The Birthday Party

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The Birthday Party
Основна інформація
Попередні назви The Boys Next Door
Жанр Постпанк, Готичний рок, Панк-джаз, Арт-панк, Нойз-рок
Стиль рок-музика
Роки 1978–1983
Країна Австралія
Місто Мельбурн
Мова англійська
Лейбл Missing Link, 4AD, Shock
Колишні
учасники
Нік Кейв
Мік Гарві
Трейсі П'ю
Філл Калверт
Роланд С. Говард
http://www.thebirthdayparty.com.au

The Birthday Party (спочатку The Boys Next Door) — австралійський пост-панк гурт, що існував в період 1978—1983 років. Незважаючи на обмежений комерційний успіх, вплив "The Birthday Party" мав далекосяжні наслідки, гурт вважається «одним з найтемніших і найскладніших пост-панк гуртів початку 80-х років».[1] «Похмуре і шумне звучання» групи, з використанням елементів блюзу, фрі-джазу та рокабіллі, доповнювало історії про насилля та збочення у текстах Ніка Кейва.[2][3][4] Їхня музика була описана критиком Саймоном Рейнолдсом як готик-рок, а їх сингл «Release the Bats» особливо вплинув на зародження готичної сцени.[3]

В 1980 гурт переїхав з Мельбурну до Лондону, де їх підтримував радіоведучий Джон Піл. Звучання і живі виступи гурту, розчарованого перебуванням у Лондоні, стали ще жорстокішими. Невдовзі після переїзду до Західного Берліна у 1983 році гурт розпався.

The Boys Next Door (1973–1978)[ред.ред. код]

Ключові учасники гурту зустрілися у приватній чоловічій школі в Колфілді, в передмісті Мельбурну, на початку сімедесятих. В 1973 році Нік Кейв (вокал), Мік Харві (гітара) і Філ Калверт (ударні) разом з іншими учнями створили рок-гурт. Більшість з них також співали у шкільному хорі. Під різними назвами гурт виступав на вечірках і шкільних заходах з каверами на Девіда Бові, Лу Ріда, Roxy Music, Alice Cooper та інших.

Після закінчення школи у 1975 гурт став квартетом. Під впливом різкого розповсюдження панк-року у Австралії, назвавшись The Boys Next Door, почали виконувати прото-панк кавери та кілька власних пісень.[5] До листопаду 1977 року їхній репертуар складався переважно з швидких, власних пісень, таких як "Sex Crimes" і "Masturbation Generation", а стиль змінився у напрямку нової хвилі.[6]

У 1978 до гурту, у якості другого гітариста приєднався Роланд С. Говард, саме у цей час звучання різко змінюється. Додавання гітари Говарда, безумовно, було каталізатором цього (у майбутньому його використання звукового зворотнього зв'язку стало відмінною рисою гурту).

Дискографія[ред.ред. код]

The Boys Next Door
The Birthday Party

Примітки[ред.ред. код]

  1. Thomas, Stephen. The Birthday Party. AllMusic. Процитовано 2011-10-09. 
  2. Thomas, Stephen. The Birthday Party. AllMusic. Процитовано 2011-10-09. 
  3. а б Reynolds, Simon. Rip It Up and Start Again: Postpunk 1978-1984. London: Faber and Faber, 2005. с. 429–431. ISBN 0-571-21569-6. 
  4. The Quietus
  5. The Boys Next Door Concerts. Home.iae.nl. Процитовано 2011-10-09. 
  6. David Nichols (22 October 2007). "Lethal Weapons" 30 Years On. Messandnoise.com. Процитовано 2011-10-09. 

Посилання[ред.ред. код]