U-218

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-218
U 218
Верф Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль


Під прапором Третій Рейх Третій Рейх


Належність Вермахт Кріґсмаріне


Порт приписки Крістіансанн, Брест


Замовлення 16 лютого 1940


Закладений 17 березня 1941


Спуск на воду 5 грудня 1941


Введений до складу флоту 24 січня 1942


На службі 1942—1945


Сучасний статус 12 травня 1945 року капітулював у Бергені
4 грудня 1945 року затоплений в операції «Дедлайт»


Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику


Основні характеристики
Тип корабля підводний мінний загороджувач


Позначення проєкту типу VIID


Швидкість (надводна) 16,7 вузлів (30,9 км/год)


Швидкість (підводна) 7,3 вузлів (13,5 км/год)


Робоча глибина занурення 100 м


Гранична глибина занурення 220—240 м


Дальність плавания 11 200 морських миль (20 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
69 морських миль (128 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)


Екіпаж 44-60 осіб


Розміри
Водотоннажність надводна 965 т


Водотоннажність підводна 1080 т


Довжина найбільша (по КВЛ) 76,9 м


Ширина корпусу найб. 6,28 м


Висота 9,6 м


Середня осадка (по КВЛ) 5,01 м


Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни AEG GU 460/8-276
Гвинти 2


Потужність 2800—3200 к.с. (дизелі)
750 к.с. (електродвигуни)


Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35


Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед
15 мін SMA або 26 мін TMA чи 39 TMB


ППО 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30


Історія служби
У складі 5-та флотилія ПЧ
9-та флотилія ПЧ
8-ма флотилія ПЧ
11-та флотилія ПЧ
Командувачі Ріхард Бекер, Руппрехт Шток
Операції 10 походів
Перемоги 2 судна (346 GRT) потоплені, 1 судно (7 361 GRT) та 1 допоміжний військовий корабель (7 177 GRT) пошкоджені
U-218. Карта розташування: Ірландія
U-218
U-218
Район затоплення U-218

U-218 — німецький військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач типу VIID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 17 березня 1941 року на верфі № 650 компанії Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі, спущений на воду 5 грудня 1941 року. 24 січня 1942 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

U-218 належав до класу німецьких підводних мінних загороджувачів типу VIID, збільшеної та модернізованої версії наймасовішої модифікації типу VIIC субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної флотилії ПЧ, 1 вересня 1942 року переведений до бойового складу 9-ї флотилії ПЧ. 1 жовтня 1944 року переданий до 8-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне, а з 1 березня 1945 року — діяв у складі 11-ї флотилії ПЧ. З 28 серпня 1942 до 8 травня 1945 року здійснив десять бойових походів в Атлантичний океан, під час яких потопив 2 судна (346 GRT), 1 судно пошкодив (7 361 GRT) та 1 пошкодив допоміжний військовий корабель (7 177 GRT)[2]

12 травня 1945 року капітулював союзникам у норвезькому Бергені. 2 червня переміщений до Лох-Раян у Шотландії, а 4 грудня 1945 року затоплений за планом операції «Дедлайт» ескортним міноносцем «Саутдаун» поблизу острову Ініштрагал північніше Ірландії.

Командири[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-218 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (28.08—29.09.1942, 33 доби; КрістіансаннБрест)[3]
1 11 вересня 1942 Kptlt. Ріхард Бекер Fjordaas[4] танкер Норвегія Норвегія 7 361 баласт Конвой ON 127 пошкоджений
51°16′ пн. ш. 29°08′ сх. д. / 51.267° пн. ш. 29.133° сх. д. / 51.267; 29.133 (Fjordaas)
? (0 загиблих та ? вцілілих)
Шостий похід (19.09—08.12.1943, 81 доба; БрестБрест)
2 5 листопада 1943 Beatrice Beck[5] вітрильне судно Велика Британія Велика Британія 146 тріска потоплено
14°45′ пн. ш. 58°27′ зх. д. / 14.750° пн. ш. 58.450° зх. д. / 14.750; -58.450 (Beatrice Beck)
13 (усі загинули)
Восьмий похід (13.06—10.07.1944; 28 діб; БрестБрест)
3 6 липня 1944 HMS Empire Halberd (F 160)[6] велике десантне піхотне судно  Військово-морські сили Великої Британії 7 177 пошкоджено
50°08′ пн. ш. 05°44′ зх. д. / 50.133° пн. ш. 5.733° зх. д. / 50.133; -5.733 (HMS Empire Halberd (F 160))
271 (усі вижили) десантне судно типу LSI (L) підірвалося на міні, встановленій U-218
Десятий похід (22.03—08.05.1945; 48 діб; БергенБерген)
4 20 квітня 1945 Kptlt. Руппрехт Шток Ethel Crawford[7] траулер Велика Британія Велика Британія 200 потоплений
55°13′ пн. ш. 05°14′ зх. д. / 55.217° пн. ш. 5.233° зх. д. / 55.217; -5.233 (Ethel Crawford)
10 (усі загинули) підірвався на міні, встановленій U-218

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-218. на uboat.net.  (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]