Вінаго великий
| Вінаго великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron capellei (Temminck, 1823) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го великий[2] (Treron capellei) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Вид названий на честь Годерта ван дер Капеллена, 38-го генерал-губернатора Нідерландської Ост-Індії[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 36 см. У самців обличчя, лоб і тім'я темно-зелені або сірі, потилиця темно-зелена. Спина темно-зелена, покривні пера крил сірі з жовтими краями. Махові пера сірувато-чорні. Надхвістя сіро-зелене, верхні покривні пера хвоста і центральні стернові пера зелені, крайні стернові пера зелені, на хвості широка чорна смуга. Підборіддя і горло тьмяно-жовтувато-зелені, скроні і шия дещо тьмяніші. На грудях велика оранжева пляма, в центрі світліша, по краях червонувата. Живіт тьмяно-сіро-зелений, боки сірі, перма на стегнпх мають білувато-кремові края. Нижні покривні пера хвоста тьмяно-рудувато-коричневі. Навколо очей вузькі жовтуваті або зеленувато-жовті кільця. Райдужки червонуваті або червонувато-карі. Лапи жовтуваті. У самиць на грудях золотисто-жовта пляма. Нижні покривні пера хвоста у них світліші.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- T. c. magnirostris Strickland, 1844 — Малайський півострів, Суматра, Калімантан і сусідні острови;
- T. c. capellei (Temminck, 1822) — Ява.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі вінаго мешкають в М'янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими зграями до 10 птахів, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція великих вінаго становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Treron capellei. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 89. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |