U-3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
U-3
SM U-3
SM Unterseeboot Nr. IV.jpg
однотипний човен U-4. 1910
Служба
Тип/клас Підводний човен
Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg
Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Верф Germaniawerft, Кіль
Закладено 12 березня 1907
Спущено на воду 20 серпня 1908
Введено в експлуатацію 12 вересня 1909
Статус потоплений ворогом 13 серпня 1915
Параметри
Тоннаж надводна 240 т, занурення 300 т
Довжина 46 м
Ширина 4,6 м
Осадка 4 м
Технічні дані
Силова установка 2 × 4-циліндрові двотактні мотори;

два електродвигуни

Гвинти 2
Потужність мотори 600 к.с., ел. двигуни 320 к.с.
Швидкість надводна 12 вузлів (22,2 км/год), підводна 8,7 вузлів (15,7 км/год)
Автономність плавання 2200 км при 12 вузлах,
Екіпаж 21
Озброєння
Артилерія 1 × 57 мм (з 1915)
Торпедно-мінне озброєння 2 × 450 мм торпедні апарати, 3 торпеди

Підводний човен U-3 належав до Цісарсько-королівського військового флоту Австро-Угорщини. Крім нього був збудований другий однотипний човен U-4 з двома торпедними апаратами. На верфі Кіля човни заклали під номерами замовлення 135, 136. До бази у Пулі він прибув 1909 року. На початок служби човен зазнав декількох модернізацій і використовувався в якості навчального човна, здійснюючи щомісяця до 10 виходів у море.

На початок війни він був одним з 4 застарілих човнів флоту. Його головним завданням було здійснення розвідувальних походів з Которської бази. Принагідно він повинен був атакувати ворожі кораблі. У човні розміщувались три торпеди, а 1915 його озброїли 57 мм гарматою. 10 серпня 1915 човен патрулював біля порту Бріндізі, де атакував допоміжний італійський крейсер "Città di Catania". Тому вдалось ухилитись від двох випущених торпед. Помітивши перископ підводного човна, крейсер почав його переслідувати. U-3 вдалось відійти до побережжя Далмації, але через пошкодження він не міг занурюватись. 13 серпня його виявив французький руйнівник "Bisson" і потопив артилерійським вогнем, оскільки капітан Карл Штрнад відмовився здатись. Загигули капітан і 6 матросів, а другого офіцера і 13 моряків врятували французи.

Човен U-4 був інтернований 1919 у Рієці, переданий Італії і порізаний на металобрухт.

Див. також[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Erwin F. Sieche: Austro-Hungarian Submarines - Warship, Volume 2. Naval Institute Press, 1980, ISBN 978-0-87021-976-4
  • Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in Beiden Weltkriegen. Urbes Verlag, 1998, ISBN 3-924896-43-7