Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Засідання Ради національної безпеки у березні 2009 року. Присутні: президент США Барак Обама , державний секретар Гілларі Клінтон , міністр оборони Роберт Гейтс , заступник голови комітету генерал Джеймс Кертрайт , радник РНБ генерал Джеймс Джонс, директор Національної розвідки Денніс Блер , радник президента США з національної безпеки Том Донилон , радник Білого дому Грег Крейг, директор ЦРУ Леон Панетта та голова Адміністрації Президента США Рем Емануель Рада національної безпеки США (англ. United States National Security Council ) — головний консультативний орган державного управління при президентові Сполучених Штатів для вирішення проблем національної безпеки і зовнішньої політики з його головними радниками з питань національної безпеки та членами Кабінету, що одночасно є частиною Виконавчого апарату президента США . З моменту створення відповідно до Закону про національну безпеку від 26 липня 1947 року за часів правління 33-го президента Гаррі С. Трумена , функції Ради національної безпеки полягали в тому, щоб консультувати і надавати допомогу голові держави в проблемах національної безпеки та зовнішньої політики. Рада також служить основним координаційним та контролювальним органом президента країни в імплементації завдань цієї політики та організації взаємодії між різними державними відомствами Сполучених Штатів.
Організація та структура РНБ США [ ред. | ред. код ] Рада національної безпеки країни проводиться під головуванням президента США. На засідання Ради НБ залучаються регулярні учасники (постійні та непостійні члени Ради), серед них: віцепрезидент (постійний), державний секретар (постійний), міністр оборони (постійний), радник з національної безпеки (непостійний), а також міністр фінансів (непостійний).
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів є постійним військовим радником Ради, директор національної розвідки є постійним радником з розвідки та директор національного бюро з контролю за обігом наркотиків є постійним радником з контролю за наркотиками . Керівник апарату президента, радник президента, і помічник президента з економічної політики також регулярно запрошуються на засідання Ради національної безпеки. Генеральний прокурор і директор Бюро менеджменту та бюджету запрошуються для участі в нарадах, на які виносяться питання, що належать до сфери їх обов'язків. Керівники інших агентств, офісів та відомств державного управління, а також виконавчих установ, і інші високопосадовці, можуть запрошуватися на засідання РНБ у разі необхідності.
Ivo H. Daalder and I.M. Destler, In the Shadow of the Oval Office: Profiles of the National Security Advisers and the Presidents They Served—From JFK to George W. Bush ISBN 978-1-4165-5319-9 .
Karl F. Inderfurth and Loch K. Johnson, eds. Fateful Decisions: Inside the National Security Council . Oxford University Press, 2004. ISBN 978-0-19-515966-0 .
James Peck (2006). Washington's China: The National Security World, the Cold War, and the Origins of Globalism David J. Rothkopf, Running The World: the Inside Story of the National Security Council and the Architects of American Power , PublicAffairs; 2006, ISBN 978-1-58648-423-1 .
Journey to the Center of the World: U.S. National Security Council — Arzın Merkezine Seyahat: ABD Ulusal Güvenlik Konseyi — Article on US NSC in TurkishCody M. Brown, The National Security Council: A Legal History of the President's Most Powerful Advisers
M. Kent Bolton, U.S. National Security and Foreign Policymaking after 9/11: Present at the Re-Creation , Rowman & Littlefield; 2007, ISBN 978-0-7425-4847-3 . Посади і титули
Допоміжні органи
Списки
Резиденції
Інше
Керівництво
Організація
Резерви:
Окремі воєнізовані структури:
Цивільні допоміжні структури:
Структури:
Історія та операції:
ОВТ:
Зброя:
Військова техніка:
Військові кораблі:
Військові літаки:
Інше:
США
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
