Tarsius spectrumgurskyae
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Tarsius spectrumgurskyae | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tarsius spectrumgurskyae Shekelle, Groves, Maryanto, Mittermeier, 2017 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення різних видів довгоп'ятів на Сулавесі: ареал T. spectrumgurskyae позначено фіолетовим. | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Tarsius spectrumgurskyae — вид приматів з родини довгоп'ятових (Tarsiidae). Описаний у 2017 році.
Етимологія[ред. | ред. код]
Вид названо на честь американської приматологині Шерон Гурскі (Sharon Gursky, нар. 1967) за її внесок у вивчення довгоп'ятів.
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік індонезійського острова Сулавесі. Поширений у східній частині півострова Мінагаса. Мешкає у вологих тропічних лісах[1].
Опис[ред. | ред. код]
Шерсть сірувато-коричнева. Поруч з носом розвинені чорні плями, а з боків верхньої губи є біла мітка. Вага самиць 95—119 г, самців 104—126 г. Довжина хвоста самиць 213—268 мм, самців 220—258 мм (хвіст майже вдвічі довший за тіло; 121—210 %). Верхні корінні зуби вузькі. Між різцями і іклами є чітка діастема[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Shekelle, Myron; Groves, Colin P.; Maryanto, Ibnu; Mittermeier, Russell A. (2017). Two New Tarsier Species (Tarsiidae, Primates) and the Biogeography of Sulawesi, Indonesia (PDF). Primate Conservation. 31. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2022. Процитовано 3 листопада 2020.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
