U-83 (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з U-83 (1941))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-83
Підводний човен U-52, аналогічний U-83
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 9 грудня 1940 року
Виведений зі складу флоту 8 лютого 1941 року
Сучасний статус 4 березня 1943 року потоплений у Середземному морі південно-східніше Картахени глибинними бомбами британського бомбардувальника «Хадсон»
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Flender Werke, Любек
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 753 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-83 (1940). Карта розташування: Іспанія
U-83
U-83
Район загибелі U-83

U-83 — німецький підводний човен типу VIIB, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 5 жовтня 1939 року на верфі Flender Werke у Любеку. Спущений на воду 9 грудня 1940 року, а 8 лютого 1941 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини ВМС[1].

Історія служби[ред. | ред. код]

U-83 належав до німецьких підводних човнів типу VIIB, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 червня 1941 року перейшов до бойового складу цієї флотилії. З 1 січня 1942 року у складі 23-ї флотилії, а з 1 травня 1942 року — у 29-ій флотилії ПЧ Крігсмаріне. З липня 1941 до березня 1943 року підводний човен здійснив 12 бойових походів в Атлантичному океані та Середземному морі, під час яких потопив 5 суден противника сумарною водотоннажністю 8 425 брутто-регістрових тонн і 1 допоміжний бойовий корабель-корабель-пастку (96 т), пошкодив одне вантажне судно (2 590 GRT) та одне допоміжне військове судно (6 746 GRT)[2].

4 березня 1943 року під час проведення дванадцятого бойового походу в західній частині Середземного моря був виявлений південно-східніше Картахени та атакований глибинними бомбами британського бомбардувальника «Хадсон». Загинули всі 50 членів екіпажу.

Командири[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-83 суден у бойових походах[ред. | ред. код]

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Другий похід (28.09—31.10.1941, 34 доби; БрестБрест)[3]
1 12 жовтня 1941 Corte Real[4] суховантажне судно Португалія Португалія 2 044 Пробка, барвники, годинники, вино та консервована їжа потоплено
44°40′ пн. ш. 11°18′ зх. д. / 44.667° пн. ш. 11.300° зх. д. / 44.667; -11.300 (Corte Real)
42 (усі вижили)
2 26 жовтня 1941 «Арігуані»[5] Корабель катапультування винищувача  Військово-морські сили Великої Британії 6 746 конвой HG 75 пошкоджений
37°50′ пн. ш. 16°10′ зх. д. / 37.833° пн. ш. 16.167° зх. д. / 37.833; -16.167 (HMS Ariguani (F 105))
? (2 загиблих, решта вижили)
Шостий похід (10.03—21.03.1942, 12 діб; СаламінСаламін)
3 17 березня 1942 Crista[6] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 2 590 2100 тонн мазуту Конвой AT 34 пошкоджено
32°21′ пн. ш. 25°00′ сх. д. / 32.350° пн. ш. 25.000° сх. д. / 32.350; 25.000 (Crista)
39 (7 загинули та 32 вцілілих)
Восьмий похід (4.06—20.06.1942, 17 діб; СаламінЛа-Спеція)
4 8 червня 1942 Said[7] пароплав  Єгипет 231 50-60 тонн генерального вантажу, зокрема тютюн потоплений
32°09′ пн. ш. 34°26′ сх. д. / 32.150° пн. ш. 34.433° сх. д. / 32.150; 34.433 (Said)
14 (5 загинули та 9 вціліли)
5 8 червня 1942 Esther[8] вітрильне судно Британський мандат у Палестині Британський мандат у Палестині 100 продовольство потоплено
33°35′ пн. ш. 35°15′ сх. д. / 33.583° пн. ш. 35.250° сх. д. / 33.583; 35.250 (Esther)
? (вцілілих немає)
6 9 червня 1942 Typhoon[9] вітрильне судно Британський мандат у Палестині Британський мандат у Палестині 175 лісоматеріали потоплено
33°35′ пн. ш. 35°15′ сх. д. / 33.583° пн. ш. 35.250° сх. д. / 33.583; 35.250 (Typhoon)
? (загиблих немає)
7 13 червня 1942 HMS Farouk[10] корабель-пастка  Військово-морські сили Великої Британії 96 потоплений
34°19′ пн. ш. 35°44′ сх. д. / 34.317° пн. ш. 35.733° сх. д. / 34.317; 35.733 (HMS Farouk)
18 (9 загиблих та 9 вижило)
Дев'ятий похід (6.08—20.08.1942, 15 діб; Ла-СпеціяСаламін)
8 17 серпня 1942 Princess Marguerite[11] транспортне судно Канада Канада 5 875 998 військових потоплено
32°03′ пн. ш. 32°47′ сх. д. / 32.050° пн. ш. 32.783° сх. д. / 32.050; 32.783 (Princess Marguerite)
1123 (58 загинули та 1065 вціліло)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. U-83. uboat.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-83. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  3. Patrols by U-83. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  4. Corte Real. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  5. HMS Ariguani (F 105). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  6. Crista. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 16 січня 2021.
  7. Said. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  8. Esther. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  9. Typhoon. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  10. HMS Farouk. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
  11. Princess Marguerite. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • U-83. на uboat.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021. (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]