Ukraine WOW

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ukraine WOW
зображення
Ukraine WOW.jpg
Місце проведення Центральний залізничний вокзал, арт-простір "Будівля багажного відділення з рампою, корпус В"
Місто/область Київ
Країна Україна Україна
Дата першого проведення 14 листопада 2019
Дата останнього проведення 12 березня 2020
Організатор «Укрзалізниця»
Відвідуваність 333 335 осіб
Вебсайт Офіційний сайт

Ukraine WOW — інтерактивна виставка, створена «Укрзалізницею» з нагоди відкриття нового виставкового простору на Центральному залізничному вокзалі Києва[1]. Проходила з 14 листопада 2019 року по 12 березня 2020 року[2]. Ukraine WOW стала наймасштабнішим виставковим проєктом України — за чотири місяці його відвідали понад 333 тисячі людей, що дозволило виставці увійти до Національного реєстру рекордів України[2].

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Головною метою Ukraine WOW було ознайомлення відвідувачів з географією, промисловістю, історією та культурою України. Виставка була покликана розповісти про все найкраще, що є в Україні, та надихнути українців до активних подорожей та вивчення власної Батьківщини. Загальна площа виставки склала понад 3900 м2[3]. Над концептом і реалізацією проєкту працювала агенція Gres Todorchuk[4]. Керівницями проєкту стали Ярослава Федорів та Юлія Соловей, а кураторами — мистецтвознавиця Ксенія Малих та літературний критик Євгеній Стасіневич[5]. Візуальну айдентику розробила агенція Banda. Загалом над Ukraine WOW працювали понад 200 людей[6].

Виставка поділялася на сім смислових блоків[7], що поступово знайомили відвідувачів з Україною:

  • Блок № 1 «Відправлення» був виконаний у вигляді величезного купе з полицею, столиком та чайною склянкою в підскляннику. Тут відвідувачі мали змогу подзвонити в старовинний залізничний дзвін XIX століття, що сповіщав про відправлення потягів;
  • У блоці № 2 «Перше знайомство» відвідувачі знайомилися з Україною — її запахами, звуками та ландшафтами, визначили на дотик видатні пам'ятки артіхектури та мали змогу побачити найкращі українські краєвиди. Окрім того, дивлячись у імпровізоване вікно потяга № 45/46 «Лисичанськ-Ужгород», можна було «проїхати» Україною від сходу до заходу всього за десять хвилин[8];
  • У блоці № 3 «Душевна розмова» були представлені визначні надбання української історії та культури: срібні гривні часів Київської Русі, перша надруковану в Україні книга «Апостол» Івана Федорова, барокові царські врата XVIII сторіччя, десять літер першої української абетки Георгія Нарбута[9], оригінальні роботи скульптора Олександра Архипенка та останній автопортрет Казимира Малевича[6]. Крім того, завдяки засобам віртуальної реальності відвідувачі могли подивитися на Київ очима Батьківщини-Матері, політати над урочищем Каскади, проїхатися в кабіні машиніста поїзда «Укрзалізниці» та побувати у найбільшій доменній печі Європи — «Дев'ятці»[9];
  • Блок № 4 «Краєвид за вікном» був виконаний у вигляді інтерактивної діорами, що демонструвала як природні, так і інфраструктурні багатства України. Діорама стала однією з найбільших інсталяцій виставки — її площа становила понад 250 м2[10]. Відвідувачі мали змогу керувати окремими елементами інсталяції — запускати потяги, вмикати маяк та вітряки тощо[11];
  • У блоці № 5 «Сон» знаходився один з найпопулярніших об'єктів виставки — рожевий вагон. Всередині на його стінах висіли 16 подушок, притулившись до яких можна було почути мрії окремих українців та розмови, що ведуть у потягах[12]. Раніше цей вагон входив до інвентарного парку вагонної дільниці «Київ-Пасажирський» філії «Пасажирська компанія», однак згодом був списаний;
  • У блоці № 6 «Зупинка», відкриваючи дверцята шафок, відвідувачі потрапляли до різних куточків України, що поставала тут велетенською камерою схову: за дверцятами ховалися Миколаївська астрономічна обсерваторія, Тунель кохання у Клевані, Чернівецький національний університет, Підгорецький замок, хата Поліни Райко, затоплене селище Бакота, одна з найстаріших антарктичних станцій «Академік Вернадський», місто на воді Вилкове (Одеська область), найбільший у Європі Центр реабілітації для бурих ведмедів «Домажир», «український Стоунхендж» Мавринський майдан тощо. Окрім того, на «Зупинці» можна було дізнатися рецепт полтавського борщу, послухати народні пісні з різних регіонів України, пройти аудіоекскурсію Полтавою, Львовом та Кам'янцем-Подільським і побачити українську кераміку початку ХХ століття;
  • У блоці № 7 «Прибуття» завдяки іграм, тестам та інтерактивам відвідувачі перевіряли, наскільки добре знають Україну, ділилися власними фактами про країну та погоджувалися ставати амбасадорами України у світі. Окрім того, в цьому блоці було розміщено експонат «Серце України».

Від початку планувалося, що виставка триватиме з 14 листопада до 29 грудня 2019 року[3], однак згодом через великий потік відвідувачів закриття експозиції декілька разів відтерміновували. Так, напередодні Нового року було оголошено, що на прохання громадськості Ukraine WOW буде подовжено до кінця лютого[13]. 27 лютого міністр інфраструктури України Владислав Криклій ініціював продовження виставки ще на місяць[14], однак вже 12 березня роботу Ukraine WOW було призупинено через карантин, запроваджений внаслідок поширення коронавірусної хвороби Covid-2019[2].

Задля того, аби усі бажаючі могли ознайомитися з експонатами під час оголошеного карантину, організатори запустили в мережі онлайн-тур в форматі 3D, а також опублікували всі текстові матеріали виставки українською та англійською мовами, додавши, окрім того, онлайн-екскурсію з керівником проєкту Ярославою Федорів[15].

Вибрані експонати та інсталяції[ред. | ред. код]

  • Автопортрет Казимира Малевича. На Ukraine WOW можна було побачити оригінал останнього автопортрета Малевича, який він створив за 11 місяців до смерті[16] та надіслав своєму другу, поету-футуристу Григорію Пєтнікову з особистим підписом. 1994 року робота опинилася в приватній колекції Едуарда Димшиця[16] та не експонувалася понад 20 років. Станом на березень 2020 року це одна з небагатьох робіт Малевича, що залишилися на території України;
  • Скульптури Олександра Архипенка. На виставці було представлено 4 скульптури Архипенка, що презентували майстерність художника та його вправну роботу з різними матеріалами — від мармуру до бронзи. Для його скульптур на Ukraine WOW було створено окрему нішу;
  • Гривні Київської Русі. На Ukraine WOW були представлені срібні гривні Київської Русі[16]: «київська» і «чернігівська» у формі шестикутника, «новгородська» у вигляді довгастої палички. А також гривні початку XX століття, які оформлював видатний український графік Георгій Нарбут;
  • «Українська абетка». На Ukraine WOW було представлено десять літер абетки Георгія Нарбута[17][12], створеної 1917 року. За життя художник встиг зробити лише 15 літер. «Абетка» була надрукована посмертно надзвичайно малим тиражем, тож побачити в експозиції майже всю — неабияка рідкість;
  • Перша надрукована в Україні книга. Видання «Апостол», яке Іван Федоров надрукував у Львові разом з білорусом Петром Мстиславцем, відкрило цілу епоху в східнослов'янському друкарстві. Працював Федоров над книгою рівно рік: з лютого 1573 по лютий 1574 року[9]. 279 аркушів, друк у два кольори, наклад 1200 примірників. На час проведення виставки в світі збереглися менше 50 примірників книги;
  • Хата Поліни Райко. На Ukraine WOW художники з Благодійного фонду імені Поліни Райко відтворили малюнки видатної мисткині-примітивістки у спеціально зведеній хаті-мазанці[6];
  • Тунель кохання. Одне з найромантичніших міст України, розташоване поблизу селища Клевань на Рівненщині, було відтворене на виставці за допомогою 1200 кг, або 8 000 одиниць зелені, привезеної з різних куточків світу;
  • Інь-ян по-українськи. У якості двох сил було представлено сіль та вугілля. Цим корисним копалинам, що складали основу української промисловості в різні часи було присвячено окрему інсталяцію та фотозону: для її створення на локацію привезли 2300 кг солі та 2000 кг вугілля.

Вибрані інтерактиви[ред. | ред. код]

  • VR «Київ очима Батьківщини-Матері». Завдяки технології VR на Ukraine WOW можна було подивитися на Київ «очима» найвищої монументальної скульптури Європи — Батьківщини-Матері, а потім пролетіти над столицею[16]. Команда, що знімала VR для інтерактиву, раніше співпрацювала з Netflix, а для його створення були задіяні важкі дрони для кіновиробництва, що можуть підняти у повітря до 15 кг. Скульптуру голови Батьківщини-Матері цілодобово створювали протягом 28 діб;
  • VR «На ринзі з Олександром Усиком». На виставці кожен охочий міг зійтися у поєдинку з абсолютним чемпіоном світу з боксу в першій важкій вазі Олександром Усиком, одягнувши VR-окуляри[18];
  • VR «Всередині „Дев'ятки“». Відвідувачі Ukraine WOW мали змогу побувати всередині «Дев'ятки» — найбільшої доменної печі Європи висотою в 35-поверховий будинок, що належить підприємстві «АрселорМіттал Кривий Ріг»[9].
  • Квиткова стіна. У блоці «Прибуття» кожен охочий міг зловити символічний квиток на проїзд до певної точки України. Для цього у стіну був вмонтований прозорий резервуар із квитками, що літали у ньому завдяки вентиляторам. Щасливий квиток можна було впіймати, якщо просунути руку в один із отворів резервуара;
  • Серце України. Одна з найпопулярніших зон виставки, де було зроблено рекордну кількість фото. Інтерактивне серце України, створене компанією Expolight, світилося різними кольорами, а при наближенні до нього билося швидше[16].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У Києві відкриється інтерактивна виставка Ukraine WOW. УНІАН. Процитовано 21 березня 2020.
  2. ↑ а б в Відома виставка у Києві встановила рекорд України. Вечірній Київ. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  3. ↑ а б Ukraine WOW: яким буде артпростір на вокзалі та його перша виставка. «The Village». Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  4. ↑ Exhibition at railway station spotlights surprising Ukraine (англ.) . Kyiv Post. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 21 березня 2020.
  5. ↑ Оригінал Малевича та голова Батьківщини-матері. Що можна побачити на виставці Ukraine WOW на Залізничному вокзалі. «НВ». Процитовано 25 березня 2020.
  6. ↑ а б в г Ступка, Малевич і Батьківщина-мати. Наша ідентичність на виставці Ukraine WOW. Українська правда. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  7. ↑ Тоннель любви и Невицкий замок «перенесут» в Киев (рос.) . Укрінформ. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 21 березня 2020.
  8. ↑ Україна – з вікна потяга: освідчення під стукіт коліс. Укрінформ. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 21 березня 2020.
  9. ↑ а б в г Стена из янтаря и сокровища Киевской Руси: чем интересна выставка Ukraine WOW (рос.) . Сегодня. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 21 березня 2020.
  10. ↑ Выставку Ukraine WOW на киевском ж/д вокзале продлили до 29 февраля: можно самостоятельно управлять крупнейшей инсталляцией (рос.) . Цензор.нет. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  11. ↑ Виставку Ukraine WOW продовжено до 29 лютого. «Pink». Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
  12. ↑ а б Ukraine WOW: На столичному вокзалі відкрили інтерактивну виставку на YouTube
  13. ↑ Інтерактивну виставку Ukraine Wow буде продовжено!. «Столичний регіон». Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  14. ↑ Виставку Ukraine WOW продовжено, — Владислав Криклій. Міністерство інфраструктури України. Процитовано 25 березня 2020.
  15. ↑ Інтерактивна виставка Ukraine WOW запустила онлайн-тур для тих, то не встиг її відвідати до карантину. Громадське. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  16. ↑ а б в г д Афиша выходных: почему стоит посетить интерактивную выставку Ukraine WOW (рос.) . «delo.ua». Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  17. ↑ 6 самых интересных выставок ноября в Киеве (рос.) . «Vogue». Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  18. ↑ Выход на один ринг с Усиком и обновленные экспозиции на выставке Ukraine WOW на YouTube
  19. ↑ «Можливо все!»: у Києві Зеленська відвідала виставку Ukraine WOW. «Столичний регіон». Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  20. ↑ Євген Чичваркін — Зеленському: Головне — не повертатися до Путіна спиною. І зашити кишені (рос.) . Українська правда. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ukraine_WOW&oldid=35760370