Terminalia chebula

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Terminalia chebula
Harra (Terminalia chebula) leafless tree at 23 Mile, Duars, WB W IMG 5905.jpg
Безлисте дерево T. chebula
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Ряд: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Комбретові (Combretaceae)
Рід: Terminalia
Вид:
T. chebula
Біноміальна назва
Terminalia chebula
Синоніми[1]
  • Buceras chebula (Retz.) Lyons
  • Combretum argyrophyllum K.Schum.
  • Myrobalanus chebula (Retz.) Gaertn.
  • Myrobalanus gangetica (Roxb.) Kostel.
  • Myrobalanus tomentella Kuntze
  • Terminalia acutae

Walp.

  • Terminalia argyrophylla King & Prain
  • Terminalia gangetica Roxb.
  • Terminalia parviflora Thwaites
  • Terminalia reticulata Roth
  • Terminalia tomentella Kurz
  • Terminalia zeylanica Van Heurck & Müll. Arg.
Commons-logo.svg Вікісховище: Terminalia chebula

Терміналія чебула[2] (Terminalia chebula), загальновідомий як чорний- або гебалічний міробалан[3] — це вид Терміналії, батьківщина Південна Азія: від Індії та Непалу на схід до південного заходу Китаю (Юньнань) та на південь від Шрі-Ланки, Малайзії та В'єтнаму.[4]

Таксономія[ред. | ред. код]

Шведський натураліст Андерс Яхан Реціус описав вид.

Відомо багато різновидів, таких як:[4]

  • Т. с. вар. chebula — листя і пагони без волосся, або лише волохаті в дуже молодому віці
  • Т. с. вар. tomentella — листя і пагони сріблясті до оранжево-волохатих

Опис[ред. | ред. код]

Terminalia chebula — це середньо-велике листяне дерево, виростає до 30 m (98 ft) у висоту, зі стовбуром до 1 m (3 ft 3 in) у діаметрі. Листки чергуються до супротилежних за розташуванням, овальні, 7–8 cm (2,8–3,1 in) довжини, і 4,5–10 cm (1,8–3,9 in) ширини з 1–3 cm (0,39–1,18 in) з черешком.[4] Вони мають гострий кінчик, серцеподібний біля основи, краї цілісні, голі зверху з жовтуватим запушенням знизу. Плід є костянко-схожий, 2–4,5 cm (0,79–1,77 in) довжини і 1,2–2,5 cm (0,47–0,98 in) ширини, чорнуватий, з п'ятьма поздовжніми хребтами. Тьмяні білі до жовтих квіти однодомні та мають сильний, неприємний запах. Вони містяться в кінцевих шипах або коротких волоті. Плоди — від гладких еліпсоїдних до яйцеподібних кісточок, від жовтого до оранжево-коричневого кольору, з однією кутовою кісточкою.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Терміналія чебула зустрічається по всій Південній та Південно-Східній Азії, включаючи Індію, Шрі-Ланку, Бутан, Непал, Бангладеш, М'янму, Камбоджу, Лаос, В'єтнам, Індонезію, Малайзію, Пакистан та Таїланд. У Китаї — у провінції Юньнань, культивується у Фуцзяні, Гуандуні, Гуансі (Наньнін) та Тайвані (Наньтоу).[5][6]

В Індії знаходиться в Субігімалайському регіоні від Раві на схід до Західної Бенгалії та Ассаму, піднімаючись до висоти 1 500 m (4 900 ft) в Гімалаях. Це дерево вважається диким у лісах Північної Індії, центральних провінцій та Бенгалії, поширене в Мадрасі, Майсурі та в південній частині президентства Бомбея.[7]

Місце його проживання включає сухі схили до 900 m (3 000 ft) у висоту.[8]

Вирощування та використання[ред. | ред. код]

Т. chebula

Це дерево дає дрібні, ребристі та горіхоподібні плоди, які збирають, коли вони ще зелені, а потім маринують, варять з невеликою кількістю доданого цукру у власному сиропі або використовують у консервуваннях[en]. Насіння плоду, яке має еліптичну форму, являє собою абразивне насіння, огорнуте м'ясистою і твердою м'якоттю. Розпізнають сім видів фруктів:

  • віджая
  • рохіні
  • путана
  • амріта
  • абхайя
  • дживанті
  • четакі

Виходячи з регіону, де збирають фрукти, а також кольору та форми плодів. Взагалі кажучи, кращим є сорт віджая, який традиційно вирощується на хребті Віндхя в Західно-Центральній Індії та має округлу форму на відміну від більш кутоподібної форми.[8] Плід також забезпечує матеріал для дублення шкіри та фарбування тканини.[6]

Terminalia chebula є основним інгредієнтом аюрведичної композиції Triphala, яка використовується при дисфункціях нирок і печінки.[9] Сухофрукти також використовуються в Аюрведі як передбачуваний протикашльовий, кардіотонічний, гомеостатичний, сечогінний та проносний засіб.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

З харитакі було виділено ряд глікозидів, включаючи тритерпени арджунглюкозид I, арджунгенін та хебулозиди I та II. Інші компоненти включають в себе кумарини кон'югований з галовими кислотами під назвою chebulin, а також інші фенольні сполуки, включаючи еллагову кислоту, 2,4-chebulyl-β-D-глюкопіраноз, chebulinic кислоту, галлову кислоту, етилгалат, punicalagin, terflavin A, terchebin, лютеолін та дубильна кислота.[8][10] Чебулова кислота — це сполука фенольної кислоти, виділена із стиглих плодів.[11][12] Лютеїнову кислоту можна виділити з кори.[13]

Terminalia chebula також містить терфлавін B, вид таніну, тоді як у плодах міститься хебулінова кислота.[14]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Plant List: A Working List of All Plant Species. Процитовано 7 August 2015. 
  2. Моніторинг зарубіжних наукових досліджень щодо перспективності рослин в якості гепатопротекторів. В. П. Попович, Б. П. Громовик, П. В. Глуховський// Фітотерапія. Часоопис.- № 1, 2012.- С.65
  3. Terminalia chebula Retz..pl?36335 Terminalia chebula: інформація на сайті GRIN
  4. а б в Flora of China: Terminalia chebula
  5. Terminalia chebula. 
  6. а б Terminalia chebula. efloras.org. 
  7. Bag, Anwesa; Bhattacharyya, Subir Kumar; Chattopadhyay, Rabi Ranjan (2013). The development of Terminalia chebula Retz. (Combretaceae) in clinical research. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine 3 (3): 244. PMC 3631759. PMID 23620847. doi:10.1016/S2221-1691(13)60059-3. 
  8. а б в Archived copy. Архів оригіналу за 2013-12-03. Процитовано 2014-05-18. 
  9. Tewari, D; Mocan, A; Parvanov, E. D; Sah, A. N; Nabavi, S. M; Huminiecki, L; Ma, Z. F; Lee, Y. Y та ін. (2017). Ethnopharmacological Approaches for Therapy of Jaundice: Part II. Highly Used Plant Species from Acanthaceae, Euphorbiaceae, Asteraceae, Combretaceae, and Fabaceae Families. Frontiers in Pharmacology 8: 519. PMC 5554347. PMID 28848436. doi:10.3389/fphar.2017.00519. 
  10. Saleem, A.; Husheem, M.; Härkönen, P.; Pihlaja, K. (2002). Inhibition of cancer cell growth by crude extract and the phenolics of Terminalia chebula retz. Fruit. Journal of Ethnopharmacology 81 (3): 327–336. PMID 12127233. doi:10.1016/S0378-8741(02)00099-5. 
  11. Lee, H. S.; Jung, S. H.; Yun, B. S.; Lee, K. W. (2007). Isolation of chebulic acid from Terminalia chebula Retz. And its antioxidant effect in isolated rat hepatocytes. Archives of Toxicology 81 (3): 211–218. PMID 16932919. doi:10.1007/s00204-006-0139-4. 
  12. Lee, H. S.; Koo, Y. C.; Suh, H. J.; Kim, K. Y.; Lee, K. W. (2010). Preventive effects of chebulic acid isolated from Terminalia chebula on advanced glycation endproduct-induced endothelial cell dysfunction. Journal of Ethnopharmacology 131 (3): 567–574. PMID 20659546. doi:10.1016/j.jep.2010.07.039. 
  13. Nierenstein, M.; Potter, J. (1945). The distribution of myrobalanitannin. The Biochemical Journal 39 (5): 390–392. PMC 1258254. PMID 16747927. doi:10.1042/bj0390390. 
  14. Han, Quanbin; Song, Jingzheng; Qiao, Chunfeng; Wong, Lina; Xu, Hongxi (2006). Preparative isolation of hydrolysable tannins chebulagic acid and chebulinic acid from Terminalia chebula by high-speed counter-current chromatography. J. Sep. Sci. 29 (11): 1653–1657. PMID 16922284. doi:10.1002/jssc.200600089. 

Література[ред. | ред. код]

  • Babli K, Kumar T, Sinha MP and Kumar M: Effects of aqueous fruit extract of Haritaki (Terminalia chebula) on regulation of hypothyroidism. Int J Pharm Sci & Res 2020; 11(11): 5783-87. doi: 10.13040/IJPSR.0975-8232.11(11).5783-87. Source
  • Meher, Sudhanshu & Bhuyan, G.C. & Das, Banamali & Panda, Purnendu & Ratha, Kshirod. (2018). Pharmacological Profile of Terminalia chebula Retz. and Willd. (Haritaki) in Ayurveda with Evidences. Research Journal of Pharmacology and Pharmacodynamics. 10. 115-25. 10.5958/2321-5836.2018.00023.X.
  • Ratha KK, Joshi GC. Haritaki (Chebulic myrobalan) and its varieties. Ayu. 2013 Jul;34(3):331-4. doi: 10.4103/0974-8520.123139. PMID: 24501534; PMCID: PMC3902605, PubMed, Source
  • Caldecott, Todd (2006). Ayurveda: The Divine Science of Life. Elsevier/Mosby. с. ?. с. 392. ISBN 0-7234-3410-7. , ISBN 9780723434108. Contains a detailed monograph on Terminalia chebula(Haritaki; Abhaya) as well as a discussion of health benefits and usage in clinical practice. Available online at https://web.archive.org/web/20131203001654/http://www.toddcaldecott.com/index.php/herbs/learning-herbs/361-haritak [недоступне посилання з липень 2021]

Посилання[ред. | ред. код]