TCG Anadolu (L-400)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
TCG Anadolu
Клас корабля Juan Carlos Id
Зображення
Названо на честь TCGd і Анатолія
Оператор Військово-морські сили Туреччини
Озброєння Bell AH-1 Cobra, Sikorsky S-70B Seahawkd, TAI/AgustaWestland T-129, Phalanx CIWS, ASELSAN STOPd, RIM-116 Rolling Airframe Missile і Bayraktar Kızılelma
Дата офіційного відкриття 19 травня 2019
Країна реєстрації Туреччина
Номер вимпела L400
CMNS: TCG Anadolu у Вікісховищі

TCG Anadolu (L-400)[1][2] — універсальний десантний корабель (LHD) ВМС Туреччини, який може бути налаштований як легкий авіаносець[3][4][5][6], перший у світі носій безпілотних літальних апаратів[7].

Названий на честь півострова Анатолія (тур. Anadolu), який становить більшу частину території Туреччини. Будівельні роботи розпочалися 30 квітня 2016 року на верфі Sedef Shipbuilding Inc. у Стамбулі, закладка відбулася 7 лютого 2018 року, спуск на воду — 4 травня 2019 року, очікувана дата передачі корабля флоту — 2021 рік. Корабель спущений на воду в травні 2019 року, з червня 2022 року тривали випробування; введений в експлуатацію 10 квітня 2023 року[7].

Призначений для задоволення різних потреб та вимог турецьких збройних сил, таких як велика дальність плавання, бойові дії на великій відстані від баз, операцій з надання гуманітарної допомоги, виконання функцій командного центру та флагмана ВМС Туреччини.

Тендер на проєкт LPD/ LHD для ВМС Туреччини був виграний консорціумом Sedef-Navantia. Корабель використовуватиме таку саму конструкцію, що й іспанський УДК «Juan Carlos I». Всі системи озброєння будуть поставлені турецькими фірмами Aselsan та Havelsan[8][9][10][11][12][13]. Корабель буде оснащений турецькою системою управління бойовими діями GENESIS-ADVENT[14][15][16], інтеграцію якої забезпечують компанії Aselsan та Havelsan. Посадку літака за будь-яких погодних умов забезпечує РЛС Leonardo SPN-720.

Navantia забезпечить проєктування, передачу технологій, обладнання та технічну допомогу турецької верфі Sedef Shipyard для проєктування та розробки Anadolu , що класифікується Turkish Lloyd як легкий авіаносець/LHD[17].

Корабель спроєктований із розрахунком на базування літака F-35B[3][4][5][6], однак у липні 2019 року Туреччина була виключена із програми F-35 через скандал, пов'язаний з придбанням Туреччиною російської системи ППО С-400[18][19].

Історія[ред. | ред. код]

Конструкція та характеристики[ред. | ред. код]

Juan Carlos I у Стамбулі, травень 2011 року

У грудні 2013 турецька програма LPD/LHD спочатку оцінювалася в 375 мільйонів євро (500 мільйонів доларів)[20]. Згідно з початковим планом ВМС Туреччини хотіли мати трохи коротшу польотну палубу без трампліна спереду, що передбачало використання тільки гелікоптерів[21].

Однак після ухвалення рішення про покупку літака F-35B ВМС Туреччини змінили концепцію і зупинили свій вибір на повністю обладнаній польотній палубі з трампліном[3][4][6][21][22]. Туреччина була партнером третього рівня у програмі Joint Strike Fighter, і турецькі ВПС мали намір отримати версію F-35A. Турецька версія LHD зможе експлуатувати до 12 вертольотів або 12 F-35B у конфігурації «легкий авіаносець»[23]. Остаточно затверджені розміри корабля: довжина 231 м, ширина 32 м, осаду 6,8 м, висота 58 м. Водотоннажність складає 24 660 тонн у конфігурації «легкий авіаносець» і 27 079 тонн у конфігурації «LHD». Максимальна швидкість конфігурації «легкий авіаносець» складе 29 вузлів, у конфігурації LHD — 21,5 вузла, максимальна дальність плавання на економічній швидкості — польоту складе 9000 морських миль. Площа польотної палуби дорівнює 5440 м², ангар площею 990 м² вміщатиме 12 середніх вертольотів або 8 важких вертольотів CH-47F Chinook. При поєднанні ангару з відсіком для легких вантажів корабель може вмістити до 25 гелікоптерів середнього розміру. Як варіант, корабель може нести до 12 F-35B та 12 вертольотів. Ще шість гелікоптерів можна розмістити на польотній палубі корабля. Додатково корабель матиме вантажний відсік площею 1880 м² для контейнерів TEU або 27 десантно-штурмових машин (AAV), докову камеру площею 1165 м², в якій можуть розміститися чотири десантні катери (LCM) або два десантні кораблі на повітряній подушці (LCAC) або дві десантні баржі (LCVP), а також відсік площею 1410 м² для важких вантажів, в якому можуть розміститися 29 основних бойових танків (ОБТ), десантно-штурмові машини та контейнери TEU. Корабель буде захищений гідролокатором виявлення підводних диверсантів (DDS) ARAS-2023 і матиме екіпаж з 261 особи: 30 офіцерів, 49 унтерофіцерів, 59 старшин та 123 матросів[24].

Будівництво[ред. | ред. код]

Остаточний контракт на будівництво корабля був підписаний з консорціумом Navantia-Sedef 7 травня 2015[21][22][25]. Введення корабля в експлуатацію було намічено на 2021 рік, а орієнтовна вартість корабля, згідно з остаточною специфікацією, становитиме 1 мільярд доларів у цінах 2015 року. Будівельні роботи розпочалися 30 квітня 2016 року на верфі Sedef Shipbuilding Inc. у Стамбулі[3][4][5][6].

Увечері 29 квітня 2019 року на кораблі, що знаходився в сухому доці, спалахнула пожежа[26].

21 листопада 2019 року міністр оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір оголосив, що TCG Anadolu буде введено в експлуатацію на рік раніше терміну наприкінці 2020 року[27], проте цього так і не сталося.

У червні 2022 року розпочалися випробування корабля, який введений в експлуатацію 10 квітня 2023 року[7]. На кораблі можуть базуватися БПЛА, а також до 12 вертольотів (T129 Atak, AH-1W Super Cobra, SH-70B) та до 30 одиниць колісної бронетехніки, а також можливе транспортування до 45 танків[28].

TCG Trakya[ред. | ред. код]

ВМС Туреччини нині планують будівництво другого однотипного аналогічного корабля, під назвою TCG Trakya[29][30] (тур. Фракія).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ TCG Anadolu envantere girmeye hazırlanıyor. SavunmaSanayiST.com. 21 листопада 2019. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  2. ↑ Türkiye'nin ilk uçak gemisi TCG Anadolu’da test süreci başladı. Turksail.com. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  3. ↑ а б в г Turkey Started the Construction of its future LHD TCG Anadolu. Navy Recognition. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  4. ↑ а б в г The Construction Of The Multipurpose Amphibious Assault Ship TCG Anadolu Has Started. Bosphorus Naval News. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  5. ↑ а б в First steel cut for Turkish LHD ship. Naval Today. 3 травня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  6. ↑ а б в г Technical specifications of TCG Anadolu (L-400). Turkishnavy.net. 2 травня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  7. ↑ а б в Дмитро Михайлов (10 квітня 2023). Туреччина поставила на озброєння перший у світі корабель-носій безпілотників. suspilne.media.
  8. ↑ Turkey’s ‘national flagship’ set to sail in 2021. hurriyetdailynews. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  9. ↑ Navantia: «Navantia and local partner selected by Turkey for construction of one LPD based on the Juan Carlos I» [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.], 27 December 2013.
  10. ↑ Navy Recognition: «Turkey selects Navantia's Juan Carlos LHD design as winner of its LPD tender» [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.], 28 December 2013.
  11. ↑ World Maritime News: «Navantia and SEDEF Join Forces to Construct LHD and LCMs for Turkish Navy» [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.], 7 January 2014.
  12. ↑ World Maritime News: Concept design of the Turkish variant of Juan Carlos I (L-61) class BPE. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 15 березня 2022.
  13. ↑ Turkey's Future LHD Could Be Modified as an "Aircraft Carrier" to Deploy F-35B Jets. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2022.
  14. ↑ Navantia and SEDEF Join Forces to Construct LHD and LCMs for Turkish Navy. World Maritime News. 7 січня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  15. ↑ Model of the Turkish variant of Juan Carlos I (L-61) class LHD. Dartmouth Centre for Seapower and Strategy, Plymouth University. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  16. ↑ Turkey's Future LHD Could Be Modified as an "Aircraft Carrier" to Deploy F-35B Jets. Navy Recognition.com. 2 січня 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 23 травня 2015.
  17. ↑ Turkey selects Navantia's Juan Carlos LHD design as winner of its LPD tender. Navy Recognition.com. 28 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  18. ↑ Manson, Katrina. US Senate blocks F-35 sales to Turkey. ft.com. Financial Times. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19 червня 2018.
  19. ↑ Kevin Liptak and Nicole Gaouette. Trump blames Obama as he reluctantly bans F-35 sales to Turkey. CNN. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2019.
  20. ↑ Turkey Selects Local Shipyard for LPD Contract. defensenews.com. 29 грудня 2013. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 5 листопада 2014.
  21. ↑ а б в «Turkey signs contract with Navantia-Sedef for the construction of a light aircraft carrier» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Dartmouth Centre for Seapower and Strategy, Plymouth University, 11 May 2015.
  22. ↑ а б «The Contract For LPD Construction Has Been Signed» [Архівовано 13 лютого 2020 у Wayback Machine.], Bosphorus Naval News, 19 May 2015.
  23. ↑ H.I. Sutton. Turkey's New Assault Carrier Will Transform Navy [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.]. May 13, 2020
  24. ↑ TCG Anadolu'yu yerli ARAS-2023 koruyacak | STAR. Star.com.tr. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  25. ↑ «Havuzlu Çıkarma Gemisi 2021 yılında Deniz Kuvvetleri'ne teslim edilecek» [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.], Denizhaber.com.tr, 7 May 2015.
  26. ↑ Stepan Kotcherga. Turkish first aircraft carrier on fire [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]. April 30, 2019.
  27. ↑ Son Güncelleme.TCG Anadolu 2020 sonunda hizmete girecek [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]. 21.11.2019
  28. ↑ Sabah, Daily (10 квітня 2023). Türkiye commissions its largest warship, world’s 1st drone carrier. Daily Sabah (амер.). Процитовано 11 квітня 2023.
  29. ↑ Ahmet Doğan (9 листопада 2019). TCG Trakya ne zaman bitecek?. DenizHaber.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
  30. ↑ Anıl Şahin (14 лютого 2019). Deniz Kuvvetlerinden TCG Trakya açıklaması. SavunmaSanayiST.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2022.
Універсальні десантні кораблі
Есмінці
Фрегати
Корвети
Підводні човни
Швидкісні ударні катери
Мінно-бойові кораблі
Головні десантні кораблі
Десантні засоби
  • LCT тип Ç-117
  • LCM тип Ç-302
Танкери-заправники
Патрульні судна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=TCG_Anadolu_(L-400)&oldid=39768203