U 23 (тип підводних човнів Німеччини)
| SM U-23 | ||
| Під прапором | .svg){kind=small} Німецька імперія
| |
| Спуск на воду | 1914—1915 (4 човни) | |
| Виведений зі складу флоту | 1915—1919 | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | German Type U 23 submarine | |
| Розробник проєкту | Germaniawerft Kiel, Кіль | |
| Вартість | 2450000 марок | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 16,4 вузлів (30,4 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9,7 вузлів (18,0 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 30 | |
| Гранична глибина занурення | 50 м | |
| Автономність плавання | 50 діб, 9700 морських миль (18000 км) при швидкості 15 км/год, в підводному положенні — 80 м.миль (150 км) при швидкості 9 км/год | |
| Екіпаж | 35 осіб (4 офіцери) | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 64,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,32 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,56 м | |
| Водотоннажність надводна | 685 (695) т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1х1,5" (37-мм) Hotchkiss;
1х 3,5" (88-мм) SK L/30; 1ї4" (105-мм) SK L/45 палубні гармати. | |
| Торпедно- мінне озброєння |
2 носових і 2 кормових ТА калібру 20" (500-мм). 6 торпед | |
 Зображення на Вікісховищі |
||
U 23 (тип підводних човнів Німеччини) — німецький підводний човен і головний човен однойменного типу ВМФ Німецької імперії, у складі 4 човнів. Замовлені 18 березня 1911 року, переданий флоту в 1913 році. В часи Першої світової війни були в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі брали участь у бойових діях.
Човен типу SM U-23 потопив 4 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 8822 тон. Човен типу SM U-24 потопив 33 кораблі і судна супротивників, загальним тоннажем 105732 тони.[1][2] Човен типу SM U-25 потопив 21 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 14126 тонн.[3] Човен типу SM U-26 потопив 5 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 3700 тон.[4][5].
Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 17. Відрізнявся значно більшим тоннажем, більшою довжиною, більшою дальністю плавання, тривалішим часом перебування в підводному положенні, за рахунок збільшення ємності електроакумуляторів, й значно потужнішим артилерійським озброєнням, де до 105-мм палубної гармати були додані ще дві гармати калібру 88-мм і 37-мм). Була збільшена потужність енергетичної установки, де вперше були встановлені дизельні двигуни. Також були встановлені нові торпедні апарати більшого калібру (500-мм).
Представники[ред. | ред. код]
| Назва | Завод | Закладений | Спущений на воду | Переданий флоту | Виведений з флоту | Утилізований |
|---|---|---|---|---|---|---|
| SM U-23 | Germaniawerft Kiel | 18.03. 1911 | .0.1911 | 11.09.1913 | 20.07.1915, потоплений торпедною атакою, 10 чоловік загинуло, 24 були врятовані. | |
| SM U-24 | Germaniawerft Kiel | 18.03.1911 | 9.05.1912 | 6.12.1913 | 1919, після війни був переданий Великій Британії | 1922 |
| SM U-25 | Germaniawerft Kiel | 12.06.13 | 9.05.1914 | 15.09.1915 | 23.02.1919, після війни був переданий Великій Британії | 1920 |
| SM U-26 | Germaniawerft Kiel | 16.10.1913 | 20.05.1914 | 25.08.1914 | 31.08.1915 або 4.09.1915, втрачений у Фінській затоці, весь екіпаж загинув, 30 чоловік. Ймовірно на російській міні.
Кістяк човна був знайдений в травні 2014 року в західній частині Фінської затоки. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Теорія підводного човна
- Підводні човни атомні за типами і країнами
- Дизельні підводні човни (за типами і країнами)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ www.uboat.net: Ships hit during WWI — Armenian (engl.). Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Geheimnis in der Tiefe — Die Knochenspur [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.], ZDF-Dokumentation zum Untergang und Fund der Armenian.
- ↑ Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993, S. 67.
- ↑ Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, S. 15, ISBN 3-924896-43-7.
- ↑ Finnish divers find century-old German sub [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (englisch; abgerufen am 4. Juni 2014)
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993,ISBN 3-86070-036-7.
- Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot-Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, ISBN 3-924896-43-7.
| ||||||||||||||
