Рядовка зелена
| Рядовка зелена | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Tricholoma equestre Linnaeus, Paul Kummer | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Tricholoma flavovirens | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Рядовка зелена, зеленяк, зеленушка, зеленка, зельонка (Tricholoma flavovirens (Pers. ex Fr.) Lundell; Tricholoma equestre (L. ex Fr.) Kumm.)
Назва[ред. | ред. код]
Місцеві назви — голубінка зеленувата, зелінка, зеленавка, зеленушка, зельонка, зелениця.[1] Гриб з родини трихоломових — Tricholomataceae.
Будова[ред. | ред. код]
Шапинка 4—10 см у діаметрі, товста, щільном'ясиста, плоско- або трохи увігнуто-розпростерта, коричнувато- чи оливкувато-зеленувата, сірувато-зеленувата, до краю світліша, у центрі притиснуто-дрібнолуската, зрідка гола. Пластинки густі, сірчано- або лимонно-жовті. Спорова маса біла. Спори 6—8×3,5—5 мкм, гладенькі. Ніжка 4—7×1—2 см, щільна, сірчано-жовта, вгорі світліша, гола. М'якуш білий, згодом трохи жовтуватий, компактний, з приємним смаком і запахом свіжого борошна.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
В Україні поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у хвойних лісах, на піщаних ґрунтах. Плодові тіла напівзаглиблені в піщаний ґрунт, дозрівають у вересні — листопаді.
Значення[ред. | ред. код]
Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють, маринують.
Рядовку зелену можна сплутати з отруйним грибом — рядовкою сірчано-жовтою, яка має менший розмір і жовтий м'якуш із дуже неприємним запахом[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Л. О. Симоненко «Синонімічні назви грибів в українській мові» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2010.
- ↑ Гриби України : Атлас-довідник, 2017, с. 114.
Джерела[ред. | ред. код]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 132–133.
- Сухомлин, М. М. Гриби України : атлас-довідник / М. М. Сухомлин, В. В. Джаган ; рец.: Д. В. Лукашов, Н. А. Бісько ; наук. ред. В. П. Гелюта. — 2-ге вид. — К. : КМ-БУКС, 2017. — С. 114. — 240 с.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
