Texty.org.ua

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Texty.org.ua
URL texty.org.ua
Гасло (девіз) Медіа для розумних
Комерційний ні
Тип Інтернет-сайт
Реєстрація необов'язкова
Мови українська
Власник Роман Миколайович Кульчинський
Започатковано 2010
Стан працює
Рейтинг Alexa 136,531 [1]
Ключові особи Роман Кульчинський
Анатолій Бондаренко
Галина Пастух
Адреса офісу  Україна
Ліцензія контенту Attribution 4.0 International (CC BY 4.0)

TEXTY.org.ua («Тексти»)  — українське незалежне суспільно-політичне та аналітичне інтернет-видання, що поєднує класичну журналістику та журналістику даних. Створене у Києві у 2010 році журналістами Анатолієм Бондаренком та Романом Кульчинським. Видання вважається засновником напрямку журналістики даних в Україні[2][3].

Матеріали «Текстів» неодноразово відзначалися на міжнародних конкурсах.

«Тексти» сповідують концепцію «повільних медіа»[4]. Такий підхід передбачає відмову від подачі «смажених фактів» та акцентує на вдумливому обговоренні важливих суспільних проблем.

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

Видання «Тексти.org.ua» працює у двох напрямках: традиційна журналістика і журналістика даних.

«Тексти» проводять тренінги з журналістики даних і візуалізації, а також перекладають книги, котрі вважають важливими для українського суспільства. У рамках проєкту були перекладені підручник із ненасильницького спротиву, посібник із журналістики даних, посібник із верифікації даних, а також кілька довідників для роботи з даними[5].

Історія[ред. | ред. код]

Інтернет-видання «Тексти.org.ua» розпочало працювати в червні 2010 року. Перед цим сайт мав назву ZaUa.org. Після припинення фінансування інвестором редакція змінила назву й почала незалежне існування.

У 2011 році вийшов проєкт із рейтингом українських ВНЗ на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) абітурієнтів[6]. Інтерактивна таблиця допомагала батькам та абітурієнтам підібрати університет, порівнюючи «ЗНО-рейтинг», кількість поданих заяв на одне місце, оплату за навчання тощо. За словами співзасновника і головного редактора «Текстів» Романа Кульчинського, цей проєкт мав значний успіх і привернув увагу донорських організацій[7].

Протягом восьми років на сайті «Текстів» вийшли десятки робіт із журналістики даних[8].

Проєкти із журналістики даних[ред. | ред. код]

У 2016 році видання проаналізувало, куди і як часто українці мандрують потягами всередині країни — на основі даних «Укрзалізниці» за 2014—2015 роки створили інтерактивний проєкт «Громадяни пасажири»[9]. Інструмент аналізу з-поміж іншого показав, як потягами звозили людей на підтримку Януковича під час Євромайдану[10].

У 2016 році «Тексти» вирахували мережу з приблизно 2 тисяч користувачів «Фейсбуку», які тісно пов'язані з групами бойовика ДНР Степана Мазури. Той довго видавав себе за патріота України, а його інтернет-тролі, прикриваючись патріотичними слоганами, поширювали в «Фейсбуці» заклики до перевороту та протестів. Проєкт видання «Тролесфера» [9] описує, як діяла спільнота російських тролів-пропагандистів.

Ще один важливий проєкт «Текстів.org.ua» — інтерактивна гра «Гроші, метри, два авта»[11] за мотивами електронних декларацій чиновників. За статками чиновника потрібно вгадати його заробітну плату. Проєкт став фіналістом на міжнародному конкурсі робіт з журналістики даних «Data Journalism Awards» у 2016 році.

Проєкт видання 2016 року «Пролітаючи над Драгобратом»[12] розповідає про вирубки, землевідведення та інше життя Карпат. Для цього проєкту вперше «Тексти.org.ua» застосували 3D-графіку.

Проєкт 2017 року «Збиткова справа. Що робити з парковками?»[13] показав, скільки можна заробити на парковках. Два журналісти поставили камери, порахували кількість машин, які паркуються, і з'ясували, що можна збирати суми, у кілька разів більші, ніж декларує міська влада в інформаційно-аналітичній системі «Майно».

У 2018 році «Тексти», використовуючи машинні алгоритми, перевірили близько 450 тисяч супутникових зображень і створили найбільш повну інтерактивну карту місць нелегального видобутку бурштину. Проєкт «Земляна проказа» оцінює масштаби незаконного копання цього коштовного каміння за останні роки[14]. Методологія проєкту та приклади коду знаходяться у відкритому доступі[15] і дозволяють використати аналогічний підхід для пошуку інших особливих зон на картах.

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

«Тексти» двічі (у 2012 та 2016 роках) ставали фіналістами міжнародного конкурсу у сфері журналістики даних Data Journalism Awards, а в 2017 році журналістка видання Ярина Серкез здобула нагороду в номінації «Студенти та молоді журналісти даних року»[16].

У 2016 році інтерактивна візуалізація «Як знайти площу Леніна» визнана однією зі 100 найкращих карт року за версією англомовного блогу на тему картографії «Maps Mania»[17].

У 2017 році журналіст «Текстів» Володимир Харченко посів перше місце в номінації «Журналістське розслідування» регулярного Національного конкурсу журналістських розслідувань та аналітичних досліджень «Є-Розслідування»[18].

У 2018 році на найбільшому європейському медіа-конкурсі «Prix Europa»[en] «Тексти» були номіновані на нагороду в категорії «Онлайн-медіа» із інтерактивним матеріалом про незаконний видобуток бурштину «Земляна проказа»[19]. Проєкт «Текстів» єдиний представляв Україну на цьому конкурсі серед близько 70 номінантів.

У 2019 році проєкт «Земляна проказа»[20] отримав бронзову медаль на конкурсі SND Digital[21].

У 2019 році керівники інтернет-видання «Тексти» Роман Кульчинський і Анатолій Бондаренко отримали премію «Високі стандарти журналістики-2019» у категорії «За сталий, якісний медійний проєкт/продукт»

У 2020 році проєкт «Свіжа деза з Росії»[22] зайняв перше місце на конкурсі робіт із журналістики даних Sigma Awards в номінації «Найкраща новинна аплікація»[23]. У фіналі проєкт змагався з роботами від таких видань, як The Washington Post, the Pudding та Neue Zürcher Zeitung.

Принципи фінансування[ред. | ред. код]

Видання фінансується завдяки грантам від донорських організацій, а також краудфандингу. З огляду на принципове бажання зберегти неупередженість в подачі інформації пошук і залучення стратегічного інвестора не проводяться.

Склад керівництва[ред. | ред. код]

  • Роман Кульчинський
  • Анатолій Бондаренко
  • Галина Пастух

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У 2012 році засновник «Текстів» Анатолій Бондаренко виступив із лекцію про журналістику даних на конференції TEDxKyiv[24]

У 2014 році Анатолій Бондаренко був членом журі одного з найвідоміших конкурсів інфографіки «Malofiej»[25].

З 2015 року Анатолій Бондаренко викладає навчальний курс «Візуалізація даних» студентам Магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету[26]

У листопаді 2016 року «Тексти» разом з онлайн-платформою Prometheus запустили курс «Візуалізація даних».

У 2016 році викладач візуалізації в Університеті Маямі Альберто Каїро[en] використав проєкт «Текстів» у своїй книжці «The Truthful Art: Data, Charts, and Maps for Communication» (с. 76—78, інтерактивна карта виборів до Верховної Ради 2012 року)[27].

У 2017 році «Текстам» присвятили статтю у книжці «Visual Journalism» видавництва «Gestalten», Берлін (с. 178—181)[28].

Критика[ред. | ред. код]

Щонайменше двічі видання звинувачували у серйозних порушеннях журналістської етики. Перший раз: стаття про протести проти сланцевого газу. Порушення: неправдива інформація, маніпуляція.[29] Другий раз: стаття про стан справ в НАНУ. Порушення: самоцензура (видалення інформації без вибачення перед читачами), маніпуляція в заголовку, неправдива інформація.[30]

Відвідуваність[ред. | ред. код]

За даними SimilarWeb, відвідуваність сайту texty.org.ua за останні шість місяців 2018 року коливалася від 380 тисяч до 640 тисяч візитів щомісяця[31].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://alexa.com/siteinfo/texty.org.ua
  2. [1]
  3. Visual Journalism. Infographics from the World's Best Newsrooms and Designers (Javier Errea, Gestalten, 2017, p. 180
  4. Маніфест: Тексти.org.ua — це повільні медіа
  5. Книги на texty.org.ua
  6. Де в Україні знаходяться найкращі університети? (Інтерактивна візуалізація від ТЕКСТИ.org.ua)
  7. Головний редактор Texty.org Роман Кульчинський: Журналістика даних теж шукає історії
  8. Розділ «Журналістика даних» на сайті texty.org.ua
  9. Громадяни пасажири. Як, куди і скільки їздили українці міжміським сполученням «Укрзалізниці» у 2014—2015 роках — texty.org.ua
  10. Поїзди «Янукович-Тревел». Як регіонали завозили залізницею у Київ масовку на підтримку Януковича під час Майдану-2014
  11. Гроші, метри, два авта. Вгадай місячну зарплатню чиновника за його статками — texty.org.ua
  12. Свидовець. Анатомія Карпат — texty.org.ua
  13. Збиткова справа: Що робити з парковками?
  14. «Земляна проказа»
  15. Search for illegal amber mining on satellite images, HOWTO
  16. Журналістка «Текстів» перемогла на найпрестижнішому конкурсі з журналістики даних
  17. Ukraine's Soviet Streets
  18. Місцева влада витратила 26,6 млн грн. на самопіар, з'ясував переможець конкурсу «Є-Розслідування»
  19. PRIX EUROPA 2018 Online Projects Nominations
  20. Leprosy of the land
  21. The Best of Digital Design. 2018 results
  22. «Свіжа деза з Росії»
  23. The 2020 Sigma Awards: список переможців
  24. TEDxKyiv — Анатолій Бондаренко — Журналістика даних
  25. Malofiej Awards — Jury
  26. Анатолій Бондаренко - Магістерська програма з медіакомунікацій УКУ. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 лютого 2019. 
  27. The Truthful Art: Data, Charts, and Maps for Communication — Alberto Cairo — Google Books
  28. Офіційна Instagram-сторінка texty.org.ua
  29. https://www.facebook.com/uber.morlock/posts/1422093154572859
  30. https://coolyanews.info/anton-senenko-analiitichnij-materiial-pro-nan-z-kupoyu-maniipulyaciij.html
  31. Статистика відвідуваності texty.org.ua за даними SimilarWeb

Посилання[ред. | ред. код]