USS Santa Fe (SSN-763)
| USS Santa Fe (SSN-763) | ||
|---|---|---|
| USS Santa Fe (SSN-763) | ||
 | ||
| Спуск на воду | 12 грудня 1992 року | |
| Сучасний статус | в активній службі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | USS | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 20 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 32 вузла | |
| Робоча глибина занурення | 240 метрів | |
| Екіпаж | 12 офіцерів, 98 матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 метрів | |
| Ширина корпусу найб. | 10 метрів | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 метра | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4х533-мм торпедні апарати, призначені для стрільби торпедами Mk.46, Mk.48, а також ракетами Harpoon (6-8 ракет) | |
| Ракетне озброєння | 12 вертикальних шахт, призначених для пусків ракет Harpoon і Tomahawk. | |
USS Santa Fe (SSN-763) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 52 в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став другим кораблем ВМС США, названим на честь міста Санта-Фе столиці штату Нью-Мексико. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.
Історія створення[ред. | ред. код]
Контракт на будівництво був присуджений 21 березня 1986 року корабельні Electric Boat компанії «General Dynamics Electric Boat», розташованої в місті Гротон, штат Коннектикут. Церемонія закладки кіля відбулася 9 липня 1991 року. Спущена на воду 12 грудня 1992 року. Хрещеною матір'ю човна стала Джой Джонсон. Введений в експлуатацію 8 січня 1994 року в військово-морській базі підводних човнів Нью-Лондон в Гротоні, штат Коннектикут. З березня 1995 року портом приписки став Перл-Харбор, Гаваї, де човен увійшов до складу 7 ескадри підводних човнів. [1]
Історія служби[ред. | ред. код]
У квітні 1997 року човен завершив своє перше шестимісячне розгортання в західній частині Тихого океану в Перській затоці в складі ударної групи авіаносця «Кітті-Хок».
У вересні 1998 року завершив проходження докового ремонту на військово-морській верфі в Перл-Харбор, після завершення тримісячного розгортання в східній частині Тихого океану і західного узбережжя Сполучених Штатів.
З вересні 2003 року до березня 2004 року човен знаходився у Західній частині Тихого океану де взяв участь у навчаннях ANNUALEX '03, разом з кораблями військово-морських сил самооборони Японії. Човен відвідав порти Сінгапура, Гуаму, Сасебо (Японія) та Йокосука (Японія).
9 березня 2004 року повернувся в порт приписки після завершення шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану. У жовтні прибув на військово-морську верф у Перл-Харбор для проходження тримісячного докового ремонту.
З травня по червень 2005 був розгорнутий в східній частині Тихого океану. 9 серпня покинув порт приписки для запланованого розгортання в складі експедиційної ударної групи десантного корабля USS «Tarawa» (LHA 1). Під час цього розгортання човен взяв участь у навчаннях «Exercise Malabar» разом з кораблями ВМС Індії. Після навчань човен відвідав Пхукет (Таїланд). Це була перша американською субмарина, яка відвідала Пхукет з 2001 року. В порт приписки човен повернувся 9 лютого 2006 року.
5 квітня 2008 року повернувся в порт приписки Перл-Харбор після завершення модернізації, яка більшого року проходила на військово-морській верфі в Кіттері (Портсмут), штат Мен.
15 травня 2009 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. Під час якого відвідав порти: Сінгапура, Сайпана, Гуама, Окінави, та Йокосука. В порт приписки човен повернувся 15 листопада.
24 лютого 2011 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану Під час цього розгортання човен взяв участь у навчаннях «Exercise Malabar» разом з кораблями ВМС Індії. Після навчань човен відвідав порти: Сасебо (Японія), Чінхае (Південна Корея), Йокосука,(Японія), Гуам та Субік (Філіппіни). В порт приписки човен повернувся 24 серпня.
5 серпня 2012 завершив шестимісячний доковий ремонт, який проходив на військово-морській верфі в Перл-Харбор.
29 липня 2013 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 28 січня 2014 року.
8 липня 2014 року покинув Перл-Харбор для участі в міжнародному навчанні «RIMPAC 2014».
2 квітня 2015 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 28 жовтня.
11 липня 2016 року покинув порт приписки для участі в міжнародному навчанні "RIMPAC 2016», після закінчення якb[ 4 серпня повернувся в Перл-Харбор.
У лютому 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 2 березня човен прибув з візитом в Йокосука, Японія. 11 травня під вдруге прибув з візитом в Йокосука в рамках поточного Індо-Азіатсько-Тихоокеанського розгортання.[2] 15 серпня повернувся в порт приписки.[3]
В лютому 2020 року човен взяв участь у навчаннях «Ocean Explorer», біля берегів західної Австралії.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реєстр морських суден [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Історія човна [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ About USS Santa Fe (SSN 763). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2021.
- ↑ томная подводная лодка USS «Santa Fe» (SSN 763) ВМС США снова прибыла с визитом в Йокосука. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 17 лютого 2021.
- ↑ Атомная подводная лодка USS «Santa Fe» (SSN 763) ВМС США вернулась в порт приписки. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 17 лютого 2021.
| |||||||||||||
2.jpg)