U-102 (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-102
Підводний човен U-52, аналогічний U-102
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 21 березня 1940 року
Виведений зі складу флоту 27 квітня 1940 року
Сучасний статус 1 липня 1940 року потоплений південно-західніше Ірландії глибинними бомбами британського есмінця «Вансіттарт»
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 753 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-102 (1940). Карта розташування: Моря навколо Британських островів
U-102
U-102
Район загибелі U-102

U-102 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 22 травня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 21 березня 1940 року, а 27 квітня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна став капітан-лейтенант Гарро фон Клот-Гейденфельдт.

Історія служби[ред. | ред. код]

U-102 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Після вступу до строю підводний човен встигнув здійснити лише один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого потопив британське судно SS Clearton водотоннажністю 5 219 брутто-регістрових тонн[2].

О 11:55 1 липня 1940 року U-102 за 180 миль від острову Уессан пошкодив торпедною атакою британський суховантаж SS Clearton з конвою SL 36, а в 13:25 затопив його другою атакою. Корабель ескорту, британський есмінець «Вансіттарт», відразу після торпедної атаки U-102 виявив човен і потопив його глибинними бомбами. Всі 43 члени екіпажу загинули.

Перелік уражених U-102 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (22.06—1.07.1940, 10 діб; Кільзагибель)[3]
1 29 квітня 1941 SS Clearton[4] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5219 7320 тонн крупи Конвой SL 36 потоплено
47°53′ пн. ш. 9°30′ зх. д. / 47.883° пн. ш. 9.500° зх. д. / 47.883; -9.500 (Clearton)
34 (9 загиблих та 25 вцілілих)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-102. uboat.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-102. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  3. Patrols by U-102. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  4. Clearton. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 10 травня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-102. на uboat.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

48°33′ пн. ш. 10°26′ зх. д. / 48.550° пн. ш. 10.433° зх. д. / 48.550; -10.433Координати: 48°33′ пн. ш. 10°26′ зх. д. / 48.550° пн. ш. 10.433° зх. д. / 48.550; -10.433