Tarsius wallacei

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Tarsius wallacei
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Pocock, 1918
Інфраряд: Довгоп'яти (Tarsiiformes)
Родина: Довгоп'ятові (Tarsiidae)
Рід: Довгоп'ят (Tarsius)
Вид: T. wallacei
Біноміальна назва
Tarsius wallacei
Shekelle, Groves, Merker & Supriatna, 2008
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tarsius wallacei
EOL logo.svg EOL: 21642126
ITIS logo.svg ITIS: 944122
IUCN logo.svg МСОП: 195277
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 981131
Fossilworks: 238735

Tarsius wallacei (Довгоп'ят Воллеса) — вид ссавців з родини Довгоп'ятові (Tarsiidae).

Етимологія[ред.ред. код]

Новий вид був названий на честь британського натураліста Альфреда Рассела Воллеса (англ. Alfred Russel Wallace).

Опис[ред.ред. код]

Вид за розміром і зовнішнім виглядом схожий на інших рівнинних довгоп'ятів. Має довжину голови і тіла від 10 до 15 см; має великі очі, чітко означену маску обличчя, білі плями позаду вух і довгий хвіст з великим пухнастим хвостовим пучком. Шерсть жовтувато-коричнева, горло мідно-червоне. Генетичний аналіз показує, що його мітохондріальні й Y-хромосомні ДНК-послідовності й мікросателітна повторюваність аллелей, є унікальними.

Поширення[ред.ред. код]

Ендемік острова Сулавесі в Індонезії. Є дві окремі популяції, розділені затокою Палу. Цей довгопят є деревним і знаходиться в первинних і вторинних лісах і в постраждалих районах.

Звички[ред.ред. код]

Як і інші Довгоп'яти веде нічний спосіб життя; займає притулок протягом дня, а вночі вирушає на пошуки комах, основної складової раціону.

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Має обмежений діапазон, особливо південна форма. Загальна чисельність населення невідома, але вважається, що зменшується, як ліс очищається, щоб зробити шлях для плантаційних культур. Міжнародний союз охорони природи не має достатньо інформації, щоб оцінити стан збереження цього довгопята. Найпівнічніша частина ареалу включає заповідник Гунунг Соджол. Тим не менш, південна популяція має такий невеликий діапазон, що будь-який удар по населенню може мати великий вплив.

Джерела[ред.ред. код]

  • Merker, S., Driller, C., Dahruddin, H., Wirdateti, Sinaga, W. Perwitasari-Farajallah, D. & Shekelle, M. 2010. Tarsius wallacei: A New Tarsier Species from Central Sulawesi Occupies a Discontinuous Range. International Journal of Primatology 31:1107-1122 PDF