U-128 (1941)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| U-128 | ||
|---|---|---|
| U 128 | ||
 | ||
| Німецький U-128 тоне поблизу Пернамбуку | ||
| Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Крістіансанн Лор'ян | |
| Замовлення | 7 серпня 1939 | |
| Закладений | 10 липня 1940 | |
| Спуск на воду | 20 лютого 1941 | |
| Введений до складу флоту | 12 травня 1941 | |
| На службі | 1941—1943 | |
| Загибель | 17 травня 1943 року затоплений неподалік від Пернамбуку скоординованою атакою американських літаючих човнів «Марінер» і есмінців «Джоетт» та «Моффет» | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Американський ТВД | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,76 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 120 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі | 2-га флотилія ПЧ |
| Командувачі |
KptLt Ульріх Гайзе (травень 1941 — лютий 1943) Oblt. (R) Герман Штайнерт (березень — 17 травня 1943) |
| Операції | 6 походів |
| Перемоги | 12 суден (83 639 GRT) затоплено |
U-128 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 липня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 20 лютого 1941 року, а 12 травня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
Історія служби[ред. | ред. код]
U-128 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 12 травня 1941 року U-128 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 грудня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.
З грудня 1941 року і до травня 1943 року U-128 здійснив 6 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 355 днів і потопив 12 торговельних суден загальною водотоннажністю 83 639 тонн.
17 травня 1943 року затоплений неподалік від Пернамбуку скоординованою атакою американських летючих човнів «Марінер» і есмінців «Джоетт» та «Моффет». 7 членів екіпажу загинули, 47 були врятовані.
Командири[ред. | ред. код]
Капітан-лейтенант Ульріх Гайзе (12 травня 1941 — 28 лютого 1943);- Оберлейтенант-цур-зее Герман Штайнерт (1 березня — 17 травня 1943).
Перелік уражених U-128 суден у бойових походах[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (11.12—24.12.1941, 14 діб; Крістіансанн—Лор'ян)[3] | |||||||||||
| Другий похід (08.01—23.03.1942, 75 діб; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
| 1 | 19 лютого 1942 | KptLt Ульріх Гайзе | Pan Massachusetts[4] | танкер | .svg){kind=small} США
|
8 202 | 104 000 барелів очищеної нафти, бензин, керосин та дизельне масло | потоплений 28°27′ пн. ш. 80°08′ зх. д. / 28.450° пн. ш. 80.133° зх. д. |
38 (20 загинули та 18 вижили) | ||
| 2 | 22 лютого 1942 | Cities Service Empire[5] | танкер | США
|
8 103 | 9400 барелів сирої нафти | потоплений 28°25′ пн. ш. 80°02′ зх. д. / 28.417° пн. ш. 80.033° зх. д. |
50 (14 загинули та 36 вижили) | |||
| 3 | 5 березня 1942 | O.A. Knudsen[6] | танкер |  Норвегія
|
11 007 | бензин і мазут | потоплений 26°17′ пн. ш. 75°50′ зх. д. / 26.283° пн. ш. 75.833° зх. д. |
40 (2 загинули та 38 вижили) | |||
| Третій похід (25.04—22.07.1942, 89 діб; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
| 4 | 13 травня 1942 | Denpark[7] | суховантажне судно | .svg){kind=small} Велика Британія
|
3 491 | 5000 тонн марганцевої руди | Конвой SL 109 | потоплено 22°28′ пн. ш. 28°10′ зх. д. / 22.467° пн. ш. 28.167° зх. д. |
46 (21 загинув та 25 вижили) | ||
| 5 | 8 червня 1942 | South Africa[8] | танкер | Норвегія
|
9 234 | 9614 тонн мастильного дистиляту та 4146 тонн дизельного палива | потоплений 12°47′ пн. ш. 49°44′ зх. д. / 12.783° пн. ш. 49.733° зх. д. |
42 (6 загинули та 36 вижили) | |||
| 6 | 21 червня 1942 | West Ira[9] | суховантажне судно | США
|
5681 | 6418 тонн генерального вантажу | потоплено 12°28′ пн. ш. 57°05′ зх. д. / 12.467° пн. ш. 57.083° зх. д. |
49 (1 загиблий та 48 вцілілих) | |||
| 7 | 23 червня 1942 | Andrea Brøvig[10] | танкер | Норвегія
|
10 173 | 14 000 тонн нафти | потоплений 12°10′ пн. ш. 59°10′ зх. д. / 12.167° пн. ш. 59.167° зх. д. |
40 (усі вижили) | |||
| 8 | 27 червня 1942 | Polybius[11] | суховантажне судно | США
|
7 041 | 7671 тонна марганцевої руди та генерального вантажу | потоплено 10°55′ пн. ш. 57°40′ зх. д. / 10.917° пн. ш. 57.667° зх. д. |
44 (10 загинули та 34 вижили) | |||
| П'ятий похід (14.09.1942—15.01.1943, 124 доби; Лор'ян—Лор'ян) | |||||||||||
| 9 | 8 листопада 1942 | Maloja[12] | суховантажне судно | Норвегія
|
6 400 | 1020 тонн вугілля та 87 літаків | Конвой ON 138 | потоплено 11°58′ пн. ш. 27°08′ зх. д. / 11.967° пн. ш. 27.133° зх. д. |
41 (2 загинули та 39 вижили) | ||
| 10 | 10 листопада 1942 | Cerinthus[13] | танкер | Велика Британія
|
3 878 | баласт | Конвой ON 141 | потоплений 12°27′ пн. ш. 27°45′ зх. д. / 12.450° пн. ш. 27.750° зх. д. |
40 (20 загинули та 20 вижили) | ||
| 11 | 10 листопада 1942 | Start Point[14] | суховантажне судно | Велика Британія
|
5 923 | 6280 тонн вугілля | Конвой ON 141 | потоплено 13°12′ пн. ш. 27°27′ зх. д. / 13.200° пн. ш. 27.450° зх. д. |
47 (2 загинули та 45 вижили) | ||
| 12 | 5 грудня 1942 | Teesbank[15] | суховантажне судно | Велика Британія
|
5 136 | баласт | потоплено 3°33′ пн. ш. 29°35′ зх. д. / 3.550° пн. ш. 29.583° зх. д. |
62 (1 загиблий та 61 вцілілий) | |||
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-128. uboat.net. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-128. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Patrols by U-128. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Pan Massachusetts. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Cities Service Empire. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ O.A. Knudsen. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Denpark. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ South Africa. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ West Ira. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Andrea Brøvig. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Polybius. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Maloja
- ↑ Cerinthus. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Start Point. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
- ↑ Teesbank. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- U 128 [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Type IX [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Type IX U-Boat [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- U-128 [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- U-128 (1941) [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.)
.svg){kind=small}
