Ялець-андруга звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Telestes souffia)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялець-андруга звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Ялець-андруга (Telestes)
Вид: Ялець-андруга звичайний
Telestes souffia
(A. Risso, 1827)
Синоніми
Leuciscus souffia Risso, 1827
Посилання
Вікісховище: Telestes souffia
Віківиди: Telestes souffia
EOL: 994962
МСОП: 61397
NCBI: 129883

Ялець-андруга звичайний[1], або європейський[2] (Telestes souffia (Risso, 1827)) — вид риб родини Cyprinidae. Раніше вид відносили до роду Ялець Leuciscus Cuvier, 1816. В Україні відзначався як підвид Ялець-андруга закарпатський L. souffia agassii Valensiennes, 1844.

Ареал[ред. | ред. код]

Вид зустрічається в Європі у Середземноморському басейні від Оду до Вару (Франція, Швейцарія); басейни річок Еро (Франція) і Соча (Італія і Словенія). У верхній течії Рейну в Німеччині та Швейцарії; у Дунайському басейні у західних притоках у Німеччині, Австрії, Словенії, Хорватії і частині Боснії-Герцеговині, також у басейні верхньої Тиси (Румунія, Україна). Прісноводний пелагічний вид, до 25 см довжиною.

Підвиди[ред. | ред. код]

Наразі у складі виду розглядають ряд підвидів:

  • Telestes souffia agassizi — зустрічається переважно у басейні верхнього Дунаю і в Альпах на висоті до 850 метрів.
  • Telestes souffia muticellus — північна і центральна Італія.
  • Telestes souffia souffia — басейни Рони і Вару.
  • Telestes souffia montenegrinus — басейн південного Дунаю, Балкани.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
  2. Червона книга України. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]