Super Mario Bros. 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Super Mario Bros. 2
Розробник Nintendo
Видавець Nintendo
Частина серії Mario
Дати випуску NES
США США Жовтень 1988
Європейський Союз 2 квітня 1989
Австралія травень 1989
Японія 14 липня 1992

Virtual Console
Австралія 25 травня 2007
Європейський Союз 25 травня 2007
США США 2 липня 2007
Японія 10 серпня 2007

Жанр Платформер
Вікові
рейтинги
ESRB: E (Everyone)
Носій Картридж
Платформи NES, Virtual Console, GBA, SNES
Рушій гри модифікований рушій Yume Kōjō: Doki Doki Panic
Режим гри Однокористувальницька гра

Super Mario Bros. 2 — відеогра в жанрі платформної аркади, розроблена і видана Nintendo для консолі NES, продовження Super Mario Bros. У Північній Америці поступила в продаж в жовтні 1988 року, в Європі — у квітні 1989-го. Являла собою перероблену версію гри Doki Doki Panic, випущеної виключно на території Японії. Super Mario Bros. 2 в Японії була видана лише в липні 1992 року під назвою Super Mario USA.

Геймплей[ред.ред. код]

Гра представляла помітно змінений геймплей, змінював (і робив різноманітнішим) весь процес проходження гри і що вимагав від гравця вироблення нової тактики поведінки. Основна зміна торкнулося схеми взаємодії з супротивниками: прийнята в попередніх іграх серії модель, в якій Маріо міг вбити ворога, стрибнувши на нього зверху (якщо тільки це не був дикобраз спині або хто-небудь інший, захищений шипами) була усунена. Замість цього була додана можливість кидати в супротивника різні предмети, розподілені з ігрових рівнів (найчастіше висмикнуті з землі овочі, а також інших противників). Предмет можна взяти, попередньо стрибнувши йому на голову. Таким чином у Super Mario Bros. 2 супротивника можна вбити тільки за допомогою стороннього предмета, іншого супротивника, або взявши бонус — «зірку», що дає невразливість.

У грі був введений рівень життя, вимірюваний кількістю червоних шестикутниківу лівому верхньому куті екрану. У попередніх іграх величини «здоров'я» не було, при контакті з супротивником Маріо моментально втрачав життя, а якщо в цей момент він перебував у «просунутому» стані, то повертався до попереднього (Fiery Mario і Super Mario ставали звичайним Mario). Таким чином у Super Mario Bros. 2 гравець міг кілька разів зіткнутися з противником, перш ніж втратити одне життя.

Також гравцеві була надана можливість вибору одного з чотирьох ігрових персонажів: Маріо, Луїджі, Піч і Тоад. Раніше гравець міг вибирати тільки між Маріо і Луїджі (і лише в режимі двох гравців), при цьому різниця між персонажами полягало в тому, що Луїджі стрибав далі Маріо і сильніше «пробуксовував». У той же час всі чотири персонажі Super Mario Bros. 2 володіють унікальними для кожного з них здібностями, визначальними стиль проходження гри.

Крім цього в гру була додана міні-гра, що працює за принципом однорукого бандита, в якій гравець може заробити бонуси, що полегшують проходження.

Dream Factory: Heart-Pounding Panic[ред.ред. код]

Такі серйозні зміни в геймплєє обумовлені тим, що Super Mario Bros. 2 не розроблялася спочатку як самостійний продукт, а була переробленої версією іншої гри — «Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (дизайнером якого також був Сігеру Міямото).

Відповідальні особиNintendo of Americaвизнали випуск на американський ринок японської версії Super Mario Bros. 2 зв'язаним з фінансовим ризиком (американські покупці, на їхню думку, не були готові до високої складності гри). Результатом чого стало рішення адаптувати під всесвіт Маріо «Doki Doki Panic». [1]

«Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (англ. Dream Factory: Heart-Pounding Panic) використовувала близькосхідний антураж і вийшла виключно на японському ринку. Для стилізації під серію ігор з Маріо були змінені спрайт персонажів (Brother, Mama, Sister, Papa) і деяких предметів, покращена анімація рухів і рівнів, змінено музичне оформлення. [2]

Японська версія Super Mario Bros. 2 була врятована від проблематичних елементів і пізніше вийшла за межами Японії під назвоюThe Lost Levels.

Успіх[ред.ред. код]

Гра була прихильно зустрінута гравцями і стала п'ятою у списку найбільш продаваних ігор для NES. І хоча в цілому було продано понад 7 мільйонів копій, [3] популярнішою вважається послідувала за нею Super Mario Bros. 3, в якій розробники повернули колишню ігрову схему, додавши, тим не менш, деякі нововведення (на кшталт міні-карти ігрового світу, можливості літати над землею при використанні бонус «Super Leaf» та міні-ігор).

Ремейки[ред.ред. код]

У 1993 році гра була включена до збірки Super Mario All-Stars для SNES разом ізSuper Mario Bros., The Lost Levels, Super Mario Bros. 3.

У 2001 році в рамках проекту Super Mario Advance гра була портована для GBA

З травня 2005 року доступна в сервісі Virtual Console Wii.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

{{{alt}}} Це незавершена стаття про відеоігри.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.