U-613

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-613
U 613
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Верф «Blohm + Voss», Гамбург
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Кенігсберг, Кіль, Ла-Рошель
Замовлення 15 серпня 1940
Закладений 6 травня 1941
Спуск на воду 29 січня 1942
Введений до складу флоту 12 березня 1942
На службі 1942—1943
Загибель 25 квітня 1943 року знищений південніше Азорських островів американським есмінцем «Джордж Беджер»
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-613 — німецький підводний човен типу VIIC часів Другої світової війни[1].

Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Blohm + Voss» у Гамбурзі 6 травня 1941 року під будівельним номером 589, спущений на воду 29 січня 1942 року, 12 березня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби перебував у складі 3-ї флотилії. Єдиним командиром човна був корветтен-капітан Гельмут Кеппе.

Човен зробив 4 бойових походи, в яких потопив 2 судна.

Потоплений 23 липня 1943 року у Північній Атлантиці південніше Азорських островів (35°32′ пн. ш. 28°36′ зх. д. / 35.533° пн. ш. 28.600° зх. д. / 35.533; -28.600) глибинними бомбами американського есмінця «Джордж Беджер». Всі 48 членів екіпажу загинули[2].

Потоплені та пошкоджені кораблі[3][ред. | ред. код]

Назва Тип Належність Дата Тоннаж (БРТ) Вантаж Статус Місце
Roxby вантажне судно Велика Британія Велика Британія 7 листопада 1942 4 252 6 400 т вугілля потоплено 49°35′ пн. ш. 30°32′ зх. д. / 49.583° пн. ш. 30.533° зх. д. / 49.583; -30.533
Ingerfire вантажне судно Норвегія Норвегія 11 квітня 1943 3 835 Баласт потоплено 51°29′ пн. ш. 42°59′ зх. д. / 51.483° пн. ш. 42.983° зх. д. / 51.483; -42.983

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. U - 613. uboat.net. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 15 лютого 2019 року. (англ.)
  2. U - 613. u-boote.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019 року. (рос.)
  3. Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2019 року. (англ.)