Thalys

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таліс
Thalys
Тип Thalys International: Товариство з обмеженою відповідальністю бельгійського права; THI Factory: Акціонерне товариство бельгійського права
Засновано 1995
Штаб-квартира Сен-Жіль, Бельгія Бельгія
Ключові особи Аньєс Ож'є (Agnès Ogier)[1]
Сайт thalys.com

CMNS: Thalys на Вікісховищі

Thalys (укр. Талі́с) — європейський оператор швидкісних поїздів, що займається перевезеннями на лінії Париж — Брюссель — Кельн — Амстердам, спираючись на техніку французьких TGV. Організацією руху займається компанія Thalys International, а також THI Factory. На головному напрямку Париж-Брюссель потяги Thalys вирушають щопівгодини й без зупинок сполучать дві європейські столиці за 82 хвилини (відстань: 313,3 км, середня швидкість: 229,2 км/год (стан: 2019).

Назва "Thalys" ("Таліс") не є скороченням, а штучним словом, вигаданим нідерландським агенством, яке займається розробкою "торгівельних марок". Ця назва вибрана таким чином, щоб її однаково добре можна було вимовляти французькою, німецькою та нідерландською мовами[2].

Історія[ред. | ред. код]

Рішення про будівництво швидкісної магістралі ПарижБрюссельКельнАмстердам було прийнято 1987 року. 28 січня 1993 року,[3] SNCF, NMBS/SNCB, NS і DB підписали угоду про спільне управління рухом потягів під брендом "Thalys", і 1995 року національними залізницями Німеччини та Бельгії була створена керівна компанія "'Westrail International"'. 4 червня 1996 року перший поїзд вирушив з Парижа й за 2 години 7 хвилин досяг Брюсселя, а за 4 години 47 хвилин Амстердама.[4] 14 грудня 1997 року було відкрито лінії LGV Nord і HS 1, що дозволило скоротити час у дорозі з Парижа до Брюсселя до 85 хвилин. Спершу поїзда ходили до Кельна із зупинкою в Аахені (Німеччина), в Брюгге, Шарлеруа, Гент, Намюр, Остенде (Бельгія). 19 жовтня "Thalys Neige" обслуговував лижні курорти Тарантез і Бур-Сен-Морис. У травні 1999 року, за угодою з авіакомпаніями Air France, American Airlines і Northwest Airlines, нова швидкісна лінія з'єднала Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля і Брюссельський аеропорт. 28 листопада 1999 року компанія змінила свою назву на Thalys International. 2000 року "Thalys Soleil" почав обслуговування літніх курортів в Валенсії, а 2002 року Марсель і Авіньйон. 2007 року Deutsche Bahn придбав 10 % компанії,[4] проте вже 2011 року позбувся своєї частки[5].

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Thalys експлуатує дві моделі поїздів серії TGV виробництва французької компанії Alstom. Існує два варіанти поїздів Thalys:

  • PBA (скорочення від назв міст Paris-Brussel-Amsterdam), таких поїздів є 10, вони ідентичні з моделлю TGV Réseau;
  • PBKA (скорочення від назв міст Paris-Brussel-Köln-Amsterdam), таких поїздів є 17.

Силова установка поїздів типу PBA (Paris-Brussel-Amsterdam) може працювати при трьох різних напругах контактної мережі. Цей поїзд може курсувати тільки між містами складовими його абревіатуру. Силова установка двосекційного поїзда типу PBKA (Paris-Brussel-Köln-Amsterdam) розрахована на чотири різних напруги в контактній мережі, що дозволяє рух за чотирма напрямками (Амстердам, Брюссель, Кельн, Париж).

Надзвичайні ситуації[ред. | ред. код]

  • 11 жовтня 2008 року в Нідерландах[6] поїзд Thalys PBA йшов у Амстердам і зіткнувся з приміським поїздом, що в'їжджав на станцію Гауда. Після відновлювальних робіт поїзд Thalys PBA пройшов в заданому напрямку. Ніхто з пасажирів серйозно не постраждав. Обидва потяги були серйозно пошкоджені.
  • 21 серпня 2015 року в останньому вагоні поїзда, що прямував за маршрутом Амстердам — Париж, двома американськими військовими в цивільному був знешкоджений злочинець, який влаштував стрілянину з автомата Калашникова. Один з військових серйозно постраждав. Стрільцем виявився 26-річний мароканець, в чиєму багажі було знайдено декілька одиниць вогнепальної та холодної зброї. Всього в даному поїзді перебувало 554 пасажири[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 16 лютий 2019. 
  2. Thalysname for company / product brand, globrands.com
  3. Thalys. 1976-1995 The train: economic development drive. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2008-10-04. 
  4. а б Thalys. History. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2008-10-04. 
  5. Railteam – Versprechen und Wirklichkeit. In: Eisenbahn-Revue International. Nr. 7, ISSN 1421-2811, S. 356.
  6. nu.nl. Accident. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2008-10-11. 
  7. France train shooting: Hollande thanks 'heroes' who foiled gunman

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brunhouse, Jay (1999). Traveling Europe's Trains. Pelican Publishing Company. ISBN 978-1-56554-854-1. 
  • Solomon, Brian (2001). Bullet trains. MBI Publishing Company. ISBN 978-0-7603-0768-7. 
  • International railway journal (2003). A star is born: International railway journal. Simmons-Boardman Pub. Corp. 

Посилання[ред. | ред. код]