близько 1000 км[7]. Ракета отримала новий циліндричний корпус адаптований для пусків з торпедних апаратів підводних човнів і вертикальної пускової установки надводних кораблів. На відміну від авіаційної SCALP-EG, морський варіант оснащений твердопаливним прискорювачем. Варіант ракети для ПЛ поміщається в спеціальний контейнер, що гідродинамічно скидається при виході ракети з води.

На озброєнні[ред. | ред. код]

Користувачі ракети показані блакитним кольором

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и «APACHE AP/ SCALP EG/ Storm Shadow/ SCALP Naval/ Black Shaheen.» ((англ.).). missilethreat.csis.org. 12 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 17 квітня 2018. 
  2. La facture des missiles de croisière Scalp s'élève (déjà) à plus de neuf millions d'euros. Marianne. 6 квітня 2011. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 15 квітня 2018. 
  3. Written Answers to Questions. House of Commons. 17 травня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2018. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 15 квітня 2018. 
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 15 квітня 2018. 
  6. RAF - Storm Shadow. Архів оригіналу за January 3, 2015. Процитовано 8 жовтня 2015. 
  7. Fiche technique MdCN. www.ixarm.com. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 4 липня 2010. 
  8. «SCALP-EG.» ((гр.).). www.haf.gr. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018. 
  9. SIPRI 2017. Stockholm International Peace Research Institute (SIPRI). Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 17 квітня 2018. 
  10. «Qatar’s Race for Air Power.» ((англ.).). Defence Update. 11 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]