Ubuntu

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ubuntu
Ubuntu logo.svg
Ubuntu 15.04 English.pngUbuntu 15.04 (Vivid Vervet)
Розробник Canonical Ltd. / Ubuntu Foundation
Родина ОС Linux
Модель сирцевого коду Вільне програмне забезпечення
Останній стабільний випуск 15.04 «Vivid Vervet» (яскрава вервета)/ 23 квітня 2015; 72 дні тому
Спосіб оновлення APT
Менеджер пакунків dpkg
Платформи, що підтримуються i386, AMD64, PowerPC, UltraSPARC[1] (до версії 10.10), низка ARM-платформ[2]
Тип ядра Модульне ядро (Linux)
Ліцензія вільна
Веб-сайт www.ubuntu.com

Commons-logo.svg Ubuntu у Вікісховищі

Ubuntu (МФА: [uːˈbuːntuː][3]) — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, найпопулярніший у світі дистрибутив Linux[4][5][6][7]. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного й водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення та користування.

Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли у форматах, що використовуються в пакеті програм Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати з відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти тощо.

Зміст

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Ubuntu побудований на основі Debian GNU/Linux — іншого популярного дистрибутиву Лінукс. Спонсорується Canonical Ltd., власником якої є бізнесмен із ПАР Марк Шаттлворт. Назва дистрибутиву походить від зулуської концепції «убунту», яку можна висловити приблизно, як «людяність»[8]. Дистрибутив так названий для популяризації духу цієї філософії у світі програмного забезпечення. Ubuntu належить до вільного програмного забезпечення і може безкоштовно передаватись необмеженій кількості користувачів.

Підпроекти[ред.ред. код]

Офіційні підпроекти Lubuntu та Xubuntu використовують як основні стільничні середовища LXDE та Xfce відповідно замість Unity, що встановлюється за замовчуванням в дистрибутивах основного проекту. Ці дистрибутиви мають менші системні вимоги і підходять для використання на слабких та старих комп'ютерах.

До 6 лютого 2012-го ще одним офіційним підпроектом була Kubuntu із основною стільницею KDE. Canonical припинила її підтримку, пояснивши це відсутністю комерційного успіху проекту протягом 7 років[9].

Інший офіційний підпроект, Edubuntu, розробляється для шкіл і використання дітьми вдома[10].

Gobuntu є офіційним підпроектом, в якому використовується винятково вільне програмне забезпечення[11].

Ще одним офіційним підпроектом є JeOS (вимовляється «Джюс»), створений для використання на віртуальних машинах[12].

Стратегія випусків[ред.ред. код]

Нові версії Ubuntu виходять кожні шість місяців. Кожен реліз підтримується оновленнями програмного забезпечення протягом 18 місяців. Кожні два роки виходять LTS-випуски (англ. Long Term Support — довгострокова підтримка), які підтримуються оновленнями протягом п'яти років, як десктопні версії, так і серверні (до версії 12.04 LTS-релізи для десктопів підтримувалися протягом трьох років, для серверів — п'яти)[13]. LTS релізами були версії 6.04, 8.04, 10.04, 12.04. Останній LTS випуск, Ubuntu 14.04.2 (Trusty Tahr), вийшов 19 лютого 2015.

Основне програмне забезпечення[ред.ред. код]

Ubuntu поставляється з найсвіжішою версією GNOME, але починаючи з версії 11.04 компанія Canonical вирішила розробити свою власну стільницю під назвою Unity. Програмне забезпечення підбирається таким чином, щоб інсталяційні пакунки та Live CD помістилися на одному компакт диску, водночас надавши користувачеві змогу створити для себе зручне робоче середовище. Live CD включає в себе версії популярних крос-платформених програм (Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Empathy, OpenOffice.org/LibreOffice та F-Spot), які дають змогу користувачеві ознайомитися із системою ще до встановлення на твердий диск.

Педро Корте-Реаль (Pedro Côrte-Real) провів дослідження складу базового сховища «main» дистрибутиву Ubuntu 11.04 за обсягом коду (у вибірці фігурувало число рядків коду)[14]. З великих проектів відзначені: Linux-ядро (9%, але з них 3% займають пов'язані з ядром зовнішні компоненти, такі як iptables і udev), інструменти GNU, такі як компілятор GCC і системна бібліотека Glibc (8%), X.Org (3%), Java (6%), Mozilla (6%), KDE (8%), GNOME (5%). Але домінують в дистрибутиві маленькі проекти, сукупна частка яких становить 56%.

Історія та процес розробки[ред.ред. код]

Перший випуск Ubuntu відбувся 20 жовтня 2004, як тимчасове відгалуження Debian GNU/Linux[15] з метою регулярних, кожні шість місяців[16] випусків нової версії системи на базі коду Debian, таким чином, надаючи частіші, ніж Debian, випуски системи. Ubuntu завжди має останній випуск GNOME, і випуск Ubuntu відбувається через місяць після чергового випуску GNOME[17]. На відміну від деяких інших відгалужень Debian загального призначення, таких, як Xandros, Linspire та Libranet, компанія Canonical залишилася близькою до філософії Debian і використовує для Ubuntu переважно вільне програмне забезпечення, а не покладається на невільні програмні продукти, популярні в бізнес-моделях інших дистрибутивів[18].

Пакунки Ubuntu, переважно базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Для встановлення та управління пакунками Ubuntu використовує Advanced Packaging Tool від Debian. Проте, пакунки для Ubuntu і Debian не обов'язково сумісні один з одним[19]. Деякі розробники Ubuntu займаються також і ключовими пакунками Debian, тому вносять зміни до обох проектів[15]. У квітні 2005 засновник Debian Іан Мердок критикував Ubuntu за несумісність пакунків із Debian, кажучи, що Ubuntu дуже далеко відхилився від Debian Sarge, щоб залишитися сумісним[20].

Ubuntu фінансується Марком Шаттлвортом через Canonical Ltd. 8 липня 2005, Canonical оголосила про створення Ubuntu Foundation і забезпечила початкове інвестування у розмірі 10 мільйонів доларів. Мета фонду полягає у тому, щоб гарантувати підтримку і розвиток для всіх майбутніх версій Ubuntu, станом на 2006 фонд залишався недіючим. Шаттлворт описує його, як надзвичайний фонд на випадок, якщо підтримка Canonical з якихось причин припиниться[21].

Є плани щодо відгалуження Ubuntu з кодовою назвою «Grumpy Groundhog». Заплановано, що воно залишатиметься нестабільним відгалуженням, призначеним для розробки і тестування. Джерелом для нього буде безпосередньо система контролю версій програм, що входять до складу Ubuntu. Це передбачено для надання можливості досвідченим користувачам і розробникам тестувати поточні найсвіжіші версії окремих програм без необхідності самим створювати пакунки; планується заздалегідь попереджати про помилки та проблеми, що виникатимуть на комп'ютерах різної архітектури[22].

ShipIt[ред.ред. код]

Встановлювальні диски Kubuntu 9.10 та Ubuntu 9.10
CD з Ubuntu, Kubuntu та Edubuntu 8.04

Компанія Canonical постачала інсталяційні компакт-диски Ubuntu за запитом безплатно, включно з платою за їхню доставку в будь яку точку світу, через свій сервіс ShipIt[23]. Після отримання запиту на отримання CD, диски надсилалися поштовою службою на вказану користувачем адресу; доставка тривала від шести до десяти тижнів[24] і здійснювалася по всьому світу, що дозволяло використовувати цей сервіс користувачам нерозвинених країн, які не мають можливості завантажити диск через всесвітню мережу.

З поширенням доступної всесвітньої мережі навесні 2011 Canonical переглянула політику і оголосила про закриття сервісу ShipIt[25]. Можливість платного замовлення дисків з Ubuntu через інтернет-магазин Canonical була збережена.

Можливості[ред.ред. код]

Встановлення і видалення програмного забезпечення в Ubuntu

Ubuntu наголошує на зручності й простоті використання[26]. Наприклад, широко застосовується утиліта sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача[27]. Встановлювач Ubiquity дозволяє встановити систему на твердий диск з оточення Live CD, не перезавантажуючи систему під час процесу установки. Крім того, Ubuntu підкреслює надання можливості працювати людям з фізичними вадами, а також наявність інтернаціоналізації. Починаючи з версії 5.04, як системне кодування за замовчуванням використовується UTF-8, що усуває багато проблем, пов'язаних із сумісністю.

Більшість версій Ubuntu Linux мають чимало попередньо встановленого програмного забезпечення, серед якого офісний пакет LibreOffice, браузер Firefox, поштовий клієнт Thunderbird, клієнт систем миттєвих повідомлень Empathy, Клієнт мережі BitTorrent Transmission, впорядник фотографій Shotwell, кілька ігор таких як судоку і шахи. За замовчуванням в Ubuntu закрито доступ до усіх TCP портів за допомогою брандмауера, що значно підвищує рівень безпеки системи, особливо для недосвідчених користувачів. Графічний і текстовий інтерфейс системи Ubuntu доступний багатьма мовами, так, наприклад, GNOME 2.22, який за замовчуванням використовувався в Ubuntu 8.04 було перекладено 46 мовами світу[28], включно з українською.

Live CD[ред.ред. код]

До версії 12.10 Quantal Quetzal систему можна було використовувати в режимі Live CD.[29] Canonical відмовилася від його підтримки, адже образ системи обсягом у 800 Мб не вміщується на CD.

Ubuntu має встановлювач Ubiquity[30], що дозволяя запустити процес встановлення з нього. Компакт-диск з Live CD надсилається поштою будь-кому, хто цього попросить, а ISO-образи можна вільно звантажити з Інтернету. Встановлення з Live CD вимагає щонайменше 256 Мб оперативної пам'яті. Існує чимало програмного забезпечення для альтернативного створення власних збірок Live CD/DVD системи Ubuntu, як то remastersys, Ubuntu Customization Kit та Reconstructor.

Альтернативне встановлення[ред.ред. код]

Стандартний екран реєстрації у системі в Ubuntu Server 8.04.

Разом із відмовою від розділення релізу Ubuntu на CD, DVD, в 12.10 Quantal Quetzal було припинено підтримку альтернативної установки (версія «alternate») в текстовому режимі[29].

Версії Ubuntu до 12.10 мали окремий інсталяційний CD «alternate», що був розроблений для специфічних методів встановлення системи Ubuntu за допомогою текстового (псевдографічного) встановлювача. Інсталяційний CD «alternate» також дозволяє встановити заздалегідь налаштовану OEM систему, оновити стару систему за відсутності доступу до мережі, і для встановлення на комп'ютери з обсягом оперативної пам'яті менше ніж 320 Мб. Альтернативний інсталяційний CD дозволяє також встановити LVM та/або RAID розбиття диску, а також зашифроване розбиття, яке здійснюється за допомогою dm-crypt. «Alternate» компакт диск не є Live CD.

Альтернативний метод встановлення також використовується для Ubuntu Server. CD з Ubuntu Server містить усі пакунки, необхідні для встановлення за відсутності доступу до мережі. Встановлювач редакції server за замовчуванням не встановлює графічний інтерфейс. Відмова від звичайних «alternate» не вплине на серверну версію Ubuntu[29].

Мережевий встановлювач[ред.ред. код]

Ubuntu також може бути встановлена через мережу за допомогою «network install CD». Цей CD встановлює Ubuntu з одного із офіційних дзеркал Ubuntu. Це означає, що усі пакунки будуть найновіших версій. «Network install CD» містить лише ядро для запуску текстового встановлювача[31].

LiveUSB[ред.ред. код]

Ubuntu також може бути завантажена з USB флеш носія, що дозволяє використовувати її як повноцінну систему без наявності твердого диску. Також це буває корисно, якщо потрібно протестувати, чи добре система підтримує конкретне апаратне забезпечення. Live USB системи Ubuntu може бути створено вручну або ж за допомогою інструментів, на кшталт Live USB creator чи UNetbootin.

Класифікація пакунків та підтримка[ред.ред. код]

Огляд пакунків за допомогою Synaptic в Kubuntu

В Ubuntu все програмне забезпечення ділиться на чотири секції, котрі називають компонентами, щоб відобразити різницю в ліцензії та рівні доступної підтримки.

Пакети розподіляються за компонентами таким чином:

Вільне ПЗ Невільне ПЗ
підтримується Main Restricted
не підтримується Universe Multiverse

Компоненти Main і Universe містять програмне забезпечення, яке відповідає вимогам ліцензії Ubuntu, що приблизно відповідає принципам вільного програмного забезпечення в Debian.

Існує один виняток для компонента Main, за яким у ній також може міститися пропрієтарне програмне забезпечення у вигляді бінарних файлів і окремих шрифтів, важливих для підтримки роботи іншого програмного забезпечення, якщо заміна цих файлів на вільні неможлива без відповідного дозволу.

Це зроблено для використання у Main і Restricted усього програмного забезпечення, необхідного для повноцінного використання у системі Лінукс. Альтернативні програми для тих же завдань і програми для спеціалізованих застосувань поміщені до Universe і Multiverse.

Пакунки із закритим програмним забезпеченням для Ubuntu зазвичай не підтримуються, але деякі винятки (Restricted) зроблені для важливого закритого програмного забезпечення, на кшталт закритих драйверів апаратних пристроїв, без яких користувачі могли б мати складнощі при запуску Ubuntu на їхній системі, особливо це стосується закритих драйверів графічних карт, наприклад, для популярних nVidia і ATI, а також Wi-Fi адаптерів. Рівень підтримки обмежений порівняно з Main, оскільки розробники можуть не мати доступу до джерельного тексту.

Ubuntu Backports є офіційним проектом для бекпортування новіших версій певного програмного забезпечення, яке доступне лише у нестабільних версіях Ubuntu. Репозиторій не всебічний; він переважно складається з потрібних для користувачів і схвалених пакунків.

Доки умови пропрієтарного програмного забезпечення не обмежують його розповсюдження, воно включається у компонент Multiverse. Він не містить пакунки програм, які зазіхають на американські та міжнародні патенти або закон про авторське право. Деякі приклади програмного забезпечення, не поширюваного з Ubuntu:

  • Програмне забезпечення, яке дозволяє відтворення CSS-скремблованих відео DVD, через сумнівний правовий статус libdvdcss, бібліотеки, котра розшифровує DVD, у деяких частинах світу.
  • Бібліотеки для кодування і декодування багатьох закритих мультимедійних форматів, наприклад, Windows Media.

Неофіційні утиліти, на кшталт EasyUbuntu та Automatix, прагнуть автоматизувати встановлення і налаштування програмного забезпечення, яке офіційно не упаковане для Ubuntu.

Основна маса пакунків Ubuntu імпортується з Debian. Станом на 2011 у приблизно 17% імпортованих пакунків розробники Ubuntu вносили додаткові зміни. Спеціально для Ubuntu було створено близько 7% пакунків із загального складу репозиторіїв цього дистрибутива[32]. Більшість пакунків, змінених силами проекту Ubuntu, належать до репозиторію «main»; репозиторій «universe» ближчий за своїм складом до офіційних пакунків Debian.

Наявність власницького програмного забезпечення[ред.ред. код]

Ubuntu має систему сертифікації для стороннього власницького програмного забезпечення, і Canonical Ltd. керує спеціальним репозиторієм для таких пакунків, який зветься Commercial. Пакунки програм у Multiverse не мають обмежень на вільне розповсюдження, Commercial включає програмне забезпечення, на розповсюдження якого Canonical Ltd. отримало дозвіл.

Комерційна підтримка[ред.ред. код]

Canonical через мережу своїх представників за партнерською програмою забезпечує комерційний сервіс підтримки Ubuntu Advantage. Володарі підписки Ubuntu Advantage отримують консультаційну технічну і юридичну підтримку з Ubuntu Server і Ubuntu Desktop з доведенням проблем до Canonical, а також доступ до платформи управління життєвим циклом ІТ-інфраструктури Landscape.

Випуски[ред.ред. код]

Докладніше: Випуски Ubuntu

Кожен випуск має номер версії та кодову назву. Номер версії складається з року й місяця, в якому відбувся випуск. Наприклад, перший випуск Ubuntu 4.10 вийшов у світ у жовтні 2004[33]. Номери майбутніх версій є тимчасовими; якщо випуск відкладено на місяць, або більше, то номер версії обов'язково зміниться.

Кодові назви випусків (окрім перших трьох) вибираються так, щоб перша літера нової назви була наступною за латинською абеткою відносно першої літери попередньої. Це спрощує розпізнавання номерів версій за кодовою назвою.

Дата виходу нової версії розраховується таким чином, щоб він відбувся приблизно через місяць після виходу нових версій GNOME та X.org. Зазвичай, кожен випуск Ubuntu містить останні версії GNOME та X.org.

Історія випусків[ред.ред. код]

Колір Значення
Червоний Не підтримується
Жовтий Досі підтримується
Зелений Поточний випуск
Синій Майбутній випуск
Версія Кодова назва Переклад Тестова назва Дата виходу Підтримка до
Desktop Server
4.10 Warty Warthog Пильний бородавочник Sounder[34] 20 жовтня 2004[33] 30 квітня 2006[35]
5.04 Hoary Hedgehog Сивий їжак Array[36] 8 квітня 2005[37] 31 жовтня 2006[38]
5.10 Breezy Badger Бадьорий борсук Colony 13 жовтня 2005[39][40] 13 квітня 2007[41]
6.06 LTS Dapper Drake Тямущий селезень Flight 1 червня 2006[42][43] 14 липня 2009 1 червня 2011
6.10 Edgy Eft Квапливий тритон Knot 26 жовтня 2006[44][45] 24 квітня 2008[46]
7.04 Feisty Fawn Відважне оленя Herd 19 квітня 2007[47] 19 жовтня 2008
7.10 Gutsy Gibbon Безстрашний гіббон Tribe 18 жовтня 2007[48][49] 18 квітня 2009
8.04 LTS Hardy Heron[50] Чіпка чапля Alpha/Beta 24 квітня 2008[51] 12 травня 2011 9 травня 2013
8.10 Intrepid Ibex[52][53] Розжарений козеріг Alpha/Beta 30 жовтня 2008[54] 30 квітня 2010
9.04 Jaunty Jackalope Жвавий рогатий заєць Alpha/Beta 24 квітня 2009 23 жовтня 2010
9.10 Karmic Koala Кармічна коала Alpha/Beta 29 жовтня 2009 30 квітня 2011
10.04 LTS Lucid Lynx Ясна рись Alpha/Beta 29 квітня 2010 9 травня 2013 30 квітня 2015[55]
10.10 Maverick Meerkat Вільнодумний сурикат Alpha/Beta 10 жовтня 2010 10 квітня 2012
11.04 Natty Narwhal Охайний нарвал Alpha/Beta 28 квітня 2011 28 жовтня 2012
11.10 Oneiric Ocelot Мрійливий оцелот Alpha/Beta 13 жовтня 2011 9 травня 2013
12.04 LTS Precise Pangolin[56] Педантичний панголін Alpha/Beta 26 квітня 2012 квітень 2017
12.10 Quantal Quetzal[57] Квантовий кетцаль Alpha/Beta 18 жовтня 2012 квітень 2014
13.04 Raring Ringtail[58] Нетерплячий какоміцлі Beta 25 квітня 2013 27 січня 2014[59]
13.10 Saucy Salamander[60] Зухвала саламандра Beta 17 жовтня 2013[61] червень 2014
14.04 LTS Trusty Tahr[62] Надійний тар Beta 17 квітня 2014 квітень 2019
14.10 Utopic Unicorn[63] Утопічний єдиноріг Beta 23 жовтня 2014 червень 2015
15.04 Vivid Vervet[64] Яскрава вервета Beta 23 квітня 2015 грудень 2015
15.10 Wily Werewolf[65] Вовкулак Вайлі Beta жовтень 2015 червень 2016

Ubuntu 12.04 LTS (Precise Pangolin)[ред.ред. код]

Ubuntu 12.04 LTS. Домівка.

Випуск Ubuntu 12.04 «Precise Pangolin» відбувся 26 квітня 2012[66]. Дистрибутив доступний в редакціях для десктопів, серверів і хмарних оточень. Завантажувальні iso-образи CD (696 Мб) і DVD (1,6 Гб) підготовлені для архітектур amd64 і i386, а також CD-збірки для ARM-систем Toshiba AC100/Dynabook AZ, Freescale i.MX5x, Texas Instruments OMAP3 і OMAP4. Ця версія має статус LTS-випуску з тривалим терміном підтримки. Тривалість випуску оновлень як для десктоп-редакції, так і для серверного варіанту, становитиме п'ять років (в минулих LTS-випусках десктоп-редакція підтримувалася три роки). З п'яти років перші два роки додатково будуть випускатися оновлення з реалізацією підтримки нового обладнання, після чого наступні три роки будуть виходити тільки оновлення з виправленням критичних помилок і проблем безпеки. Оскільки версія належить до випусків з тривалим терміном підтримки, основна увага була приділена забезпеченню стабільності та розвитку засобів для спрощення використання дистрибутива в корпоративному середовищі. Значні зусилля були направлені на доопрацювання і стабілізацію поточних досягнень і можливостей. Незважаючи на загальний консерватизм випуску та відсутність проривних нововведень, у новій версії наявні значні поліпшення, особливо помітні у сфері підвищення зручності роботи в користувацькій оболонці Unity, а також розвитку засобів забезпечення підвищеної надійності (mission-critical) і розгортання/підтримки великих парків реальних і віртуальних систем в серверній версії. Багато зусиль було витрачено на перетворення Ubuntu 12.04 в зрілу платформу для розгортання хмарних систем на базі Openstack.

Оновлені версії програмного забезпечення ядро Лінукс 3.2.14, компоненти GNOME 3.4.1; у постачання включені LibreOffice 3.5.2, Firefox і Thunderbird 11. В Software Center доступна програма повідомлень Unity Mail, інтегрована з оболонкою Unity. Замість Banshee як музичний плеєр за умовчанням використовується Rhythmbox, в який додана підтримка сервісу UbuntuOne Music Store.

У десктоп інтегрована підтримка нової системи Head-Up Display (HUD), яка дозволяє при натисненні клавіші Alt і подальшому початку набору на клавіатурі перейти в режим швидкого введення команд, в якому користувачеві виводиться пошуковий рядок, початок набору назви бажаних дії в якій приводить до автоматичного підбору і виведення найімовірнішої назви програм зі списку встановлених застосунків, а також елементів меню, представлених в штатному меню поточної активної програми або аплета. Система враховує раніше успішно вибрані команди і пропонує їх першими[67].

Ubuntu 14.04 LTS (Trusty Tahr)[ред.ред. код]

Ubuntu1404.png

18 жовтня 2013 стало відомо, що кодове найменування майбутнього LTS-релізу Ubuntu 14.04 буде Trusty Tahr (Надійний тар)[62].

Ubuntu 14.04 LTS вийшов 17 квітня 2014[68]. Основним завданням при підготовці випуску стало забезпечення стабільності і продуктивності робочого столу на основі Unity 7, надання засобів для спрощення використання дистрибутива в корпоративному середовищі, доопрацювання і стабілізація технологій пропонованих у рамках проміжних випусків 12.10, 13.04 і 13.10, а також розвиток редакцій для планшетів і смартфонів (Ubuntu Touch). Ubuntu 14.04 LTS поставляється за умовчанням з класичним графічним стеком на основі X.Org, Compiz і Unity 7. Ubuntu Touch за умовчанням поставляється з графічним стеком на базі Mir, Qt5 і Unity 8 (в десктоп-редакції оточення на базі Mir можна встановити як експериментальну опцію).

У зв'язку з закриттям хмарного сховища Ubuntu One з дистрибутива вилучені всі пов'язані з ним компоненти і служби (синхронізація файлів, потокове мовлення музики тощо).

У серверній версії за замовчуванням вирішено використовувати MySQL 5.6; як опції надаються пакунки з MySQL 5.5, MariaDB 5.5 і Percona XtraDB Cluster 5.5. Оновлена ​​версія розроблюваного компанією Canonical інструментарію MAAS 1.5 (Metal-as-a-Service), призначеного для швидкого і зручного розгортання Ubuntu-конфігурацій на безлічі серверів з використанням технік, що використовуються в хмарних платформах. Новий випуск Juju 1.18.1 , інтерфейсу для швидкого розгортання переднастроєних сервісів. Для використання з Juju підготовлено понад сотні сервісів (Juju Charms), готових до роботи відразу після установки. Серед таких сервісів різні СУБД (MySQL, PostgreSQL, Redis, Cassandra, MongoDB, Membase), веб-застосунки (wordpress, drupal, Node.js, Django, Ruby on Rails), серверні системи (LAMP, tomcat, vsftpd), системи моніторингу, хмарні платформи тощо. Новий випуск хмарної платформи OpenStack 2014.1 «Icehouse». Оновлення системи для централізованого управління конфігурацією серверів Puppet 3. Поставка гіпервізора Xen 4.4, інструментарію управління ізольованими контейнерами LXC 1.0 і емулятора Qemu 2.0, поставка віртуального комутатора Open vSwitch 2.0.1. Оновлення серверних застосунків: Apache 2.4, PHP 5.5 (в Ubuntu 12.04 поставлялися Apache 2.2 і PHP 5.3).

Ядро Linux 3.13. У базовій поставці для робочих станцій поставляється тільки Python 3.4. Представлений Oxide, побудований на кодовій базі Chromium рушій для відокремленого запуску веб-застосунків і організації розміщення веб-контенту на робочому столі;

Ubuntu 14.10 (Utopic Unicorn)[ред.ред. код]

Ubuntu 14.10 Utopic Desktop.png

Випуск дистрибутива Ubuntu 14.10 «Utopic Unicorn» відбувся 23 жовтня 2014. Готові установні образи складені для Ubuntu Desktop, Ubuntu Server, Ubuntu Cloud, Kubuntu (KDE 4.14 і KDE Plasma 5), Ubuntu GNOME (GNOME 3.12), Xubuntu (Xfce 4.10), Lubuntu (LXDE), Edubuntu (з підбіркою навчального ПЗ), Ubuntu Studio (для обробки мультимедіа інформації) та Mythbuntu (для розгортання медіацентру). Також доступний випуск редакції Ubuntu MATE 14.10, що поставляється зі стільницею MATE, яка отримала офіційного визнання.

Як експериментальний випуск підготовлені складання Ubuntu 14.10 з оболонкою Unity 8 на базі бібліотеки Qt5 і дисплейного сервера Mir. Як основна пропонується оболонка Unity 7.

Оновлені компонентів, зокрема ядро Linux 3.16, GCC 4.9.1, LibreOffice 4.3.2, X.org server 1.16.0, Shotwell 0.20.0, Firefox 33, Chromium 38, Qt 5.3, GTK 3.12.2. Nautilus, Totem, Rhythmbox та інші компоненти GNOME раніше засновані на гілці 3.10. До складу включений випуск хмарної платформи OpenStack 2014.2 (Juno)

Оновлені компоненти графічного стека, задіяний X.Org Server 1.16 c підтримкою архітектури 2D-прискорення GLAMOR, можливістю запуску X-сервера без root-привілеїв і підтримкою GPU на шині, відмінної від PCI. У X-сервері Xephyr, що дозволяє запустити X-сервер у вікні вже запущеного X-сервера, додана підтримка DRI3. Пакет Mesa оновлено до випуску 10.3 з підтримкою GPU AMD Hawaii і новим драйвером freedreno. У драйвері Nouveau забезпечена можливість роботи з картами Maxwell (NVIDIA GeForce 750) і GPU GK20A, заснованому на сімействі Kepler і використовуваного в чіпах Tegra K1. Поліпшено роботу на ноутбуках з гібридною графічною підсистемою, в якій вбудований GPU поєднується з дискретною графічною картою.

Додана підтримка принтерів, доступних через протокол IPP Everywhere, а також емуляція IPP Everywhere для мережевого доступу до локально підключеним пристроїв друку. IPP Everywhere не потребує створення статичних файлів конфігурації і надає кошти для динамічного вибору доступного принтера в мережі, дозволяє визначати наявність принтерів, відправляти запити і виконувати операції з виведення на друк, як безпосередньо, так і через проміжні хости, що надають доступ до підключеним до них принтерів.

Ubuntu 15.04 (Vivid Vervet)[ред.ред. код]

Ubuntu 15.04.png

Ubuntu 15.04 «Vivid Vervet» вийшов 23 квітня 2015. Готові установні образи створені для Ubuntu Desktop, Ubuntu Server, Kubuntu (KDE Plasma 5), Lubuntu, Ubuntu GNOME, Xubuntu (Xfce 4.12), Ubuntu MATE, Ubuntu Cloud і Ubuntu Studio (для обробки мультимедіа інформації).

Ключовим нововведенням Ubuntu 15.04 є переведення дистрибутива на системний менеджер systemd, який замінив собою систему ініціалізації upstart у конфігурації за замовчуванням. Опціональна можливість використання upstart залишена (завантаження з upstart можна вибрати в меню «Advanced options for Ubuntu» в GRUB), більш того компоненти upstart поки залишені для управління призначеними для користувача сеансами. У рамках поточного циклу розробки вирішено не переводити на systemd Ubuntu Touch.

Іншою важливою подією стало включення дистрибутива Ubuntu MATE до офіційних редакцій Ubuntu. Ubuntu MATE пропонує стільницю на основі проекту MATE, в рамках якого продовжено розвиток кодової бази GNOME 2.32 із збереженням класичної концепції формування робочого столу. В офіційний репозиторій пакунків Ubuntu додані всі компоненти, необхідні для складання Ubuntu MATE.

Оновлені версії пакунків, зокрема поставляються ядро Linux 3.19, стільниця Unity 7.3, звуковий сервер Pulseaudio 6, офісний пакет LibreOffice 4.4, GTK 3.14.9, Totem 3.14.2, Rhythmbox 3.1, Transmission 2.84, Shotwell 0.20.2. З серверних компонентів можна відзначити: LXC 1.1, QEMU 2.2, Docker 1.5, MySQL 5.6, MariaDB 10.0, Percona Server 5.6, OpenStack 2015.1, libvirt 1.2.12, Open vSwitch 2.3.1, Ceph 0.94.1, haproxy 1.5.0, pacemaker 1.1.12.

З нових програм

  • Представлений новий інструмент Ubuntu Make (Developer Tools Centre), що надає засоби для швидкої і простої настройки оточень для різних категорій розробників ПЗ. В Ubuntu Make забезпечена можливість розгортання 15 платформ для розробки, включаючи підтримку мов Go і Dart, засобів розробки Firefox, інтегрованих оточень intelliJ IDEA, pycharm, webstorm, rubymine, phpstorm і eclipse.
  • До складу включено розроблений компанією Canonical інструментарій управління ізольованими контейнерами LXD, заснований на напрацюваннях LXC і оформлений у вигляді фонового процесу, що постійно працює. Основне завдання LXD — організація прозорого управління серією хостів з контейнерами через мережу, а також організація переміщення між ними оточень. LXD маніпулює виключно образами контейнерів, підтримує снапшоти і live-міграцію, допускає підключення зовнішніх керівних інтерфейсів через REST API.
  • Сформовано перший випуск нового продукту Snappy Ubuntu Core, націленого на формування контейнерів для хмарних систем і оснащення розумних споживчих пристроїв, що розвиваються відповідно до концепції «Інтернет речей», а також в системах домашньої автоматизації, дронів і автономних роботів.

Дистрибутиви на базі Ubuntu[ред.ред. код]

Xubuntu 15.04
Lubuntu 15.04
Kubuntu 12.04

Існує чимало офіційних і неофіційних варіантів Ubuntu, котрі базуються на оригінальному дистрибутиві і використовують той самий репозиторій програмного забезпечення, на відміну від деяких пакунків, котрі модифікуються спеціально для певного варіанту системи, зазвичай, призначеної для виконання певних завдань.

Дистрибутиви, які офіційно підтримуються Canonical[ред.ред. код]

Дистрибутив Інформація Графічне середовище
Ubuntu Server Серверна версія Ubuntu Немає
Xubuntu Дистрибутив Ubuntu з графічним середовищем XFCE (для слабких та старих комп'ютерів). XFCE
Lubuntu Дистрибутив Ubuntu з графічним середовищем LXDE (для слабких та старих комп'ютерів). Системні вимоги менші за Xubuntu. LXDE

Дистрибутиви, що підтримуються спільнотою[ред.ред. код]

Дистрибутив Інформація Графічне середовище
Ubuntu Studio Дистрибутив, орієнтований на роботу в якості медіастудії. Xfce
Mythbuntu Дистрибутив для використання комп'ютера як повноцінного домашнього розважального центру на основі MythTV. Xfce
Kubuntu Дистрибутив Ubuntu з графічним середовищем KDE. KDE
Edubuntu Дистрибутив, орієнтований на використання в навчальних закладах Unity

Серед інших варіантів системи Ubuntu, які компанія Canonical розробляє для різних потреб[69]:

Марк Шаттлворт також підтвердив створення дистрибутиву на основі Ubuntu, gNewSense, котрий взяв за мету використовувати виключно відкрите програмне забезпечення схвалене Free Software Foundation. Його перша версія вийшла 2 листопада 2006.

Дистрибутиви сторонніх розробників[ред.ред. код]

Ubuntu стала основою для створення численних дочірніх дистрибутивів Linux, що використовують інше графічне середовище, містять додаткові пакунки, мають кращу підтримку мультимедіа «з коробки», орієнтовані на певну аудиторію тощо. Деякі, наприклад Linux Mint, здобули чималу популярність серед користувачів. Існують дистрибутиви і українських розробників на базі Ubuntu та Mint: Груша-Лінукс, Ubuntu Install Box. Російськими програмістами був випущений локалізований Ubuntu — InfraLinux. Один з найменших і тому дуже швидкий — Bodhi Linux. Є також чимало інших вузькоспеціалізованих дистрибутивів — відновлювальні диски, для анонімного використання інтернету та тестування мережі (CrunchBang), для хмарних застосунків і віртуалізації (як частковий випадок інтернет-телефонії) та інші.

Деякі дистрибутиви в активній розробці:

Дистрибутив Інформація Графічне середовище
Linux Mint Має підтримку більшої кількості медіакодеків, Flash та Java «із коробки». Спочатку мав за основу лише Ubuntu, пізніше з'явилися версії, базовані на Debian. MATE, Cinnamon, XFCE, KDE, LXDE
BackTrack Дистрибутив для проведення тестування безпеки. KDE, GNOME
Elementary OS Дистрибутив на основі Ubuntu 10.10 (DE Gnome). Приділяється особлива увага дизайну та зручності користування. Розроблюється за принципом мінімалізму інтерфейсів. GNOME
Runtu Дистрибутив російських розробників, мета якого надати якісну російську локалізацію та перелік необхідних програм. GNOME, LXDE, Openbox)
Goobuntu Дистрибутив, створений корпорацією Google на базі LTS версії Ubuntu для внутрішнього використання. GNOME

Докладніше про дистрибутиви Linux, засновані на Ubuntu (англійською)

Ubuntu Touch[ред.ред. код]

Докладніше: Ubuntu Touch

2 січня 2013 Canonical анонсувала Ubuntu Touch — операційну систему для мобільних пристроїв. Нова мобільна платформа покликана забезпечити зручне користування повноцінною десктопною ОС на смартфонах, що робить Ubuntu практично єдиною універсальною ОС. Ubuntu Touch використовує технології, подібні до десктопної версії, отже програми, які розроблені для однієї версії, можна використовувати в іншій і навпаки. До того ж, наголошується на можливості під'єднати зовнішній монітор до смартфона і користуватись ним як звичайним комп'ютером з Ubuntu Desktop[76][77]. Перший стабільний випуск з'явився 17 жовтня 2013[78].

Вимоги до апаратного забезпечення[ред.ред. код]

Редакція Desktop системи Ubuntu наразі підтримує архітектури Intel x86 та AMD64. Деякі випуски редакції Server також підтримують архітектуру SPARC[79]. Неофіційна підтримка присутня також для архітектур PowerPC[80], IA-64 (Itanium) та PlayStation 3.

Мінімальними вимогами щодо апаратного забезпечення для версії desktop є: x86 процесор з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, 4 Гб вільного простору на твердому диску[81], а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 640х480. Рекомендованими вимогами є: x86 процесор з частотою 700 МГц, 384 Мб оперативної пам'яті, 8 Гб вільного простору на жорсткому диску, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 1024х768. Встановлення версії server вимагає x86 процесора з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 640х480. Для комп'ютерів, що не задовільняють мінімальних вимог, рекомендується використовувати варіант Xubuntu, у якому використовується стільничне середовище Xfce, котрий вимагає менше оперативної пам'яті та вільного простору на твердому диску.

Персональний комп'ютер & Лептоп[82] Сервер[82]
Ледь достатній мінімум Рекомендований мінімум
Процесор 300 MHz(x86) 700 MHz(x86) 300 MHz (x86)
Пам'ять 64 MB 384 MB 64 MB[83]
Жорсткий диск 4 GB[81] 8 GB[81] 500 MB[83]
Відео-адаптер VGA @ 640x480 VGA @ 1024×768 VGA @ 640×480

Реакція суспільства та поширення системи[ред.ред. код]

Популярність Ubuntu постійно зростає з часу виходу першої версії 2004-го. Згідно з опитуванням, проведеним DesktopLinux.com у серпні 2007-го, в якому взяло участь приблизно 38,5 тис. осіб, частка Ubuntu становить близько 30% десктопних інсталяцій Linux[7].

Відомості про Ubuntu частіше за інші дистрибутиви Linux переглядають на Distrowatch.com починаючи з 2005-го[4][5][6][84].

У 2005-му Ubuntu виграв у номінації «Найкращий дистрибутив Linux» на виставці LinuxWorld Conference and Expo у Лондоні[85], а також у номінації «Найкраща клієнтська операційна система» на InfoWorld[86].

Розповсюдження дистрибутиву[ред.ред. код]

Станом на жовтень 2012 Ubuntu була другою за популярністю ОС (після Android), що використовує ядро Linux, і першою серед десктопних систем. Це підтверджується статистичними даними відвідувань порталу Wikimedia, за якими, Ubuntu була встановлена на 0,67% всіх пристроїв користувачів проекту. Наступні за популярністю дистрибутиви Linux — Fedora, OpenSUSE, Debian та Linux Mint налічують лише від близько 0,01 до 0,02% кожен (для порівняння — ОС Android використовує 5,11% користувачів, Windows 7 — 40,32%)[87]. Схожі результати спостерігаються і за статистикою сервісу Openstat.ru, за якою Ubuntu має 0,33%, інші популярні дистрибутиви в межах 0,01% кожен[88].

За даними сайту Distrowatch.com, у кінці 2011-го найпопулярнішим дистрибутивом Linux став Linux Mint, наступним — Mageia, а Ubuntu була на третьому місці. Статистика базується лише на лічильнику відвідувань сайту, який орієнтований на більш досвідчених користувачів і не враховує статистику переважної більшості користувачів, тому не може відзначатися надійною репрезентативністю. Цієї ж думки дотримується і власник порталу Л.Боднар: «Я хотів би вірити, що є деяка правда в цифрах, але чесно кажучи, вони не мають великого значення й не повинні сприйматися дуже серйозно»[89].

2010-го було заявлено про подолання рубежу в 12 млн користувачів Ubuntu[90], а 2011-го була поставлена ​​мета збільшити до 2015-го кількість користувачів дистрибутива до 200 млн[91].

За наданим у квітні 2015-го компанією Canonical даними[92], Ubuntu використовує понад 20 мільйонів користувачів.

Помітні факти впровадження та використання[ред.ред. код]

  • У 2007-му Парламент Франції відмовився від використання Windows XP і перейшов на використання Ubuntu. У 2008-му було вирішено перевести на Ubuntu понад 70 тисяч комп'ютерів французької поліції. У 2008-му планувалося перевести від 5 до 8 тисяч настільних комп'ютерів, в наступні 4 роки по 12—15 тисяч комп'ютерів щорічно у всіх відділеннях поліції на території Франції.
  • Ubuntu використовується у школах Грузії та Македонії (планувалося перевести на Ubuntu понад 180 тисяч комп'ютерів).
  • В Іспанії (станом на 2008) розгорталась програма обладнання навчальних закладів понад 400 тисячами комп'ютерних систем з Ubuntu.
  • На травень 2010-го комп'ютерні класи понад 100 фінських шкіл були переведені на використання тільки вільного ПЗ, як дистрибутив у школах використовується Ubuntu Linux.
  • Працівники Google використовують модифікований дистрибутив під назвою Goobuntu.
  • Ubuntu використовується як основна ОС на серверах проекту WikiMedia.
  • Серверна версія Ubuntu 8.04 LTS використовується в проекті OpenStreetMap як основний сервер баз даних.
  • На основі Ubuntu випускається багато версій, спеціально пристосованих до певної мови.
  • Станом на жовтень 2009-го Ubuntu використовували 12 мільйонів користувачів у всьому світі, 2008-го їх було 8 млн.
  • До квітня 2011-го існувала можливість безкоштовно замовити диски Ubuntu поштою. Компанія Canonical брала на себе всі витрати, зокрема за доставку поштою і митні збори. Наразі доступне лише замовлення дисків за окрему плату в магазині на офіційному сайті. За місяць до виходу нового випуску починається попереднє замовлення, диски в цьому випадку висилаються в перших партіях в найперші дні після випуску нової версії. Доставка зазвичай триває від 4 до 6 тижнів.
  • 350 серверів фонду Wikimedia тепер використовують Ubuntu 6.06 і 8.04, перейшовши з Red Hat і Fedora.[93][94][95].
  • Один із найбільших банків України ПриватБанк заявив про перехід на корпоративну версію Ubuntu Linux (36 500 комп'ютерів)[96].

Підтримка постачальниками комп'ютерів[ред.ред. код]

Низка виробників і постачальників комп'ютерів продають свої ПК зі встановленою версією Ubuntu Linux.

Dell і Tesco[97] дотримуються такої практики з 2007-го, а System 76 постачається з Ubuntu Linux з листопада 2005-го[98].

Dell і System76[99] пропонують 30-денні, тримісячні, та річні плани технічної підтримки Ubuntu від партнерів Canonical Ltd.

Dell постачає свої ПК і лептопи з Ubuntu у Сполученому Королівстві, Франції, Німеччині, Канаді, Іспанії, а також в Латинській Америці[100].

Dell'івські комп'ютери постачалися з Ubuntu 7.10 та Ubuntu 8.04, і дозволяли легально читати DVD за допомогою LinDVD[101].

Деякі українські виробники ПК (АМІ, Версія, Навігатор, Прексим Д, Техніка для бізнесу, Фокстрот-ІТ, Компас) випускають комп'ютери із установленою ОС Ubuntu[102].

Критика проекту[ред.ред. код]

Проект критикується, але через високу популярність[103] майже не береться до уваги простими користувачами. Основним джерелом критики є користувачі та розробники дистрибутиву Debian GNU/Linux, на базі якої побудована Ubuntu, котрі стверджують, що компанія Canonical, роблячи дуже подібний за своїми технічними характеристиками програмний продукт, однак, з більшим терміном підтримки та чималими витратами на рекламу, може просто занапастити проект Debian. З цією позицією спільноти категорично не погоджується засновник Ubuntu Марк Шатлворт. Він стверджує, що ставить собі на меті не відбити частку ринку в Debian GNU/Linux, а лише створити ще одну вільну операційну систему на базі ядра Лінукс, яку можна було б позбавленням певної функціональності, необхідної переважно для спеціалістів, зробити більш дружньою до звичайних користувачів. Також варто зауважити, що значна частина розробників компанії Canonical на оплачуваній основі працюють над важливими частинами проекту Debian[Джерело?].

Так звані «прибічники UNIX» критикують Ubuntu за надмірне спрощення багатьох операцій (встановлення програмного забезпечення, налаштування системи тощо), що на їхню думку може призвести до того, що частиною їхньої спільноти стане багато низькокваліфікованих користувачів, котрі значно понизять якість обговорень на різноманітних інтернет-форумах та списках поштових розсилок, чим понизять рейтинг, і відбиратимуть в інших час на пояснення маловажливих питань[Джерело?].

Ubuntu також отримала негативні відгуки від журналу Ars Technica, який у своєму огляді Ubuntu 8.04 та її вдосконалень порівняно з Ubuntu 7.10, написав, що Transmission (клієнт мережі BitTorrent) є занадто простим для досвідчених користувачів, пошукова система Tracker програє у своїх можливостях Beagle, а PulseAudio містить надто багато помилок у своїй реалізації (автор PulseAudio у відповідь на цю статтю написав у своєму блозі, що причиною є погано проведена робота над інтеграцією PulseAudio з Ubuntu Linux[104]).

Ubuntu використовує для перекладу своїх дистрибутивів відкриту систему Rosetta[105]. Оскільки політика дистрибутива вимагає викладання перекладів під ліцензією BSD[106], виконані за допомогою цієї системи переклади не може бути включено до інших дистрибутивів, для яких така політика не є прийнятною. Також, у випадку незгоди автора перекладу з таким переліцензуванням, переклад має бути вилучено з усіх дистрибутивів, що базуються на Ubuntu. Через хаотичність і повну невпорядкованість перекладів за допомогою Rosetta, система перекладу Ubuntu критикується перекладачами різних мов[107].

Компанію Canonical також критикують за відсутність вагомого внеску у розвиток ядра та інфраструктури Linux[108].

Стеження за користувачами[ред.ред. код]

Canonical вбудувала пошук від Amazon в графічне середовище Unity, через що Річард Столлман порадив відмовитись від використання цього дистрибутива, та не рекомендувати його іншим[109]. Також Ubuntu критикують за ставлення до приватності користувачів[110].

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. The UltraSPARC and UltraSPARC T1 platforms are only supported by the Server Edition
  2. ARM
  3. Frequently Asked Questions. www.ubuntu.com. Процитовано 2008-05-13. 
  4. а б DistroWatch 2005. distrowatch.com. Процитовано 2008-05-13. 
  5. а б DistroWatch 2006. distrowatch.com. Процитовано 2008-05-13. 
  6. а б DistroWatch 2005. distrowatch.com. Процитовано 2008-05-13. 
  7. а б 2007 Desktop Linux Market survey. 2007-08-21. Процитовано 2007-12-27. 
  8. Ubuntu's African Roots. Процитовано 2007-06-06. 
  9. Canonical припинила підтримку Kubuntu, перепризначивши головного розробника(англ.)
  10. Edubuntu — Frequently asked questions. Процитовано 2006-07-15. 
  11. Gobuntu — What is Gobuntu. Процитовано 2007-10-26. 
  12. Krishnamurti, Srinivas. Get Juiced!. Процитовано 2008-06-02. 
  13. LTS — Ubuntu Wiki
  14. Оцінка частки коду, створеного проектом GNU, в сучасних дистрибутивах Linux(рос.)
  15. а б ,ubuntu/history «The Ubuntu Story». Процитовано 2001-10-21. 
  16. Time Based Releases. Процитовано 2008-06-02. 
  17. Releases. Процитовано 2008-06-02. 
  18. ubuntu/philosophy. Процитовано 2006-04-25. 
  19. Mark Shuttleworth on binary compatibility. Процитовано 2006-04-25. 
  20. Ubuntu vs. Debian, reprise. 2005-04-20. Процитовано 2007-10-21. 
  21. Announcing Launch of ($10 m) Ubuntu Foundation. 2005-07-08. Процитовано 2007-04-21. 
  22. GrumpyGroundhog specification. Процитовано 2006-06-29. 
  23. Shipit — free shipment of Ubuntu CDs. Процитовано 2006-04-26. 
  24. ShipIt Questions. Процитовано 2007-12-11. 
  25. Canonical закриває сервіс безоплатної розсилки дисків з Ubuntu(рос.)
  26. About Ubuntu. Процитовано 2006-04-25. 
  27. RootSudo — Ubuntu Wiki. Процитовано 2008-08-19. 
  28. GNOME 2.22 Release Notes — Internationalization. Процитовано 2008-06-02. 
  29. а б в Ubuntu 12.10 Quantal Quetzal (Квантовий Кетцаль/Квезаль)(рос.)
  30. Installing Ubuntu from the Live CD. Процитовано 2008-08-19. 
  31. How To Install Ubuntu Locally Over The Network. Процитовано 2008-06-02. 
  32. Помилка в Launchpad призвела до позапланової синхронізації пакетів Ubuntu з Debian(рос.)
  33. а б Shuttleworth, Mark (2004-10-20). Ubuntu 4.10 announcement. ubuntu-announce mailing list. Процитовано 2007-09-25. 
  34. WartyWarthogReleaseSchedule. 2005-07-20. Процитовано 2008-03-05. 
  35. Zimmerman, Matt (2006-03-28). Ubuntu 4.10 reaches end of life on 30 April 2006. ubuntu-announce mailing list. Процитовано 2007-09-25. 
  36. HoaryReleaseSchedule. 2005-07-20. Процитовано 2008-03-05. 
  37. 5.04 Release Notes. 2005-04-08. Процитовано 2007-04-14. 
  38. Armstrong, Christina (2006-10-23). Ubuntu 5.04 reaches end-of-life on 31 October 2006. ubuntu-security-announce mailing list. Процитовано 2007-09-25. 
  39. Ubuntu 5.10 announcement. Процитовано 2006-10-11. 
  40. Ubuntu 5.10 release notes. Процитовано 2006-12-21. 
  41. Heen, Tollef Fog (2007-03-14). Ubuntu 5.10 reaches end-of-life on 13 квітня 2007. ubuntu-security-announce mailing list. Процитовано 2007-09-25. 
  42. Ubuntu 6.06 LTS announcement. Процитовано 2006-12-21. 
  43. Ubuntu 6.06 LTS release notes. Процитовано 2006-12-21. 
  44. Ubuntu 6.10 announcement. Процитовано 2006-10-26. 
  45. Ubuntu 6.10 release notes. Процитовано 2006-12-21. 
  46. End of Life announcement for Ubuntu 6.10. Процитовано 2008-04-01. 
  47. Ubuntu 7.04 announcement. Процитовано 2007-02-06. 
  48. GutsyReleaseSchedule — Ubuntu Wiki. Процитовано 2007-04-12. 
  49. Introducing the Gutsy Gibbon. 12 квітня 2007. Процитовано 2007-05-06. 
  50. HardyReleaseSchedule. Процитовано 2007-09-25. 
  51. Introducing the Hardy Heron. Процитовано 2007-08-29. Milestone ubuntu-8.04 for Ubuntu due 2008-04-24. Процитовано 2007-10-23. 
  52. Shuttleworth, Mark. Planning for Ubuntu 8.10ish — The Intrepid Ibex. Процитовано 2008-06-02. 
  53. https://wiki.ubuntu.com/IntrepidReleaseSchedule
  54. Milestone ubuntu-8.10 for Ubuntu due 2008-10-30. Процитовано 2008-04-28. 
  55. Ubuntu 10.04 LTS Ясна рись закінчила життя 30 квітня 2015(англ.)
  56. Ubuntu 12.04 довготривалої підтримки збільшила тривалість періоду підтримки для користувачів комп'ютерів(англ.)
  57. Якість має нове ім'я(англ.)
  58. Порядок випусків(англ.)
  59. Ubuntu 13.04 (Нетерплячий какоміцлі) закінчив життя 27 січня 2014(англ.)
  60. Saucy Salamander (Зухвала Саламандра) — кодове ім'я Ubuntu 13.10(рос.)
  61. SaucySalamander — Ubuntu Wiki(англ.)
  62. а б Quantal, raring, saucy…(англ.)
  63. [1](англ.)
  64. [2](англ.)
  65. http://markshuttleworth.com/archives/1468(англ.)
  66. Випущено Ubuntu 12.04 (Precise Pangolin)!(англ.)
  67. Випуск Linux-дистрибутива Ubuntu 12.04. Огляд новацій(рос.)
  68. Випущено Ubuntu 14.04 LTS (Trusty Tahr)
  69. Derivatives. Процитовано 2009-01-13. 
  70. Ubuntu JeOS 7.10 released. Процитовано 2008-06-10. 
  71. Ubuntu Mobile. Процитовано 2008-06-10. 
  72. Ubuntu to announce its mobile Linux in June. Процитовано 2008-08-19. 
  73. Ubuntu Netbook Remix. Процитовано 2008-06-10. 
  74. Ubuntu Netbook Remix On Dell Mini 9. Процитовано 2009-05-25. 
  75. Ubuntu Netbook Remix on Acer Aspire One. Процитовано 2009-05-25. 
  76. Ubuntu Phone OS Unveiled by Canonical | OMG! Ubuntu!(англ.)
  77. Canonical unveils Ubuntu phone OS that doubles as a «full PC» | Ars Tehnica(англ.)
  78. Вийшов Linux-дистрибутив Ubuntu 13.10(рос.)
  79. Ubuntu 7.10 (Gutsy Gibbon). Процитовано 2008-06-13. 
  80. Technical Board Decision — February 2007. Процитовано 2008-06-13. 
  81. а б в Ubuntu Desktop Edition. Процитовано 2008-06-13. 
  82. а б Ubuntu System Requirements. Процитовано 2008-06-13. }
  83. а б Preparing to Install. Процитовано 2008-06-13. }
  84. distrowatch.com/index.php?dataspan=26. Процитовано 2008-06-13. 
  85. LinuxWorld Expo UK 2005 (PDF). Процитовано 2008-08-19. 
  86. Best of open source in platforms and middleware. Процитовано 2008-06-13. 
  87. Wikimedia Traffic Analysis Report — Operating Systems, September 2012
  88. Openstat.ru: операційні системи(рос.)
  89. Groklaw — Some Facts about openSUSE and Distrowatch Figures — A Correction(англ.)
  90. Ubuntu Claims 12 Million Users as Lucid Linux Desktop Nears // LinuxPlanet
  91. Ubuntu планує відвоювати 200 млн користувачів до 2015 року. Обговорення заміни установлювального CD на DVD(рос.)
  92. Tendering with Ubuntu
  93. Wikipedia dumps Red Hat for Ubuntu. Timothy Prickett Morgan. The Register. 2008-10-13. Процитовано 2008-10-14. 
  94. Todd R. Weiss (October 9, 2008 (Computerworld)). Wikipedia simplifies IT infrastructure by moving to one Linux vendor. Computerworld.com. Процитовано 2008-10-19. 
  95. Wikipedia adopts Ubuntu for its server infrastructure. Arstechnica.com. Процитовано 2008-10-19. 
  96. ПриватБанк став найбільшим у світі корпоративним користувачем Linux
  97. Tesco Shipping Desktops with Ubuntu — eSys ePC. Процитовано 2008-06-02. 
  98. Ubuntu Customers. Процитовано 2007-05-26. 
  99. System76 announces servers with Ubuntu 7.10 and Canonical support services. Процитовано 2008-03-05. 
  100. Ubuntu on Dell. Процитовано 2008-02-24. 
  101. Dell announces Ubuntu 7.10 PCs with DVD playback (UPDATED). Процитовано 2008-06-02. 
  102. Інтерв'ю Володимира Крюкова, менеджера по роботі з партнерами компанії Canonical
  103. Ubuntu — найпопулярніший дистрибутив Linux за останній рік на сайті distrowatch.com
  104. Lennart Poettering. PulseAudio FUD. 
  105. Canonical Ltd. Launchpad Translations. 
  106. Canonical Limited. Translations/LicensingFAQ. 
  107. the KDE translators' mailing list. 
  108. Greg Kroah-Hartman. The Linux Ecosystem, what it is and where do you fit in it?. 
  109. Стеження в Ubuntu: Що робити?(рос.)
  110. Коментар на pgpru.com(рос.)

Література[ред.ред. код]

Офіційні ресурси[ред.ред. код]

Помилка Lua у Модуль:Portal у рядку 5: Please use mw.html instead of Module:HtmlBuilder.