Texty.org.ua

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Texty.org.ua
Логотип
Посилання texty.org.ua
Гасло (девіз) Медіа для розумних
Комерційний ні
Тип Інтернет-сайт
Реєстрація необов'язкова
Мови українська
Власник Роман Миколайович Кульчинський
Започатковано 2010
Стан працює
Рейтинг Alexa 136,531 [1]
Ключові особи Роман Кульчинський
Анатолій Бондаренко
Галина Пастух
Адреса офісу  Україна
Ліцензія контенту Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)

TEXTY.org.ua («Тексти»)  — українське незалежне суспільно-політичне та аналітичне інтернет-видання, що поєднує класичну журналістику та журналістику даних. Створене у Києві у 2010 році журналістами Анатолієм Бондаренком та Романом Кульчинським. Видання вважається засновником напрямку журналістики даних в Україні[2][3].

Матеріали «Текстів» неодноразово відзначалися на міжнародних конкурсах.

«Тексти» сповідують концепцію «повільних медіа»[4]. Такий підхід передбачає відмову від подачі «смажених фактів» та акцентує на вдумливому обговоренні важливих суспільних проблем.

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Видання «Тексти.org.ua» працює у двох напрямках: традиційна журналістика і журналістика даних.

«Тексти» проводять тренінги з журналістики даних і візуалізації, а також перекладають книги, котрі вважають важливими для українського суспільства. У рамках проєкту були перекладені підручник із ненасильницького спротиву, посібник із журналістики даних, посібник із верифікації даних, а також кілька довідників для роботи з даними[5].

Історія[ред. | ред. код]

Інтернет-видання «Тексти.org.ua» розпочало працювати в червні 2010 року. Перед цим сайт мав назву ZaUa.org. Після припинення фінансування інвестором редакція змінила назву й почала незалежне існування.

У 2011 році вийшов проєкт із рейтингом українських ВНЗ на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) абітурієнтів[6]. Інтерактивна таблиця допомагала батькам та абітурієнтам підібрати університет, порівнюючи «ЗНО-рейтинг», кількість поданих заяв на одне місце, оплату за навчання тощо. За словами співзасновника і головного редактора «Текстів» Романа Кульчинського, цей проєкт мав значний успіх і привернув увагу донорських організацій[7].

Протягом восьми років на сайті «Текстів» вийшли десятки робіт із журналістики даних[8].

Проєкти із журналістики даних[ред. | ред. код]

У 2016 році видання проаналізувало, куди і як часто українці мандрують потягами всередині країни — на основі даних «Укрзалізниці» за 2014—2015 роки створили інтерактивний проєкт «Громадяни пасажири»[9]. Інструмент аналізу з-поміж іншого показав, як потягами звозили людей на підтримку Януковича під час Євромайдану[10].

У 2016 році «Тексти» вирахували мережу з приблизно 2 тисяч користувачів «Фейсбуку», які тісно пов'язані з групами бойовика ДНР Степана Мазури. Той довго видавав себе за патріота України, а його інтернет-тролі, прикриваючись патріотичними слоганами, поширювали в «Фейсбуці» заклики до перевороту та протестів. Проєкт видання «Тролесфера» описує, як діяла спільнота російських тролів-пропагандистів.

Ще один важливий проєкт «Текстів.org.ua» — інтерактивна гра «Гроші, метри, два авта»[11] за мотивами електронних декларацій чиновників. За статками чиновника потрібно вгадати його заробітну плату. Проєкт став фіналістом на міжнародному конкурсі робіт з журналістики даних «Data Journalism Awards» у 2016 році.

Проєкт видання 2016 року «Пролітаючи над Драгобратом»[12] розповідає про вирубки, землевідведення та інше життя Карпат. Для цього проєкту вперше «Тексти.org.ua» застосували 3D-графіку.

Проєкт 2017 року «Збиткова справа. Що робити з парковками?»[13] показав, скільки можна заробити на парковках. Два журналісти поставили камери, порахували кількість машин, які паркуються, і з'ясували, що можна збирати суми, у кілька разів більші, ніж декларує міська влада в інформаційно-аналітичній системі «Майно» [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.].

У 2018 році «Тексти», використовуючи машинні алгоритми, перевірили близько 450 тисяч супутникових зображень і створили найбільш повну інтерактивну карту місць нелегального видобутку бурштину. Проєкт «Земляна проказа» оцінює масштаби незаконного копання цього коштовного каміння за останні роки[14]. Методологія проєкту та приклади коду знаходяться у відкритому доступі[15] і дозволяють використати аналогічний підхід для пошуку інших особливих зон на картах.

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

«Тексти» двічі (у 2012 та 2016 роках) ставали фіналістами міжнародного конкурсу у сфері журналістики даних Data Journalism Awards, а в 2017 році журналістка видання Ярина Серкез здобула нагороду в номінації «Студенти та молоді журналісти даних року»[16].

У 2016 році інтерактивна візуалізація «Як знайти площу Леніна» визнана однією зі 100 найкращих карт року за версією англомовного блогу на тему картографії «Maps Mania»[17].

У 2017 році журналіст «Текстів» Володимир Харченко посів перше місце в номінації «Журналістське розслідування» регулярного Національного конкурсу журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування»[18].

У 2018 році на найбільшому європейському медіа-конкурсі «Prix Europa»[en] «Тексти» були номіновані на нагороду в категорії «Онлайн-медіа» із інтерактивним матеріалом про незаконний видобуток бурштину «Земляна проказа»[19]. Проєкт «Текстів» єдиний представляв Україну на цьому конкурсі серед близько 70 номінантів.

У 2019 році проєкт «Земляна проказа»[20] отримав бронзову медаль на конкурсі SND Digital[21].

У 2019 році керівники інтернет-видання «Тексти» Роман Кульчинський і Анатолій Бондаренко отримали премію «Високі стандарти журналістики-2019» у категорії «За сталий, якісний медійний проєкт/продукт»[22]

У 2020 році проєкт «Свіжа деза з Росії»[23] зайняв перше місце на конкурсі робіт із журналістики даних Sigma Awards в номінації «Найкраща новинна аплікація»[24]. У фіналі проєкт змагався з роботами від таких видань, як The Washington Post, the Pudding та Neue Zürcher Zeitung.

Принципи фінансування[ред. | ред. код]

Видання фінансується завдяки грантам від донорських організацій, а також краудфандингу. Фінансується фондом Сороса.[25]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У листопаді 2016 року «Тексти» разом з онлайн-платформою Prometheus запустили курс «Візуалізація даних» [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.].

У 2016 році викладач візуалізації в Університеті Маямі Альберто Каїро[en] використав проєкт «Текстів» у своїй книжці «The Truthful Art: Data, Charts, and Maps for Communication» (с. 76—78, інтерактивна карта виборів до Верховної Ради 2012 року)[26].

У 2017 році «Текстам» присвятили статтю у книжці «Visual Journalism» видавництва «Gestalten», Берлін (с. 178—181)[27].

Критика[ред. | ред. код]

Щонайменше двічі видання звинувачували у серйозних порушеннях журналістської етики. Перший раз: стаття про протести проти сланцевого газу. Порушення: неправдива інформація, маніпуляція.[28] Другий раз: стаття про стан справ в НАНУ. Порушення: самоцензура (видалення інформації без вибачення перед читачами), маніпуляція в заголовку, неправдива інформація.[29]

Відвідуваність[ред. | ред. код]

За даними SimilarWeb, відвідуваність сайту texty.org.ua за останні шість місяців 2018 року коливалася від 380 тисяч до 640 тисяч візитів щомісяця[30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016. 
  2. [1]
  3. Visual Journalism. Infographics from the World's Best Newsrooms and Designers (Javier Errea, Gestalten, 2017, p. 180)
  4. Маніфест: Тексти.org.ua — це повільні медіа
  5. Книги на texty.org.ua
  6. Де в Україні знаходяться найкращі університети? (Інтерактивна візуалізація від ТЕКСТИ.org.ua)
  7. Головний редактор Texty.org Роман Кульчинський: Журналістика даних теж шукає історії. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  8. Розділ «Журналістика даних» на сайті texty.org.ua
  9. Громадяни пасажири. Як, куди і скільки їздили українці міжміським сполученням «Укрзалізниці» у 2014—2015 роках — texty.org.ua
  10. Поїзди «Янукович-Тревел». Як регіонали завозили залізницею у Київ масовку на підтримку Януковича під час Майдану-2014
  11. Гроші, метри, два авта. Вгадай місячну зарплатню чиновника за його статками — texty.org.ua
  12. Свидовець. Анатомія Карпат — texty.org.ua
  13. Збиткова справа: Що робити з парковками?
  14. «Земляна проказа»
  15. Search for illegal amber mining on satellite images, HOWTO. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 25 лютого 2019. 
  16. Журналістка «Текстів» перемогла на найпрестижнішому конкурсі з журналістики даних
  17. Ukraine's Soviet Streets. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  18. Місцева влада витратила 26,6 млн грн. на самопіар, з'ясував переможець конкурсу «Є-Розслідування». Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  19. PRIX EUROPA 2018 Online Projects Nominations. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  20. Leprosy of the land
  21. The Best of Digital Design. 2018 results. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  22. У Києві оголосили переможців премії «Високі стандарти журналістики». detector.media. 16 грудня 2019. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. 
  23. «Свіжа деза з Росії»
  24. The 2020 Sigma Awards: список переможців. Архів оригіналу за 10 березня 2020. Процитовано 21 травня 2020. 
  25. Інституційний розвиток інноваційного аналітичного центру “Агенція журналістики даних”. www.irf.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021. 
  26. The Truthful Art: Data, Charts, and Maps for Communication — Alberto Cairo — Google Books. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  27. Офіційна Instagram-сторінка texty.org.ua
  28. https://www.facebook.com/uber.morlock/posts/1422093154572859
  29. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. 
  30. Статистика відвідуваності texty.org.ua за даними SimilarWeb. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]