The Last of Us Part II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Last of Us Part II
Обкладинка гри, на якій зображена Еллі
РозробникNaughty Dog
ВидавецьSony Interactive Entertainment[1]
Дистриб'юторPlayStation Store
Жанр(и)пригодницький бойовик, survival horror, стелс, екшн[2] і постапокаліптична відеограd[3]
ПлатформаPlayStation 4
Ліцензіяпропрієтарна ліцензія[d]
Дата випуску19 червня 2020[4]
Режим гриоднокористувацька гра
Моваанглійська[1], російська, французька, німецька, іспанська, італійська, польська, португальська, турецька і грецька
Творці
Режисер(и)Ніл Дракманн, Anthony Newmand і Kurt Margenaud
Сценарист(и)Ніл Дракманн і Halley Grossd
Ігродизайнер(и)Emilia Schatzd і Richard Cambierd
Композитор(и)Густаво Сантаолалья
Технічні деталі
РушійNaughty Dog's proprietary game engined[5]
НосійBlu-ray Disc і цифрова дистрибуція
The Last of Us
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: The Last of Us Part II у Вікісховищі

The Last of Us Part II (укр. Останні з нас: Частина 2) — відеогра жанру action-adventure з елементами survival horror і стелс-екшену від третьої особи. Розроблена Naughty Dog і видана Sony Interactive Entertainment ексклюзивно для ігрової консолі PlayStation 4 19 червня 2020 року. Це друга частина серії і пряме сюжетне продовження гри The Last of Us.

Дія гри відбувається через 5 років після подій першої частини і через 25 років після глобальної катастрофи — пандемії, викликаної мутацією грибка кордицепсу на території колишніх Сполучених Штатів Америки. Згідно з сюжетом гри, основна частина серії буде мати місце в Сіетлі, а починатися в Джексоні[6]. Головною героїнею є дівчина Еллі, якій на момент подій сиквела виповнилося 19 років. Джоел — протагоніст оригінальної частини, виступає персонажем другого плану й фігурує на початку[7]. Основною темою другої частини серії є ненависть і її подолання, на відміну від першої, де основна тема будувалася навколо любові, в конкретному випадку між Еллі та Джоелом[7].

Ігровий процес

[ред. | ред. код]

The Last of Us Part II — це пригодницький бойовик з елементами survival horror і стелс-екшену від третьої особи. Дія гри відбувається в постапокаліптичному світі через двадцять п'ять років після спалаху кордицепсної церебральної інфекції. Протягом більшої частини гри, гравці контролюють Еллі, а її супутники контролюються штучним інтелектом[8].

На відміну від першої частини гри, в The Last of Us Part II цілковито новий ігровий процес, насиченіший і динамічніший. Цього разу гра сфокусована на елементах стелсу і виживання. З підтвердження розробників, в грі відіграє велику роль напруженість, інтерактивність і реалізм[9]. Так, наприклад, ключем до виживання головної героїні гри Еллі є її здатність спритно пересуватися, приховуючись від ворогів, яка стала важливою частиною бойової системи — ця перевага дає можливість проникати у вузькі отвори, залазити під автомобілі, взаємодіяти з навколишнім середовищем і ховатися в траві[9], але при цьому рослинність не гарантує залишитися непоміченими, все залежить від висоти трави і її щільності, а також на прихованість впливає освітлення. Щоб бої здавалися реалістичнішими і напруженішими, був поліпшений штучний інтелект супротивників. Вони здатні перемовлятися один з одним за допомогою свисту і сленгу, повідомляючи місце розташування героїні та називаючи один одного по імені. Ця зміна збільшило динаміку бойової системи і стелсу[10]. Також вони використовують навколишнє середовище, взаємодіють з об'єктами і спокійно пересуваються по всій локації, а не в рамках певної ділянки, як це було в попередній частині[9].

Однією з провідних особливостей в грі також є надання гравцям численних варіантів кожного бою. Конфронтація — не єдиний спосіб пройти гру, у гравців також є можливість відступити, при цьому на кожному рівні є спеціальні місця для відступу. За заявою розробників, в грі відсутні безпечні місця. Таким чином, протягом усього проходження, гравці не зможуть відчувати себе в цілковитій безпеці і знати де саме на них чатує загроза. Своєю чергою в грі була доопрацьована і розширена система майстрування, був доданий новий тип зброї, такої як розривні стріли[9]. Також розробники поліпшили візуальну складову гри, особливо завдяки новим досягненням в сфері захоплення рухів, анімації осіб стали деталізованішими, а внутрішні відображення в очах — реалістичніше. В процесі геймплею також можна буде розглянути емоційний і фізичний стан Еллі. Локації в грі значно розширилися і розраховані на вертикальний геймплей, а битви в ближньому бою стали набагато інтенсивніше — у гравця тепер є більше вибору в підході до вивчення «безпрецедентно реалістичного» світу, а також при підготовці до зіткнення з противниками. Стелс-механіка і стратегічна складова також були покращені.

За словами розробників, в The Last of Us Part II був масштабно перероблений власний рушій, розробивши абсолютно нові геймплейні елементи: бойова механіка і анімація створена з нуля, а стелс тепер працює на основі «аналогової» системи, підготовлена абсолютно нова бойова система[11]. Унікальна перевага бойової системи в грі полягає в широкій варіативності і можливості прораховувати різноманітні дії, що відкриваються в залежності від конкретної ситуації. Навколишній світ при цьому став більшим, реалістичним і збагаченим різними деталями. Розробники відзначають переконливий реалізм, вертикальність і свободу простору. В ігровому процесі, противники стали ще небезпечніші, вони реагують на що відбуваються навколо події, перемовляються і всіляко обмінюються інформацією. У грі також з'являться нові види заражених, вони становлять небезпеку не тільки для Еллі, але і для її противників, а боротьба відбувається на два фронти — як проти заражених, так і проти здорових людей[9].

У порівнянні з оригінальною грою, в The Last of Us Part II з'явилися спеціальні кнопки для ухилення і стрибка, які дають перевагу в разі відступу і в сутичці в ближньому бою. Це дозволяє Еллі урізноманітнити своє проходження локацій, які стали вертикальнішими. Гравцеві також доведеться бути гранично обережним зі здоров'ям; якщо в Еллі поцілить стріла, то вона залишиться в тілі до того моменту, коли вдасться її вийняти, при цьому, якщо стріла все ж залишиться, то стан здоров'я буде стрімко гіршати.

Багатокористувацький режим

[ред. | ред. код]

Під час виставки «E3 2018» було офіційно підтверджено, що в грі буде присутній багатокористувацький режим гри «Фракції»[12][13] (англ. Factions). У січні 2019 року, стало відомо що режим як і в першій частині, отримає кастомізацію персонажів і внутрішньоігровий магазин[14][15].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія гри починається в Джексоні, де і закінчилися події першої частини The Last of Us[11]. Минуло близько чотирьох років, Еллі виповнилося 19. На новому місці вона намагається налагодити особисте життя, ставши частиною місцевої громади, а також входить до загону патрульних разом з Джоелем. Вона налаштовує стосунки з Діною, котра нещодавно пішла від хлопця Джессі. Взимку, під час чергового патрулювання, Джоел і його брат Томмі зникають. Еллі з подругою Діною вирушають розшукати їх. Тим часом учасники Фронту звільнення Вашингтона, Еббі та Оуен, виявляють Джексон. Оуен вирішує приховати це відкриття, тоді як Еббі самотужки вирушає на розвідку і стикається в околицях із зараженими.

Джоел і Томмі зустрічають Еббі й допомагають їй відбитися від заражених. Утрьох вони дістаються до прихистку, де виявляється, що Еббі — дочка одного з учених організації «Світляки», Джеррі, вбитого чотири роки тому Джоелом. Еббі стріляє в Джоела, а потім до смерті б'є його. Спільники Еббі схоплюють Еллі та б'ють її, а потім тікають, боячись аби жителі Джесона не прийшли на допомогу. Еллі просить Томмі зібрати загін і помститися, але той заперечує, бо тоді місто лишиться без захисників.

Навесні Томмі вирушає в Сіетл. Еллі та Діна вирушають за ним. В Сіетлі, натрапивши на групу заражених, Еллі змушена зізнатися, що має імунітет до інфекції. У відповідь Діна зізнається, що приховує свою вагітність. Наступного дня стається сутичка з ворожими розвідниками. Вбивши кількох, Еллі знаходить у них фото Еббі та вирішує помститися за Джоела. Діні стає зле, тож Еллі лишає її і намагається самотужки наздогнати Томмі. Вистежуючи члена групи Еббі — Нору, аби випитати інформацію, Еллі зустрічає релігійних фанатиків «Шрамів», які прагнуть захопити Сіетл. Еллі розшукує Нору та пробує вибити інформацію про місце знаходження Еббі, а також дізнається, що Нора — колишня учасниця «Світляків».

Пізніше Еллі в пошуках Еббі натикається на членів її групи — Оуена і Мел. Еллі вбиває обох, але дізнається що Мел була вагітна, і картає себе. Після зустрічі з Діною, Джессі й Томмі, вони вирішують повернутися в Джексон, але потрапляють в засідку, підлаштовану Еббі. Джессі гине, а Томмі опиняється в полоні. Час повертається у минуле. Еббі згадує, як три дні тому Оуен, який слідкував за «Шрамами», зник безвісти. Місцевий ватажок Айзек розкрив Еббі, що Оуен імовірно перейшов на бік «Шрамів». Тоді Еббі вирішила потай розшукати його і зустріла «Шрамів» — Яру і її брата Лева, а потім і самого Оуена. Той розчарувався у війні угрупувань і вирішив відплисти на яхті в Санта-Барбару, де ймовірно перебувають вцілілі «Світляки».

Ярі зламали руку під час бійки Серафітами, тому Еббі передає її на піклування Оуену з Мел, а сама вирушає з Левом у шпиталь за ліками. Після того, як руку Ярі доводиться ампутувати Лев покидає їх, аби побачитися зі своєю матір'ю. Еббі з Ярою вирушають за Левом і наздоганяють саме тоді, коли збожеволіла мати намагається вбити його. В цей момент починається штурм поселення «Шрамів» силами Фронту звільнення Вашингтона. Яра жертвує собою, аби Еббі з Левом встигли втекти. В теперішній час Еббі стріляє в Томмі і в рукопашній бійці перемагає Еллі й Діну, але відмовляється вбити її, зрозумівши, що Діна вагітна. Вона відпускає їх, наказуючи забиратися з Сіетлу.

За кілька місяців Еллі й Діна живуть на фермі, виховуючи новонароджену дитину Діни. Томмі приносить їм відомості, що Еббі перебуває в Санта-Барбарі. Еллі вирішує покинути ферму, щоб помститися Еббі за Джоела. Діна відмовляє її, проте Еллі не слухає. Тим часом, Еббі та Лев прибувають в Санта-Барбару і дізнаються розташування «Світляків». Вони прямують на острів Каталіну, але їх ловить банда розбійників. Еллі вбиває розбійників, після чого виходить на поєдинок з Еббі. Але Еббі відмовляється битися і тоді Еллі погрожує вбити Лева. Еббі захищає його, що спонукає Еллі відмовитися від помсти аби не примножувати насильство.

Коли Еллі повертається на ферму, то не виявляє там ні Діни, ні її дитини. Востаннє зігравши на гітарі, Еллі також покидає ферму.

Головні герої

[ред. | ред. код]
  • Еллі (Ешлі Джонсон) — головна героїня гри, дівчина, котра володіє імунітетом до кордицепсної інфекції. З часу дій першої частини гри пройшло п'ять років, тут Еллі вже 19 років. Вона входить в загін патрульних у містечку Джексон і веде звичайне підліткове життя, намагаючись почати все заново і налагодити особисте життя зі своєю подругою Діною[16].
  • Яра (Вікторія Грейс) — колишній член релігійного культу «Серафіти» (16 років). Покинула групу з невідомих причин[17].
  • Лев (Іен Александер) — молодший брат Яри (13 років), покинув разом зі своєю сестрою релігійний культ «Серафіти» з невідомих причин[17].
  • Емілі (Емілі Своллоу) — член релігійного культу «Серафіти», групи, покликаної стерти всі «гріхи» в світі після епідемії. Була вбита Ярою в смертельній сутичці[17].
  • Еббі (Лора Бейлі) — донька вченого «Світляків» Джеррі Андерсона, котрий розробляв вакцину. На початку гри вбиває Джоела за те, що той убив її батька. Вона дуже розвинена фізично.
  • Діна (Шеннон Вудворд) — подруга і нове захоплення Еллі. Вагітна від Джессі, з котрим порвала стосунки[18].
  • Джессі (Стівен Чанг) — начальник патрульних, один з приятелів Еллі і її подруги Діни[18].

Антагоністи

[ред. | ред. код]
  • «Серафіти» (англ. Seraphites) — є небезпечною групою культистів. Вважають себе невинними, а за гріхи карають стратою. Відрізняються сильною вірою і агресією, вони дуже небезпечні і смертоносні. Серафіти мають власну систему спілкування. Важливу інформацію вони повідомляють один одному за допомогою свисту і власного сленгу, розшифрувати який не можуть інші. Вони повідомляють один одному, наприклад, своє місце розташування або місце, де знаходиться противник. Через це не можна заздалегідь дізнатися, які дії вони збираються зробити[10]. Перша поява «Серафітів» було в другому трейлері гри під час Paris Games Week 2017, де наочно продемонстрували їх жорстокий метод розправи. Потім, «Серафіти» з'явилися також в геймплей трейлері, де вони ритуально виконують кару невідомої людини і полюють на Еллі, вони називають її «вовчицею» (англ. Wolf)[19], в смертельній сутичці Еллі вдається нейтралізувати членів групи і перед тим як був убитий останній з них, він встиг сказати «Ти ж знаєш, це земля жертвопринесень», що підтверджує їхні релігійні спонукання. За словами провідного дизайнера гри Ріккі Камбіера, який займався створенням образу релігійної групи, у «Серафітів» є власна «мета існування», подібно до реального світу де можна побачити як релігійні групи об'єднуються, ведені за мету і між ними є певна єдність[20].
  • «Світляки» (англ. Fireflies) — на час подій гри організація розклалася на окремі банди. Багато з них приєдналися до інших угрупувань. Їхній головний хірург Джеррі Андерсон був убитий раніше Джоелом, позбавивши «Світляків» можливості створити вакцину. Донька Джеррі, Еббі, відплачує Джоелу, вбивши його, за що Еллі прагне помститися.
  • «Заражені» (англ. Infected) — перелік заражених ворогів розширився новими різновидами: вибуховими «волоцюгами» (Shamblers) та «королем щурів» (Rat King), який складається зі зрощених між собою менших заражених.

Розробка

[ред. | ред. код]

Довгий час після релізу оригінальної частини гри не було визначеності в продовженні ігрової франшизи The Last of Us. Так, в лютому 2014 року в інтерв'ю порталу Eurogamer сценарист і творчий директор The Last of Us Ніл Дракман підтвердив, що ймовірність появи продовження існує, проте чи буде це пряме продовження першої частини або ж зовсім нова гра у всесвіті, він не деталізував[21]. У червні 2015 року на заході MetroCon актор Нолан Норт, який брав участь в озвучуванні Девіда з оригінальної гри, побічно підтвердив розробку продовження[22]. Однак наприкінці вересня 2015 року в інтерв'ю журналу PlayStation Magazine Ніл Дракман заявив, що розробка сиквела студії не ведеться[23]. 28 червня 2018 року в одному з інтерв'ю JeuxActu, геймдизайнер Емілія Шац пояснила, що незабаром після закінчення роботи над першою частиною гри, невелика команда з Naughty Dog відразу ж почала присвячувати себе розробці другої частини гри, таким чином попереднє виробництво почалося ще в 2013 році[24][25].

3 грудня 2016 року відбувся офіційний анонс на виставці PlayStation Experience[26]. Під час виступу Naughty Dog Ніл Дракман заявив, що в грі використовується одна з найпросунутіших технологій захоплення лицьовій анімації в світі[27]. Також композитор попередньої частини Густаво Сантаолалья повернеться до роботи, попри професійну звичку не повертатися до старих проєктів[28]. 30 жовтня 2017 року на виставці Paris Games Week показали другий трейлер гри[29], в якому фігурують чотири нових персонажі: Яру (у виконанні Вікторії Грейс), Лев (Іен Александер), Емілі (Емілі Суоллоу) і невідомий персонаж, який грає Лора Бейлі[30]. Дракманн заявив, що всі нові персонажі є невіддільною частиною такого подорожі Еллі і Джоела[31].

За словами Ніла Дракмана, після закінчення розробки Uncharted: The Lost Legacy всі співробітники Naughty Dog трудяться над The Last of Us Part II[32].

22 лютого 2018 року під час виступу на «DICE Summit 2018», провідний сценарист гри Ніл Дракман заявив, що новим джерелом натхнення для діалогів в грі стала чорна комедія «Кінець *** го світу» (англ. The End Of The F *** ing World) від Netflix яка справила великий вплив на сиквел The Last of Us Part II[33][34].

12 червня 2018 року гра була представлена на виставці Sony «E3 2018»[35][36], де вперше представили ігровий процес гри. Крім геймплею в трейлері, на цей раз не обійшлося і без яскравої демонстрації схильності головної героїні Еллі до представниць своєї ж статі — тема, яка була повною мірою розкрита ще в сюжетному доповненні до першої частини гри[37]. У сцені, в якій Еллі цілує іншу жінку на ім'я Діна (Шеннон Вудворд), було відзначено, що створення реалістичного вигляду поцілунку на екрані було складним завданням для анімації, оскільки камери для захоплення руху не дозволяли наблизитися одна до одної під час реалізації поцілунку[9][38]. Критики також високо оцінили покращену графіку, штучний інтелект ворогів і бойові дії, показані в трейлері[39][40][41]. 13 червня 2018 року Naughty Dog офіційно підтвердив, що в грі буде присутній багатокористувацький режим гри[13]. На прес-конференції також стало відомо, що дата анонсу НЕ буде оголошена, поки гра не буде великою мірою готова до випуску[42].

14 червня 2018 року розробники Naughty Dog Курт Маргенау і Ентоні Ньюман представили нові подробиці про гру, показаної на конференції Sony; головною новою деталлю стало те, що вороги, що з'явилися в трейлері геймплею, є «Серафіти» (англ. Seraphites), членами небезпечного релігійного культу, а також стало відомо, що головна героїня гри Еллі буде єдиним ігровим персонажем в грі[8][43][44].

11 липня 2018 року Naughty Dog офіційно підтвердив, що протягом частини гри головну героїню Еллі буде супроводжувати невідомий NPC-напарник[45][46][47].

Музичний супровід

[ред. | ред. код]
The Last of Us Part II
КомпозиторГуставо Сантаолалья
ВиконавецьГуставо Сантаолалья
Дата випуску19 червня 2020[4]
Жанрпригодницький бойовик, survival horror, стелс, екшн[2] і постапокаліптична відеограd[3]
Моваанглійська[1], російська, французька, німецька, іспанська, італійська, польська, португальська, турецька і грецька

Музичний супровід для гри створюється композитором Густаво Сантаолалья (ісп. Gustavo Santaolalla), який працював також над оригінальним саундтреком першої частини гри[48]. Одна з його перших композицій для The Last of Us Part II прозвучала в дебютному геймплей трейлері гри на виставці Sony «E3 2018»[49].

У геймплей трейлері The Last of Us Part II, також прозвучали композиції «Little Sadie» і «Ecstasy» у виконанні американської групи Crooked Still, в кат-сцени з танцями, показана на конференції «E3 2018»[50][51]. Композиція «Through the Valley», американського співака Шона Джеймса і групи «The Shapeshifters», була представлена в якості пісні до анонсує трейлера гри який показали на виставці PlayStation Experience 2016, в кавер виконанні Ешлі Джонсон[52][53]. Під час виставки Paris Games Week 2017, також була виконана американська народна пісня «Wayfaring Stranger» в кавер виконанні Трой Бейкера і Ешлі Джонсон[54]. У червні 2018 року лейблом Mondo Records, з обмеженим тиражем, вийшов сингл на 7" вініловій платівці, що містить дві пісні[55][56].

Сторона А
#НазваАвторТривалість
1.«Little Sadie»Crooked Still2:35
Сторона Б
#НазваАвторТривалість
2.«The Last of Us (Cycles)»Густаво Сантаолалья2:34
5:09

Відгуки та нагороди

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Після показу декількох трейлерів, гра не раз зазнавала критики і через присутність надмірної жорстокості і високий рівень насильства. Креативний директор Ніл Дракман вирішив прокоментувати таку критику в одному з інтерв'ю Kotaku заявивши, що все показане було задумано саме таким чином, а насильство має відштовхувати, а не привертати[67][68].

We’re making a game about the cycle of violence and we’re making a statement about violent actions and the impact they have ... [the idea] was for the player to feel repulsed by some of the violence they are committing themselves.

У квітні 2020 року з'явився фальшивий витік інформації, повідомлений начебто родичем когось із розробників. У ньому повідомлялося, що в грі зображається християнська гомофобна й расистська секта, котра вбиває коханку Еллі і та вирушає помститися за неї. Джерело повідомляло нібито представники ЛГБТ мали значний вплив на розробників[69]. За іншими чутками, Еббі є транссексуалом[70], а Ніл Дракман використав свій образ для персонажа Менні, супутника Еббі[71]. Дракман пізніше відгукнувся, що в усіх цих чуток імовірно єдине джерело і вони втомили його[72].

Після виходу The Last of Us Part II зібрала дуже високі оцінки критиків, здобувши середній бал на агрегаторі Metacritic 95 балів зі 100. В той же час оцінки гравців обвалили рейтинг до 4,1 з 10[57]. На думку багатьох гравців, графіка і дизайн гри дуже якісні та скрупульозні, однак сюжет надто простий, порівняно з першою частиною. Також частину гравців обурило вбивство Джоела та фінал гри[73]. Разом з тим продажі в перший тиждень на 76 % перевищили продажі першої частини. Запуск The Last of Us Part II став найуспішнішим запуском відеогри року у Великій Британії[74]. Вже через тиждень продажі впали на 80 %, але гра залишилася на першому місці за продажами на британському ринку[75].

IGN назвали гру «шедевром, достойним попередниці», оцінивши її в 10/10. The Last of Us Part II «розвиває ігровий процес, кінематографічну оповідь та багатий дизайн світу оригіналу». Крім того відзначалося численні налаштування для зручної гри людям з обмеженими можливостями[63].

Destructoid описав її як «одну з найприємніших AAA-ігор на сьогоднішній день». Kotaku відзначалося, що коли оригінальна The Last of Us була історією про людяність, то продовження — історія про те, як легко її зруйнувати, виправдовуючи ненависть і брехню захистом того, що любиш[58]. Раніше Kotaku дорікали Naughty Dog за обман у трейлері гри: в одній зі сцен там показано Джоела, тоді як у грі замість нього присутній Джессі, а Джоел на той час уже давно мертвий[76]. Після випуску гри Naughty Dog було викрито у завищенні якості графіки в демонстрації на E3 2018, тоді як у фінальній версії графіку помітно спрощено[77].

Гра, як засвідчують внутрішньоігрові досягнення, була пройдена повністю 58 % власників, що є свого роду показником якості, адже гравці були зацікавлені в досягненні фіналу. Тоді як для інших популярних ігор ця частка складає від 28 % до 53 %[78].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У січні 2017 року PlayStation Blog нагородив The Last of Us Part II в категорії «Найочікуваніша гра року»[79]. Пізніше в тому ж році гра отримала ту ж саму нагороду на церемонії нагородження Golden Joystick Awards[80] і The Game Awards[81]. 2 липня 2018 року гра була нагороджена за досягнення в галузі графіки та за досягнення в області звуку від Game Critics Awards[82][83]. У листопаді 2018 року, на церемонії вручення нагород Golden Joystick Awards 2018, гра була номінована в категорії «Найочікуваніша гра року», посівши друге місце за підсумками голосування[84][85]. У грудні 2018 року, гра також перемогла в категорії «Найочікуваніша гра» на церемонії вручення нагород Gamers' Choice Awards 2018[86].

Дата нагорода Категорія результат
Січень 2017 року PlayStation Blog Найочікуваніша гра Перемога
17 листопада 2017 року Golden Joystick Awards 2017 Найочікуваніша гра Перемога
7 грудня 2017 року The Game Awards 2017 Найочікуваніша гра Перемога
2 липня 2018 року Game Critics Awards 2018 Особлива нагорода за графіку Перемога
Особлива нагорода за звук Перемога
16 листопада 2018 року Golden Joystick Awards 2018 Найочікуваніша гра Номінація
9 грудня 2018 року Gamers 'Choice Awards 2018 Найочікуваніша гра Перемога

Артбук

[ред. | ред. код]
Світ гри The Last of Us Part II
англ. The Art of the Last of Us Part II
Основне
Автор«Naughty Dog»
Ілюстрації«Naughty Dog»
КраїнаСША США
Моваанглійська
Видавництво«Dark Horse Books»
Дата випуску23 червня 2020
Переклад українською
Видавництво«MAL'OPUS»
Переклад«SBT Localization»
Дата випускулипня 2020

«Світ гри The Last of Us Part II» (англ. The Art of the Last of Us Part II) — артбук про відеогру, від американського видавництва «Dark Horse Books». Авторства студії, яка розробляла гру — «Naughty Dog».

Узимку 2019—2020 року, українське видавництво «MAL'OPUS» анонсувало видання локалізованої версії артбуку.

Синопсис
Розкрийте найпотаємніші подробиці безжалісної подорожі Еллі постапокаліптичною пусткою Америки! Артбук «Світ гри The Last of Us Part II» — це найповніше видання оригінального арту з коментарями розробників, що проведе вас за лаштунками створення найочікуванішої відеогри року для PlayStation 4.

Скористайтеся нагодою роздивитися процес розроблення гри студією Naughty Dog на різних етапах: починаючи ранніми концептами та нарисами; закінчуючи фінальними варіаціями персонажів, локацій, зброї та іншого.

«MAL'OPUS» (2020)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в NZ Register of Classification Decisions
  2. а б GRAC rating database
  3. а б Pages in category "Post-apocalyptic video games" // Category:Post-apocalyptic video games - Wikipedia
  4. а б Skrebels J. The Last of Us Part 2, Ghost of Tsushima Get New Summer Release Dates: Ellie's back on track, Ghost pushed back // IGNSan Francisco: 2020.
  5. а б The Last of Us Part II - PS4 Games
  6. Сиэтл будет одной из локаций The Last of Us 2. Shazoo.ru. 13 июля 2018 года. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  7. а б Сиквел The Last of Us станет историей о ненависти. Lenta. 5 декабря 2016 года. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 9 июня 2018 года.
  8. а б Киракосян, Георгий (14 июня 2018 года). Нил Дракманн подтвердил, что Элли будет единственным играбельным персонажем The Last of Us 2. Канобу. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 15 июня 2018 года.
  9. а б в г д е Кинский, Дмитрий (13 июня 2018 года). Противники в The Last of Us II будут работать сообща, как настоящие люди. Игромания. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 19 июня 2018 года.
  10. а б Враги в The Last of Us 2 будут иметь собственную систему общения, которую игроки не смогут понять. Playground. 18 июня 2018 года. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  11. а б E3 2018: История The Last of Us 2 начинается в Джексоне. Shazoo.ru. 12 июня 2018 года. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  12. В The Last of Us 2 вернется мультиплеер. Shazoo.ru. 13 июня 2018 года. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 июля 2018 года.
  13. а б Dayus, Oscar (13-06-2018). The Last Of Us: Part 2 Will Have Multiplayer, Naughty Dog Confirms At E3 2018. GameSpot (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13-06-2018.
  14. DimanRuZz (6 января 2019 года). The Last of Us: Part II - вакансии Naughty Dog раскрыли новую информацию о мультиплеере игры. Gamemag.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 20 января 2019 года.
  15. showgazer (5 января 2019 года). В мультиплеере The Last of Us Part II вернется кастомизация персонажей и внутриигровой магазин. Shazoo.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 20 января 2019 года.
  16. The Last of Us Part II. Shazoo.ru. 14 июня 2018 года. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  17. а б в The Last of Us: Part II - много новых подробностей по игре с PlayStation Experience 2017. Gamemag.ru. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  18. а б E3 2018: Тонна деталей The Last of Us 2. Shazoo.ru. 12 июня 2018 года. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  19. В The Last of Us 2 есть враги жутче и опаснее щелкунов. Gamebomb.ru. 14 июня 2018 года. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 22 июля 2018 года.
  20. Враги The Last of Us Part 2 будут знать друг друга по имени. Shazoo.ru. 19 июня 2018 года. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 июля 2018 года.
  21. Naughty Dog думает над идеями The Last of Us 2 и новой игры. SHAZOO. 7 февраля 2014 года. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 17 августа 2018 года.
  22. Подтверждена The Last of Us 2. PlayGround. 30 июня 2015 года. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 17 августа 2018 года.
  23. В настоящее время разработка The Last of Us 2 не ведется. PlayGround. 23 сентября 2015 года. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 17 августа 2018 года.
  24. Melani, Giorgio (28 июня 2018 года). The Last of Us 2: la produzione è iniziata subito dopo la conclusione del primo capitolo (італ.). Multiplayer.it. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 июня 2018 года.
  25. Gioia, Vito (28 июня 2018 года). The Last of Us Part 2 è andato in pre-produzione subito dopo l'uscita del primo capitolo (італ.). Everyeye.it. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 июня 2018 года.
  26. Официально анонсирована The Last of Us: Part 2. PlayGround. 3 декабря 2016 года. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 17 августа 2018 года.
  27. Анимация в The Last of Us 2. PlayGround. 4 декабря 2016 года. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 17 августа 2018 года.
  28. The Last of Us Part II – PlayStation Experience 2016: Panel Discussion. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  29. The Last of Us Part II – PGW 2017 Trailer на YouTube
  30. Osborn, Alex (30 октября 2017 года). The Last of Us 2 Voice Cast Revealed (англ.). IGN. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 9 июня 2018 года.
  31. Дракманн, Нил (30 октября 2017 года). The Last of Us Part II – Another Piece of the Puzzle (англ.). PlayStation Blog. Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 9 июня 2018 года.
  32. Playstation.Blog: Прем'єра нового трейлера The Last of Us: Part II [Архівовано 3 липня 2018 у Wayback Machine.]
  33. Киракосян, Георгий (22 февраля 2018 года). Режиссер The Last of Us Part 2 рассказал, что его вдохновляет на создание игр с упором на сюжет. Канобу. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  34. При работе над The Last of Us Part II Нил Дракманн вдохновлялся сериалом от Netflix. Playground. 24 февраля 2018 года. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 20 июля 2018 года.
  35. Moyse, Chris (22 мая 2018 года). Naughty Dog tweet teases The Last of Us Part II reveal at E3 (англ.). Destructoid. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 6 июня 2018 года.
  36. Pereira, Chris (4 июня 2018 года). E3 2018 Press Conference Schedule -- Nintendo, Sony, Microsoft, And More (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 6 июня 2018 года.
  37. Plunkett, Luke (12 июня 2018 года). A Kiss Has Been One Of The Stars Of 2018. Kotaku (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 июня 2018 года.
  38. Hernandez, Patricia (11 июня 2018 года). Naughty Dog explains how it made that Last of Us II kiss look so real. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 июня 2018 года.
  39. Ingraham, Nathan (11 июня 2018 года). First 'The Last of Us: Part II' gameplay shows off refined combat. Engadget (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 июня 2018 года.
  40. Lilly, Paul (12 июня 2018 года). Sony's The Last Of Us Part 2 Gameplay Trailer Is A Stunning PS4 Showcase. HotHardware (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 13 июня 2018 года.
  41. Benn, Martin (11 июня 2018 года). E3 2018: The Last of Us Part II stunning gameplay footage revealed. App Trigger (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 13 июня 2018 года.
  42. Artigiani, Roberto (13 июня 2018 года). The Last Of Us, part II: torna il multiplayer, più realismo e tanta tanta tensione. Smartworld.it (італ.). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 июня 2018 года.
  43. Zibbo, Matteo (14 июня 2018 года). E3 2018: The Last of Us Part 2: i nemici comparsi nel gameplay trailer sono i "Seraphites", membri di un pericoloso culto religioso. Eurogamer.it (італ.). Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 июня 2018 года.
  44. Pugliese, Tommaso (14 июня 2018 года). The Last of Us 2, Ellie sarà l'unico personaggio giocabile. Multiplayer.it (італ.). Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 15 июня 2018 года.
  45. У Элли будет NPC-спутник в The Last of Us: Part 2. Playground. 12 июля 2018 года. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 23 июля 2018 года.
  46. Кинский, Дмитрий (11 июля 2018 года). Будет ли в The Last of Us II Элли одна или у нее появится компаньон? Нил Дракманн ответил на вопрос. Канобу. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 23 июля 2018 года.
  47. Ассесеров, Евгений (12 июля 2018 года). В The Last of Us Part II у Элли будет напарник. IGN Россия. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 15 июня 2018 года.
  48. Густаво Сантаолалья напишет музыку для The Last of Us Part II. Shazoo.ru. 4 декабря 2017 года. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  49. The Last of Us Part UU - Gustavo Santaolalla apre l'E3 2018 di Sony. IGN (італ.). 11 июня 2018 года. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  50. Vincent,Brittany (28 июня 2018 года). The Last of Us Part II's Ellie and Dina shared a groundbreaking kiss at E3 2018. Syfy Wire (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  51. PlayStation Music (28 сентября 2018 года). Crooked Still - Ecstasy (Instrumental Edit) The Last of Us Part II. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 7 октября 2018 года.
  52. The Last of Us Part II - PlayStation Experience 2016: Reveal Trailer PS4. Playstation (англ.). 3 декабря 2016 года. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19 июля 2018 года.
  53. Song from The Last of Us 2 trailer goes viral. Digital Spy (англ.). 8 декабря 2016 года. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  54. Майоров, Денис (10 декабря 2017 года). Послушайте, как Элли и Джоэл (ладно — Эшли Джонсон и Трой Бейкер) исполняют Wayfaring Stranger. Канобу. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  55. Music from The Last of Us Part 2 (7-Inch) Pre-Order. Mondotees.com (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 19 июля 2018 года.
  56. Lowe, Scott (12 июня 2018 года). The Last of Us Part II @ E3 2018: Full Schedule, New Merch and Mondo Vinyl, and more. Naughty Dog (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 19 июля 2018 года.
  57. а б The Last of Us Part II for PlayStation 4 Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  58. а б Carter, Chris (12 червня 2020). Review: The Last of Us Part II. Destructoid. Enthusiast Gaming. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  59. McNamara, Andy (12 червня 2020). The Last of Us Part II. Game Informer. GameStop. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  60. Leri, Michael (12 червня 2020). The Last of Us 2 Review | A Bloater stuffed to the brim. GameRevolution. AtomicOnline. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  61. Plagge, Kallie (12 червня 2020). The Last Of Us Part II Review (Spoiler-Free). GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  62. Avard, Alex (12 червня 2020). The Last of Us Part 2 review: "An astonishing, absurdly ambitious epic". GamesRadar+. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  63. а б Dornbush, Jonathon (12 червня 2020). The Last of Us Part 2 Review. IGN. Ziff Davis. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  64. Takahashi, Dean (12 червня 2020). The Last of Us Part II review: A brilliant game that is not what it seems. VentureBeat. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  65. McKeand, Kirk (12 червня 2020). The Last of Us Part 2 review – a generation-defining masterpiece. VG247. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  66. MacLeod, Riley (12 червня 2020). The Last Of Us Part 2: The Kotaku Review. Kotaku. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  67. Totilo, Stephen. We Talked To The Last Of Us Part II's Director About The Game's Violence (And More Treacherous Stealth). Kotaku. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 14 червня 2018.
  68. Казимиров, Никита (13 июня 2018 года). Е3 2018: Нил Дракманн защищает жестокость The Last of Us 2: «Это честный способ поведать историю». Канобу. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 14 июня 2018 года.
  69. The Last of Us 2 villains are reportedly homophobic Christians. Sausage Roll (амер.). 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  70. Smith, Callum (19 червня 2020). The Last Of Us Part 2 spoilers: Is Abby transgender? Controversy and golfer meme explained. HITC (брит.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  71. The Last Of Us Part 2 Director Responds To Self-Insert Character Rumor. ScreenRant (амер.). 23 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  72. https://twitter.com/neil_druckmann/status/1275103339907178496. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  73. Unnikrishnan, Hrithik (21 червня 2020). The Last of Us Part 2: Breaking Down What Players Hate in the Game. EssentiallySports (амер.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  74. Seddon, Dan (22 червня 2020). The Last of Us 2 is Sony's fastest-selling PlayStation 4 game in the UK. Digital Spy (брит.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  75. 3DS, SpongeBob SquarePants and The Last of Us Part 2 lead UK Charts. GamesIndustry.biz (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 29 червня 2020.
  76. Players Angry Over The Last of Us 2 Trailer Change. ScreenRant (амер.). 21 червня 2020. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  77. The Last Of Us 2 Comparison Video Shows Gameplay & Graphical Downgrades. TheGamer (амер.). 23 червня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
  78. Manaloto, Nicolo (1 вересня 2020). The Last of Us 2 has one of the highest completion rates of any PS4 game. UnGeek (амер.). Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
  79. Massongill, Justin (12 января 2017 года). The Winners: PlayStation.Blog Game of the Year 2016. PlayStation Blog (англ.). Sony Interactive Entertainment. Архів оригіналу за 17 января 2017 года. Процитовано 10 июня 2018 года.
  80. Chalk, Andy (17 ноября 2017 года). Here are your 2017 Golden Joystick Award winners (англ.). PC Gamer. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 10 июня 2018 года.
  81. Makuch, Eddie (7 декабря 2017 года). All The 2017 Game Awards Winners Revealed (англ.). GameSpot. Архів оригіналу за 7 декабря 2017 года. Процитовано 10 июня 2018 года.
  82. Ashaari, Alleef (2 июля 2018 года). PlayStation and PS4 Won E3 2018, According to Game Critics Awards (англ.). GameRevolution. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 3 июля 2018 года.
  83. Киракосян, Георгий (2 июля 2018 года). Критики назвали лучшие игры E3 2018: Cyberpunk 2077, The Last of Us 2 и Resident Evil 2. Канобу. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 июля 2018 года.
  84. Sheridan, Connor (16 ноября 2018 года). Golden Joystick Awards 2018 winners: God of War wins big but Fortnite gets Victory Royale. GamesRadar+ (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 17 ноября 2018 года.
  85. Победители Golden Joystick 2018 - Fortnite BR GOTY. PlayGround. 16 ноября 2018 года. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 ноября 2018 года.
  86. Sorrentino, Mike (9 декабря 2018 года). 2018 Gamers' Choice Awards: How to watch, nominees, winners. CNET (англ.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 11 декабря 2018 года.