Transgaz

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Transgaz
Тип Публічна компанія
Форма власності Societate pe Acțiunid
Галузь Газова промисловість
Засновано 2000
Штаб-квартира Медіаш
Румунія Румунія
Ключові особи Іон Стеріан — Головний виконавчий директор
Послуги транспортування газу
Виторг 467 млн. (2017)
Операційний прибуток (EBIT) 157.6 млн. (2017)
Чистий прибуток 131.8 млн. (2017)
Активи 1.147 млрд. (2017)
Співробітники 4,628 (2017)
Член ENTSO-G
transgaz.ro

Transgaz — румунська державна компанія, яка є технічним оператором транспортування природного газу по Румунії. 2006 року компанія опрацювала 15,85 мільярдів м³ природного газу.

Про компанію[ред. | ред. код]

Компанія має місткість для транспортування 30 млрд м³ газу та мережу трубопроводу на 13,000 км.

Transgaz є партнером проекту Nabucco.[1]

26 листопада 2007 року компанія випустила акції на Бухарестській фондовій біржі, плануючи заробити близько 84 млн доларів. Але до кінця торгів продала акцій на суму 2,52 млрд доларів, що стало рекордом біржі, перевершивши результат компанії Transelectrica 2006 року (308 млн доларів).

15 квітня 2013 року відбувся другий публічний продаж акцій на Бухарестській фондовій біржі. Компанія продала 15 % акцій за 95 млн доларів.[2]

В липні 2016 року компанія підписала угоду про співпрацю з українською ПАТ Укртрансгаз.[3]

З іншими країнами компанію пов'язують наступні газопроводи:

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Основні економічні події у Румунії (лютий 2010 р.). www.ukrexport.gov.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  2. Romania Raised $95 Million From IMF-Pledged Transgaz Sale. Bloomberg.com. 17 квітня 2013. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  3. ПАТ «УКРТАНСГАЗ» та TRANSGAZ S.A. підписали угоду про взаємодію. utg.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 4 травня 2017.
  4. Румунія у найближчі 2-3 роки технічно не зможе забезпечити реверсні постачання газу до України. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 4 серпня 2015. Процитовано 4 травня 2017.