The Marshall Mathers LP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Marshall Mathers LPM:
Covereminemmarshalmathers.jpg
Студійний альбом
Виконавець Eminem
Дата випуску 23 травня 2000
Жанр Хіп-хоп
Тривалість 72:14
Мова англійська
Лейбли Aftermath, Interscope, Shady, Goliath
Продюсер The 45 King, Bass Brothers, Dr. Dre (викон.), Eminem, Mel-Man
Хронологія Eminem
Попередній
←
The Slim Shady LP
(1999)
The Eminem Show
(2002)
Наступний
→

The Marshall Mathers LP — третій студійний альбом американського репера Емінема, випущений в 2000 році. Диск, який прийнято вважати найголовнішим в кар'єрі Емінема, був проданий за перший тиждень в кількості 1.76 мільйона копій і був занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найшвидше розпродуваний реп-альбом в світі. Однак альбом зустрів не тільки визнання критиків і публіки, але й протести з боку Асоціації геїв і лесбійок (GLAAD) за гомофобну і жорстоку лірику. За даними на липень 2015 року, альбом розійшовся тиражем 12,678,897 примірників у США[1]. А по всьому світу наклад становить 34,567,903 копій. Також платівка є найбільш продаваною, починаючи з 2000 року.

5 листопада 2013 року вийшов сіквел цього альбому під назвою The Marshall Mathers LP 2. Однак в мережі він з'явився 31.10.13.

Про альбом[ред. | ред. код]

Тематика[ред. | ред. код]

Емінем назвав альбом своїм власним іменем, що говорить про більш серйозному і особистому настрої, на відміну від його попереднього альбому The Slim Shady LP, в якому Маршалл говорив від імені вигаданого персонажа Сліма Шейді. В основному, в The Marshall Mathers LP Емінем розповідає про свій шлях до слави, а також відповідає на критику попереднього альбому. Як і в The Slim Shady LP, присутні згадки про окультизм. Інші теми альбому це відносини Емінема з його родиною, зокрема дружиною і матір'ю.

Продюсування[ред. | ред. код]

Велику частину першої половини альбому спродюсували Dr. Dre і Mel-Man, чия музика дозволила акцентувати увагу на читанні і текстах. F. B. T. Productions і Eminem спродюсували другу половину альбому, їх звучання відрізнявся від повільної меланхолійної гітарної музики до пісні «Marshall Mathers» до похмурої, жорстокої атмосфери дуету з Bizarre з D12 «Amityville». Музику до знаменитого хіта «Stan» зробив The 45 King, взявши семпл з пісні Dido «Thank You», додавши повільний бас.

Піратські копії[ред. | ред. код]

Перші бутлеги The Marshall Mathers LP з'явилися на початку 2000. У них було 14 треків; «Remember Me», «Marshall Mathers», «i'm Back» і «Ken Kaniff» були відсутні. В кінці «Criminal» був захований дисс на Еверласта (Everlast) «Quitter». Він відрізнявся від інших версій дисса тим, що фрістайл під музику з пісні Тупака Шакура «Hit 'Em Up» був вирізаний.

Критика і суперечності[ред. | ред. код]

У перший тиждень альбом був проданий у кількості 1 049 760 примірників (що було абсолютним рекордом для реп-альбому), перевершивши результат, якого досяг Snoop Dogg у 1993 році зі своїм дебютним альбомом Doggystyle, і досягнувши результату аналогічного рекорду Брітні Спірс, як самого швидко розпродаванного сольного артиста[2]. The Marshall Mathers LP досі є найуспішнішим альбомом Емінема в плані продажів, до кінця року було продано 7.9 мільйонів копій — найвищий результат в 2000 році[3]. На сьогоднішній день в США було продано більше 10 мільйонів копій[4].

Протести, викликані жорстокою і гомофобною лірикою альбому, досягли межі, коли альбом був номінований на чотири Греммі в 2001 році, включаючи номінацію на Альбом Року (вперше для хардкорного реп-альбому взагалі). На церемонії Емінем виконав «Stan» в дуеті із співаком-гомосексуалістом Елтоном Джоном, який грав на піаніно і співав приспів замість Dido. Все це було зроблено, щоб довести, що Емінем — не гомофоб, і заспокоїти GLAAD, однак це не допомогло, і асоціація навіть висловлювала протест проти рішення Елтона виступити з Емінемом. Незважаючи на весь галас, The Marshall Mathers LP удостоївся номінації в категорії «Альбом року», але, на загальний подив, не отримав премію, програвши групі Steely Dan з їх першим за багато років альбомом Two Against Nature.

Незважаючи на протести та бойкоти з боку GLAAD та інші суперечності, альбом зустрів захоплену критику. Allmusic назвали альбом практично ідеальним, високо оцінивши музичну складову.[5] New Musical Express дав альбому найвищу оцінку зі словами «Приголомшлива атака ліричного генія»[6]. Entertainment Weekly оцінили альбом за його різноманітність і за «беззахисність і одночасну стійкість до критики, лицемірність і щиросердність, неможливість прослуховувати і одночасну неможливість заперечувати його якість» і сказавши, що це «перша велика поп-платівка XXI століття»[7].

У 2002 році французький джазовий піаніст Жак Лусье подав позов на Емінема, вимагаючи 10 мільйонів за те, що Емінем нібито вкрав біт для своєї пісні «Kill You» з пісні Лусьера «Pulsion»[8]. Він також вимагав, щоб були припинені всі продажі альбому, а копії, що залишилися, були знищені. Проте суд не задовольнив його вимог.

Цензура[ред. | ред. код]

Аналогічно The Slim Shady LP, на початку альбому був скит «Public Service Announcement 2000», в якому йде попередження про жорстку лірику і темах альбому (щоправда, саме це попередження також рясніє ненормативною лексикою та образами на адресу особливо «чутливих» слухачів і критиків).

Деякі фрази були вирізані навіть з «Dirty» (не підлягає цензурі) версії альбому, такі як «I take seven [kids] from [Columbine], stand 'em all in line» з пісні «i'm Back», «[your attorney Fred Gibson's a] faggot!» з «Marshall Mathers» і «there's a [four] year old little [boy] laying dead with a slit throat» з «Kim». Останні 2 рядки можна почути в первісному варіанті на рідкісному збірнику The Shady Shizzle Collection.

Чиста версія альбому залишає такі слова як «ass», «shit», «bitch», «goddamn» і «nigga». Головним чином були вирізані всі рядки, в яких присутня образи та насильство по відношенню до поліції, повій, жінок, геїв і Columbine High School. На більшості копіях чистої версії альбому 25-секундний «Public Service Announcment 2000» урізаний до 2 секунд тиші, однак на інших чистих версіях він залишений. Також повністю вирізана пісня «Kim», так як в ній Емінем читає про те, як він убиває свою дружину. Трек замінений на пісню в стилі мультсеріалу «Південний парк» про шкоду наркотиків «The Kids». Пісня «Bitch Please II» і чистій, і в «Dirty»-версіях позначена як «B**** Please II». В цій пісні до речі вирізана фраза «Bang-Bang» чистої версії, яку читає Snoop Dogg. У пісні «Marshall Mathers» крім вирізаної «your attorney Fred Gibson's a» вирізаний весь рядок «[your attorney Fred Gibson's a faggot!]». У пісні «i'm Back» з чистої версії вирізані рядки «Add an AK-47, a revolver, a nine A mack 11 and an all assault a problem of mine». «Kill You» в чистій версії позначена як « **** You». Пісня «Drug Ballad» позначена в чистій версії як просто «Ballad». «Criminal» на 1-2 хвилини коротший, ніж у версії без цензури. «Amityville» на кілька секунд коротше, ніж у версії без цензури.

Диси на Insane Clown Posse[ред. | ред. код]

У відповідь на дисс на Емінема, записаний детройтською реп-групою Insane Clown Posse «Eminem's Mom», Маршалл записав скит «Ken Kaniff», в якому пародіюються члени Insane Clown Posse Shaggy 2 Dope і Violent J, які роблять мінет Кену Каниффу і в той момент, коли він просить назвати його по імені, вони кажуть «Емінем».

У пісні «Marshall Mathers» Емінем заявляє наступне: «I was put here to put fear in faggots who spray Faygo Root Beer and call themselves „clowns“ cause they look queer. Faggot 2 Dope and Silent Gay claiming Detroit, when y'all live twenty miles away (fuckin' punks) and I don't wrestle, i'll knock you fucking faggots the fuck out». («Я прийшов, щоб лякати тих педиків, що розбризкують Faygo Root Beer і називають себе клоунами, тому що ними себе і виставляють. Faggot 2 Dope і Silent Gay, ви говорите про Детройті, хоча самі живете за двадцять миль від нього і я не борець, я, довбані педики, навішаю вам»). (ICP також брали участь в реслінгу і тут натяк, що реслінг, це постановочна боротьба, де все не по-справжньому, а Емінем зробить це з ними насправді)

Сингли[ред. | ред. код]

На всі три синглу були зняті кліпи.

The Way I Am[ред. | ред. код]

«The Way I Am» була другим синглом. Пісня більш похмура, агресивна і серйозна, ніж головний сингл альбому «The Real Slim Shady».

Це був перший біт, який зробив Емінем, він використовував зловісний бас, клавішні і дзвін. У пісні Емінем вихлюпує свою злість на фанатів, які надто на нього тиснуть, просять автограф у Маршалла, навіть коли він у туалеті, і на керуючих лейблу, які вимагають зробити такий же успішний хіт, як «My Name Is». Він також висловлює свою думку з приводу стрілянини в школі Columbine.

У приспіві Емінем намагається розібратися в самому собі, ким він став. Попередній альбом, «The Slim Shady LP», був менш серйозним і «мультяшним», і в ньому Емінем читав від особи Сліма Шейді, тоді як критики помилково вважають, що Емінем, Маршалл Метерс і Слім Шейді — одна і та ж особа. Як і багато артистів, хто створив собі альтер-его (такі як Девід Боуї, Еліс Купер), Емінем сумнівається в тому, ким він став і ким буде.

Приспів використовує рими, схожі на ті, що зробив репер Rakim у пісні «As The Rhyme Goes On» з його дебютного альбом з DJ Eric B..

I'm the R the A to the K-I-M
If I wasn't, then why would I say I am?

Stan[ред. | ред. код]

Пісня «Stan» стала третім синглом з The Marshall Mathers LP. Вона зайняла перше місце в чартах Великої Британії та Австралії. Ця пісня була прийнята критиками, отримавши звання 'Віха в культурі'.

«Stan» — це історія про одержимого Емінемом фаната на ім'я Стен, який постійно шле йому листа, але не отримує відповіді. Остаточно розчарувавшись у своєму кумирі, Стен падає на машині з мосту, зі своєю вагітною дівчиною в багажнику. Перші три куплети читаються від особи Стена, перші два — листи, а третій куплет Стен записує на касету, поки їде в машині. Він збирався відіслати її Емінему, але, будучи п'яним за кермом, не справляється з керуванням і падає в річку. У пісні використовується багато звукових ефектів: звуки дощу і грому, який пише на папері олівця, і звуків машини Стена у третьому куплеті. Коли машина падає з мосту, ми чуємо скрегіт шин, гуркіт машини, що розбила огорожу, сплески води, що дуже нагадує пісні «Dead man's Curve» і «Leader of the Pack». У четвертому куплеті Емінем пише лист Стену, в якому радить йому не так сильно захоплюватися музикою, і приділяти більше уваги своїй вагітній дівчині. Як аргумент він наводить почуту в новинах історію про те, як молодий чоловік разом зі своєю вагітною дівчиною загинув, впавши з мосту на машині, але в останній момент розуміє, що це і був Стен.

Пісня також є відповіддю критикам, які заявляли що Емінем читає надто багато про насильство і наркотики. Але «Stan» дає нам зрозуміти, що Емінем не хоче і не передбачає того, щоб його тексти сприймали всерйоз: «what's this shit you said about you like to cut your wrists too? I say that shit just clownin dogg, c'mon — how fucked up is you?» («що за лайно ти ніс про те, як ти любиш свої вени різати? Я кажу це лайно просто дуріючи, чувак, досить тобі, ти що, зовсім хворий?») Подібна тема буде далі зустрічатися в творчості Емінема.

Біт зробив The 45 King і взяв перші рядки пісні Dido «Thank You», використавши їх в якості приспіву.

Пісня зайняла 3-е місце в списку кращих реп-пісень за версією журналу Q magazine, і 10-е в аналогічному списку сайту Top40-Charts.com.; журнал Rolling Stone у своєму списку 500 найкращих пісень усіх часів поставив її на 290-е місце, Acclaimedmusic.net. поставив її на 45-е місце в списку «100 Найкращих Реп-пісень», а також на 222-е місце в списку 500 Найкращих пісень усіх часів.

Радіо-сингли[ред. | ред. код]

«Bitch Please II» і «Drug Ballad» були випущені як радіо-сингли, всі потрапили в чарти, як сингл «Kill You».

Список композицій[ред. | ред. код]

# Назва Спільно з Продюсер(и) Тривалість
1 «Public Service Announcement 2000» Jeff Bass 0:26
2 «Kill You» Dr. Dre, Mel-Man 4:24
3 «Stan» Dido The 45 King, Eminem (co) 6:44
4 «Paul» (Skit) Полом Розенбергом 0:11
5 «Who Knew» Dr. Dre, Mel-Man 3:48
6 «Steve Berman» (Skit) Steve Berman 0:54
7 «The Way I Am» Eminem 4:50
8 «The Real Slim Shady» Dr. Dre, Mel-Man 4:44
9 «Remember Me?» Sticky Fingaz, RBX Dr. Dre, Mel-Man 3:39
10 «I'm Back» Dr. Dre, Mel-Man 5:10
11 «Marshall Mathers» F.B.T., Eminem 5:21
12 «Ken Kaniff» (Skit) 1:02
13 «Drug Ballad» Dina Rae F.B.T., Eminem 5:00
14 «Amityville» Bizarre from D12 F.B.T. 4:15
15 «Bitch Please II» Dr. Dre, Snoop Dogg, Xzibit, Nate Dogg Dr. Dre, Mel-Man 4:48
16 «Kim» F.B.T. 6:18
17 «Under the Influence» Swift, Bizarre, Proof, Kuniva, Kon Artis F.B.T., Eminem 5:22
18 «Criminal» F.B.T., Eminem 5:19
19 «The Kids» (бонус-трек) F.B.T., Eminem 5:06

Запрошені виконавці[ред. | ред. код]

На другому альбомі Емінема було набагато більше запрошених гостей, ніж на першому. В треку Remember Me перший куплет читає репер RBX, а другий — Sticky Fingaz, який співпрацював з Емінемом раніше (трек If I Was White з альбому Sticky Fingaz — Black Trash). Також на треку Drug Ballad співає Діна Рей, яка чомусь не згадана ні в треклисті, ні в списку виконавців. Також трек Bitch Please II — продовження треку Snoop Dogg'а Bitch Please, в першому куплеті читають Dr. Dre і Snoop Dogg, у приспіві — Nate Dogg і в другому куплеті — Xzibit. В треку «Under The Influence» крім самого Емінема читає його група D12

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Спочатку альбом займав 302 місце в списку журналу Rolling Stone кращих альбомів. У книжковому форматі цього списку, альбом зайняв 298 місце[9].
  • У 2006 році альбом був обраний журналом TIME як один із ста кращих альбомів[10].
  • У 2007 році Famoso Magazine включив альбом в список «10 Альбомів, які Ви Зобов'язані Купити».
  • У 2004 році IGN включив альбом у список 25 кращих альбом у стилі реп.[11]
  • Альбом знаходиться на 14 місці в списку «20 найбільших альбомів усіх часів і народів» за версією MTV.
  • Digital Dream Door назвали альбом 19-м найкращим реп-альбомом.[12]
  • У 2005 році Pitchfork Media і Stylus Magazine поставили на #93 #24 місця відповідно в списку кращих альбомів, що вийшли між 200
  • Цей альбом отримав найвище місце в списку National Association of Recording Merchandisers і Rock and Roll Hall of Fame 200-х найбільших альбомів усіх часів, зайнявши 28 місце.[13]
  • У 2006 році Q Magazine поставив альбом на #85 місце у списку найбільших альбомів усіх часів, це найвища позиція, яку зайняв реп-альбом у цьому списку.[14]
  • У 2007 році Q Magazine назвав цей альбом одним з трьох кращих реп-альбомів. Інші два — альбом групи Public Enemy It Takes a Nation of Millions to Hold Us Back і групи Wu-Tang Clan Enter the Wu-Tang (36 Chambers).
  • Це один з небагатьох альбомів, які отримали оцінку «XXL» журналу XXL. Це також був перший альбом Емінема, який оцінював цей журнал.[15]

Учасники запису[ред. | ред. код]

  • Dr. Dre — Executive producer/Producer/Performer/mixing
  • Eminem — Vocals, Producer, Mixing
  • DJ Mark the 45 King — Producer
  • Snoop Dogg — Performer
  • Jeff Bass — Producer/Performer
  • Steve Berman — Performer
  • John Bigham — Guitar
  • Chris Conway — Engineer, Mixing
  • Steven King — Engineer
  • Joe Martin — Production Coordination
  • Lance Pierre — Engineer
  • Michelle Lynn Forbes — Engineer, Mixing
  • Xzibit — Performer
  • Tom Coster, Jr. — Keyboards
  • Mark Bass — Producer
  • Mike Elizondo — Bass Guitar, Keyboards
  • Larry Chatman — Project Coordinator
  • Aaron Lepley — Engineer
  • Camara Kambon — Keyboards
  • Rick Behrens — Engineer, Mixing
  • Sticky Fingaz — Performer
  • RBX — Performer
  • Bizarre — Performer
  • D12 — Performers
  • Les Scurry — Production Coordination
  • Kirdis Tucker — Project Coordinator
  • Jason Noto — Art Direction, Design
  • James McCrone — Engineer
  • Mike Butler — Engineer, Mixing
  • Rob Ebeling — Engineer, Mixing
  • Akane Nakamura — Engineer, Mixing

Позиція в чартах[ред. | ред. код]

Рік Місце
Billboard 200 Top R&B/Hip Hop Albums Top Canadian Albums Top Albums Internet Australian ARIA Albums Chart
2000 1 1 1 1 1

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • В The Marshall Mathers LP іноді присутні рядки, що нагадують ті, що були в альбомі Eric B. & Rakim Paid in Full. Приспів «The Way I Am» схожий з приспівом «As the Rhyme Goes On», а перші два рядки третього куплета «i'm Back» засновані на рядках «My Melody».
  • Інструментальна версія пісні Dr. Dre «what's the Difference» з його альбому 2001 грає на тлі «Steve Berman (skit)».
  • Приспів пісні «Remember Me?» співається кожним з трьох реперів (Eminem, RBX, і Sticky Fingaz, хто читають у пісні), і кожна рядок приспіву взято з попередніх пісень реперів. У RBX'а з «High Powered» з альбому Dr. Dre The Chronic, рядки Sticky Fingaz'а з першого альбому гурту Onyx Bacdafucup, рядки Емінема взяті з The Slim Shady EP і The Slim Shady LP.
  • Pacewon і Young Zee (з групи Outsidaz) повинні були читати в пісні «Amityville». Емінем і Pacewon посварилися через останнього куплету, тому обидва куплета були вирізані.
  • Фраза з «Kill You», «A blood stain is orange after you wash it three or four times in the tub / But that's normal, ain't it Norman?» — натяк на Нормана Бейтса (Norman Bates), вбивцю з фільму «Психо».
  • Рядок «I used to give a fuck/ now I give a fuck less/ What do I think of success/ It sucks too much to stress/ I guess I blew up quick…» з «i'm Back» запозичив Jay-Z для своєї пісні «Success», з альбому American Gangster.
  • The Marshall Mathers LP був першим альбомом, де в слові «Eminem» друга «E» була повернена в іншу сторону — «Ǝ». З тих пір це стало особливим символом Емінема.
  • Будинок, який зображений на обкладинці альбому, в дійсності був будинком, де виріс Емінем. Він їхав у машині, щоб показати його друзям, і вони запропонували зробити фотографію з Емінемом, що сидять на сходинках, на що тодішній власник будинку погодився.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grein, Paul. (20.07.2011). Week Ending July 17, 2011. Albums: This Is No BS. Yahoo! Music (en). Архів оригіналу за 03.03.2012. Процитовано 2011-07-24. 
  2. Rolling Stone — The Marshall Mathers LP sells 1.76 million in first week
  3. SoundScan List of Best Sellers — 2000. Архів оригіналу за 22 грудень 2008. Процитовано 3 серпень 2017. 
  4. Gabriella (February 2001).
  5. ссылка[недоступне посилання з лютий 2019]
  6. Eminem: The Marshall Mathers LP (2000): Reviews
  7. The Marshall Mathers LP | Music Review | Entertainment Weekly
  8. BBC News — Eminem sued by jazz star (31 декабря, 2002)
  9. Greatest Albums of All Time | Rolling Stone Music | Lists
  10. TIME.com — The All-TIME 100 Albums
  11. IGN.com — Top 25 Rap Albums. Архів оригіналу за 27 травень 2011. Процитовано 3 серпень 2017. 
  12. 100 Greatest Rap/Hip-Hop Albums
  13. Defenitive200.com — 200 list Архівовано 13 серпень 2007 у Wayback Machine. (недоступне посилання — [https://web.archive.org/web/20070813004137/http://www.definitive200.com/200_list.php Архівовано 13 серпень 2007 у Wayback Machine. історія], [https://web.archive.org/web/20070813004137/http://www.definitive200.com/200_list.php Архівовано 13 серпень 2007 у Wayback Machine. копія])
  14. 2006 Q Magazine — 100 Greatest Albums Ever
  15. Wikipedia.com — XXL Magazine

Посилання[ред. | ред. код]