The Press

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Press Christchurch.png
Країна Flag of New Zealand.svg Нова Зеландія
Тип щоденна газета
Мова англійська
Формат широкоформатнийd

Засновано 1861
Головний офіс Крайстчерч
ISSN 0113-9762

press.co.nz
stuff.co.nz/the-press/

The Press — щоденна широкосмугова газета, яка публікується в Крайстчерчі, Нова Зеландія. Газета належить Fairfax Media[en][1].

Історія[ред. | ред. код]

Колишня будівля The Press на Кешел-стріт, використовувана редакцією до 1908 року.

У грудні 1850 року в Літтелтон[ru] на судні Шарлотта Джейн[en] прибув Джеймс Фіцджеральд[en]. У січні 1851 року він став першим редактором Літтелтон Таймс[en], першої газети в Кентербері[2]. 1853 року Фіцджеральд став приділяти більшу частину часу політиці, і звільнився з Літтелтон Таймс[3]. Після кількох років, проведених у Великій Британії, він повернувся в Кентербері, заклопотаний наміченою програмою капітального будівництва під егідою провінційних органів влади. Найбільшу тривогу викликала в нього пропозиція про будівництво Літтелтонського залізничного тунеля[en], яке він вважав безвідповідальним з фінансової точки зору. Проте ідею цього будівництва підтримували в його колишній газеті, Літтелтон Таймс. Головний її редактор Кросбі Ворд[en] допустив опублікування неперевіреного матеріалу, що підштовхнуло Фіцджеральда до заснування The Press як конкурентної газети[4].

Фіцджеральд пообідав з політиком, Джоном Воттс-Расселом[en], який інвестував у газету 500 фунтів стерлінгів за умови, що Фіцджеральд стане на чолі нової газети. Потім він заручився підтримкою преподобного Джона Рейвена (англ. John Raven), який організував друкарню. Іншими членами оргкомітету The Press були Г. П. Ленс (англ. H. P. Lance), Генрі Танкред[en] і Річард Дж. С. Гарман (англ. Richard J. S. Harman); всі вони були поселенцями-аристократами[5].Перший номер The Press вийшов 25 травня 1861 року. Редакція газети розміщувалася в невеликому котеджі на обгородженій ділянці, що належала Джону Рейвену, розташованій на захід від Монреаль-стріт (англ. Montreal Street), між Вустер-стріт (англ. Worcester Street) і Глочестер-стріт (англ. Gloucester Street), напроти нинішньої художньої галереї[6]. Перший випуск газети був шестисторінковим таблоїдом і продавався за шість пенсів. Газета випускалася щотижня. Громадськість вважала Фіцджеральда власником The Press, проте газета офіційно заявила, що

…це не факт, що містер Фіцджеральд має якийсь матеріальний чи офіційний зв'язок (з газетою)

[6]


В лютому 1862 року зроблено спробу утворити компанію та оформити права власності на газету. Складено проєкт акта «Про об'єднання власників The Press» (англ. The Proprietors of The Press), в якому перераховано п'ять членів попереднього оргкомітету (Воттс-Рассел, Рейвен, Ленс, Танкред і Гарман), а також п'ять нових членів: Альфред Річард Крейк[en], Джон Голл[ru], Джозеф Бріттан[en], Айзек Куксон[en] і Джеймс Сомервілль Тернбулл (англ. James Somerville Turnbull)[7]. На диво, цей документ так і не вступив у законну силу, а через чотири місяці Фіцджеральд, який не інвестував коштів у газету, став її одноосібним власником «завдяки щедрості власників», як він назвав це пізніше[8].

13 червня 1863 року в The Press під псевдонімом Cellarius опубліковано першу частину роману Идкуін Семюела Батлера, «Дарвін серед машин[en]»[9][10].

1905 року The Press придбала за 4000 фунтів стерлінгів ділянку під будівництво на Кафедральній площі (англ. Cathedral Square). Потім за 5000 фунтів стерлінгів компанія викупила в Theatre Royal Syndicate права на ділянку, де спочатку мав будуватися театр Royal. Ця ділянка стала вулицею Прес-лейн (англ. Press Lane). 1907 року тут почалося будівництво будинку The Press[en]. У лютому 1909 року редакція газети переїхала сюди з Кешел-стріт (англ. Cashel Street). Редакція газети використовувала будівлю до 22 лютого 2011 року[11][12].

У 1930-х роках The Press почала шукати способи пришвидшення доставки газет на Західне узбережжя. Доставка по дорогах у той час була складною, а Департамент залізниць Нової Зеландії[en] не хотів змінювати розкладу руху звичайних пасажирських поїздів, з тим, щоб вони вирушали рано-вранці, як того хотіла The Press. Спеціальне фінансування перевезень преси пасажирськими поїздами стало б для газети нерентабельним, а вантажні поїзди не забезпечували необхідної швидкості доставки. Тому The Press вирішила спонсорувати будівництво та експлуатацію двох невеликих дизельних[en] автомотрис Leyland для забезпечення доставки газет залізницею за прийнятний час. Ці автомотриси введено в експлуатацію 3 серпня 1936 року. О 02:20 ночі вони вирушали із Крайстчерча і слідували по Мідленд-лайн[en] до Ґреймута[ru], куди вони прибували о 06:40 ранку, а потім по гілці Росс[en] до 8:00 ранку прибували в Гокітіку[en]. Це дозволило доставляти газети значно швидше, ніж це було можливо раніше. На початку 1940-х років автомотриси Leyland замінено більшими автомотрисами Vulcan[en][13][14].

У лютому 2011 року головна будівля The Press у центрі Крайстчерча серйозно постраждала внаслідок землетрусу. Управління випуском продукції до червня 2012 року здійснювалося з друкарні The Press, розташованої неподалік від аеропорту Крайстчерч[ru]. До червня 2012 головну будівлю The Press було частково відновлено і оновлено. Вона стало однією з перших відновлених і знову експлуатованих будівель у міському центрі Крайстчерча[ru][15].

Станом на початок листопада 2013 року The Press була найстаршою з газет, що випускаються на Південному острові Нової Зеландії[16].

Девіз газети, винесений у заголовок — лат. Nihil utile quod non honestum можна перекласти як «Ніщо не корисне, якщо це нечесно»[11].

Сучасність[ред. | ред. код]

Зліва направо: Джо Беннетт[en] (письменник), Ендрю Голден (англ. Andrew Holden, колишній головний редактор The Press) і Род Орам[en] (журналіст).

Станом на початок листопада 2014 року The Press з тиражем 66 795 примірників[17] була найбільшою газетою на Південному острові Нової Зеландії, яка виходить щодня, крім неділі[18]. Громадські газети — The Christchurch Mail[19], Northern Outlook[20] і Central Canterbury News[21] також публікуються видавництвом The Press і є безплатними.

The Press 2006 року отримала нагороду «Краща газета Нової Зеландії» (англ. Best New Zealand Newspaper), а 2006 і 2007 року отримала приз як найкраща щоденна газета з тиражем понад 25 000 примірників у конкурсі Qantas Media Awards. Газета також отримала кілька інших тематичних нагород за свої колонки «Zest» і «Drive»[22].

2011 року The Press отримала нагороду за найкращий дизайн (англ. Best Design) у конкурсі Canon Media Awards[23] і приз «За найкраще інформаційне забезпечення» (англ. Best Breaking News Coverage) за матеріали на веб-сайті про землетрусу в Крайстчерчі 22 лютого 2011 року[24]. Того ж 2011 року The Press стала «Газетою року» (англ. Newspaper of the Year) в конкурсі Асоціації тихоокеанських газетних видавництв, PANPA в категорії видань тиражем 25 000 — 90 000[25].

Головні редактори[ред. | ред. код]

У різний час головними редакторами The Press були[26]:

  • 1861 — Джордж Сейл
  • 1861—1868 — Джозеф Колборн-Віл
  • 1868 — Чарльз Пернелл
  • 1868—1878 — Джозеф Віл Колборн-Віл
  • 1878—1894 — Джон Стіл Ґатрі
  • 1894—1919 — Майкл Кормак Кін
  • 1919—1929 — Вільям Генрі Тріґз
  • 1929—1932 — Олівер Дафф
  • 1932—1957 Пірс Хьюго Нейпір Фріт
  • 1957—? Артур Роллстон Кант
  • ?—? Бінні Лок
  • ?-2012 Ендрю Голден
  • 2012 — … Джоанна Норріс

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Profile of The Christchurch Press. Fairfax Media. Архів оригіналу за 2007-09-18. Процитовано 2007-10-13. 
  2. About the Lyttelton Times - January 11, 1851 (en). Christchurch City Libraries. Процитовано 2013-11-04. 
  3. Story: FitzGerald, James Edward (en). Te Ara – The Encyclopedia of New Zealand. Процитовано 2013-11-04. 
  4. Christchurch Press Company, 1963, с. 11
  5. Christchurch Press Company, 1963, с. 11–13
  6. а б Christchurch Press Company, 1963, с. 16
  7. Christchurch Press Company, 1963, с. 29
  8. Christchurch Press Company, 1963, с. 32
  9. Samuel Butler (1914). A First Year in Canterbury Settlement With Other Early Essays (en). University of Wellington. Процитовано 2014-10-29. 
  10. Samuel Butler. Erewhon: Or, Over the Range. — The Floating Press, 2009. — 374 с. — ISBN 1775414981, 9781775414988.
  11. а б About the Library (en). Christchurch City Libraries. Процитовано 2014-10-27. 
  12. Christchurch Press Company, 1963, с. 35
  13. Early New Zealand Railcars (en). Pahiatua Railcar Society Incorporated. Архів оригіналу за 2011-08-00. Процитовано 2014-10-27. 
  14. Jones, 1997
  15. The Press is returning to CBD (en). The Press. 2012-05-18. Процитовано 2014-10-27. 
  16. The Press goes to press (en). Ministry for Culture and Heritage. 2014-08-26. Процитовано 2014-10-27. 
  17. The Press (en). Fairfax Media. Процитовано 2014-10-29. 
  18. The Press (en). News Works NZ. Архів оригіналу за 2014-10-27. Процитовано 2014-10-27. 
  19. Christchurch mail (en). Fairfax New Zealand Limited. Процитовано 2014-10-27. 
  20. Northern Outlook (en). Fairfax New Zealand Limited. Процитовано 2014-10-27. 
  21. Central Canterbury News (en). Fairfax New Zealand Limited. Процитовано 2014-10-27. 
  22. Consistent Growth For Fairfax Media Publications. Press release (en). Fairfax Media. 2006-05-12. Процитовано 2014-10-27. 
  23. 2011 - Best Newspaper Design (en). Canon Media Awards. Архів оригіналу за 2015-09-23. Процитовано 2014-10-26. 
  24. 2011 - Best Digital Breaking News Coverage (en). Canon Media Awards. Архів оригіналу за 2015-09-23. Процитовано 2014-10-26. 
  25. 2011 Newspaper of the Year Awards (en). The Newspaper Works. Процитовано 2014-10-26. 
  26. Christchurch Press Company, 1963, с. 270

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]