Танагра червоношия
Танагра червоношия | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець червоношийої танагри (Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія)
Самиця червоношийої танагри (Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tangara cyanocephala (Müller, PLS, 1776) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра червоношия[2] (Tangara cyanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10-13 см, вага 16-21,6 г. Самці мають переважно зелене забарвлення, спина і крила у них поцятковані чорними смугами, на крилах жовті смуги. Тім'я синє, металево-блискуче, на шиї яскраво-червоний "комір". Навколо очей бірюзові кільця, навколо дзьоба чорна пляма. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення. Представники південних популяцій мають більші розміри. Молоді птахи мають майже повністю рівномірно-зелене забарвлення.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[4]
- T. c. cearensis Cory, 1916 — північно-східна Бразилія (Серра-ду-Батурите в штаті Сеара);
- T. c. corallina (Berlepsch, 1903) — східна Бразилія (від Параїби до Еспіріту-Санту);
- T. c. cyanocephala (Müller, PLS, 1776) — південно-східна Бразилія (від Еспіріту-Санту до Ріу-Гранді-ду-Сул), східний Парагвай (Каніндею, можливо, також Альто-Парана) і північно-східна Аргентина (Місьйонес).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Червоношиї танагри мешкають в Бразилії, Парагваї і Аргентині. Вони живуть в кронах вологих атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються зграйками, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави, в кладці 3 білуватих, поцяткованих коричневими плямками яйця. Інкубаційний період триває 12-13 днів, насиджують лише самиці. Пташенята покидають гніздо через 15 днів після вилуплення, однак батьки продоажують піклуватися про них ще три з половиною тижні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Tangara cyanocephala: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Robert S. Ridgely & Guy Tudor. Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines (Mildred Wyatt-Wold Series in Ornithology). — Printed in China : University of Texas Press, 2009. — С. 595. — ISBN 978-0-292-71748-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |