ULA

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
United Launch Alliance
Тип Приватна компанія
Форма власності ТзОВ
Галузь Аерокосмічна промисловість
Спеціалізація Аерокосмічна техніка
Засновано 1 грудня 2006
Засновник(и) Tory Bruno (ГВД)
Штаб-квартира Сентенніал
Продукція Delta-2, Дельта IV, Delta IV Heavy, Atlas V та Вулкан (розробл.)
Послуги Виробництво космічних ракет та їх запуск
Власник(и) Боїнг і Lockheed Martin
Співробітники 2'500[1]
Холдингова компанія Боїнг
Сайт ulalaunch.com

CMNS: ULA на Вікісховищі

United Launch Alliance (ULA) — це спільне підприємство підрозділів двох американських компаній: Lockheed Martin Space System[en] та Boeing Defense, Space & Security[en], що представляють Lockheed Martin та Boeing відповідно. Фірма створена у 2006 році, щоб займатися виробництвом та запуском у космос ракет-носіїв та космічних апаратів для Федерального уряду США. Безпосередньо урядових замовників представляють Міністерство оборони США та НАСА. Використовуючи ULA, Lockheed Martin і Boeing ціле десятиліття мали монопольне становище на ринку військових космічних запусків, аж поки у 2016 році Міністерство Повітряних сил США не підписало контракт на запуск свого супутника GPS із компанією SpaceX.[2]

Історія[ред. | ред. код]

United Launch Alliance була створена 1 грудня 2006 року. У грудні 2013 року фірма підписала контракт із ВПС США на обслуговування 28 запусків ракет за $11 млрд. У вересні 2014 року повідомлено про виграш конкурсу на підписання контракту на $938 млн. щодо додаткового обслуговування ракетних запусків по вже підписаним раніше контрактам.[3]

Також у 2014 році головним виконавчим директором фірми замість Michael Gass став Tory Bruno.[4] У жовтні цього ж року ULA заявила про намір реструктуризувати виробництво та зменшити вартість запуску в половину. Це було викликано конкуренцією із SpaceX. Зміни мають привабити нових замовників, не лише із військової сфери, а й з цивільної.

У червні 2017 року відомий новинний сайт Ars Technica проаналізував витрати ВПС США і з'ясував, що у 2020-'21 роках вартість кожного запуску від ULA може обійтися бюджету у$420 млн. Tory Bruno назвав це «вводом в оману». А в липні з'явилася інформація, що вартість місії STP-3 із використанням Atlas V сягає $191 млн. Це, звісно, менше, ніж сума, розрахована журналістами, але значно більше, ніж пропонує компанія-конкурент SpaceX ($90 млн за запуск). Поширювалися розмови про несправедливе надання урядом субсидій ULA.[5]

Продукція[ред. | ред. код]

Вантажопід'ємність ракет ULA

United Launch Alliance виробляє наступні ракети-носії:

  • Delta-2,
  • Дельта IV,
  • Delta IV Heavy,
  • Atlas V,
  • Вулкан — «ракета-носій нового покоління», яка розробляється із 2014 року шляхом міксу існуючих технологій Atlas V і Дельта IV для створення наступника для Atlas V, що дозволить вдвічі знизити витрати на запуск. Перший політ планується не раніше середини 2020 року. А після 2024 року існуючий другий ступінь ракети Centaur планують замінити на Advanced Cryogenic Evolved Stage[en] (ACES). Окрім стандартної функції по запуску супутників, цей ступінь може слугувати паливним танкером для космічної заправки.


Ignition of the engines of a Delta II.jpg Delta IV Medium 4.2+ (with GOES-N) on launch pad.jpg USA-224 launch.jpg SDOs Atlas V lifted off.jpg Atlas V(551) New Horizons.jpg A Payload fairing and Centaur upper stage of an Atlas V 411.jpg
Зліва направо: Delta-2, Дельта IV, Delta IV Heavy, Atlas V 400-series, Atlas V 500-series, ACES[en]


Стартові комплекси[ред. | ред. код]

Наразі ULA використовує п'ять стартових майданчиків:

У 2015 році були анонсовані плани по зменшенню кількості майданчиків лише до двох одиниць до 2021 року. З них буде запускатися Вулкан.

Запуски[ред. | ред. код]

Сімейства ракет Atlas (від Lockheed) та Delta (від Boeing) використовуються вже більше 50-ти років для запуску на навколоземні орбіти військових, метеорологічних та супутників зв'язку. Також за їх допомоги здійснювалися запуски у глибокий космос, в тому числі міжпланетні науково-дослідницькі місії. Іноді ULA підіймає неурядові супутники.[6]

Перший запуск, що проводила ULA, відбувся 14 грудня 2006 року за допомогою ракети Delta-2. На орбіту було піднято секретний супутник USA 193, який невдовзі після запуску вийшов із ладу. У 2008 році його було знищено бойовою ракетою.[7]

2 жовтня 2015 року ULA завершила свою соту місію із Mexsat-2 на борту Atlas V.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Що ми робимо і де знаходимся. ulalaunch.com. Процитовано 3 березня 2018. (англ.)
  2. Irene Klotz (28 квітня 2016). SpaceX зруйнувала монополію компаній Boeing-Lockheed на військові космічні запуски. reuters.com. Процитовано 3 березня 2018. 
  3. Boeing-Lockheed виграє $938 млн. від угоди щодо запуску ракет. reuters.com. 17 вересня 2014. (англ.)
  4. United Launch Alliance Taps a Lockheed Executive To Replace CEO Gass. Space News. 8 грудня 2014. Процитовано 7 березня 2018. (англ.)
  5. Berger, Eric (16 червня 2017). Бюджет ВПС показав наскільки SpaceX обрізала ціни на запуск. arstechnica.com. Процитовано 7 березня 2018. (англ.)
  6. Justin Ray (23 листопада 2009). Atlas 5 запускає комунікаційний супутник Intelsat. Spaceflight Now. (англ.)
  7. Shanker, Thom (21 лютого 2008). Бомба зруйнувала космічний супутник, що зійшов з орбіти. nytimes.com. Процитовано 7 березня 2018. (англ.)
  8. Graham, William (2 жовтня 2015). ULA здійснила соту місію – Atlas V запустив Morelos-3. nasaspaceflight.com. (англ.)