VRT
| VRT | |
|---|---|
| Тип | суспільний мовникd мережа прямих трансляцій |
| Засновано | 1 січня 1998[1] |
| Правовий статус | public limited company, governed by public lawd |
| Країна | |
| Штаб-квартира | Схарбек (50°51′10″ пн. ш. 4°24′06″ сх. д. / 50.852777777778° пн. ш. 4.4016666666667° сх. д.) |
| 50°51′10″ пн. ш. 4°24′06″ сх. д. / 50.852777777778° пн. ш. 4.4016666666667° сх. д. | |
| Членство | Європейська спілка радіомовлення і телебачення (1950) International Federation of Television Archivesd[2] |
| Дочірня(і) організація(ї) | Brussels Philharmonicd Vlaams Radiokoord |
| Вебсайт: vrt.be | |
Нагороди Q107643159? (2014) (2014) | |
![]() | |
Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie, скорочено VRT — один із національних суспільних мовників фламандської спільноти Бельгії. Його аналогом у французькому співтоваристві Бельгії є франкомовний RTBF (Radio-télévision belge de la Communauté française), а в німецькомовному — BRF (Belgischer Rundfunk).
VRT керує шістьма телевізійними каналами (VRT 1, VRT Canvas, Ketnet, Sporza, VRT NWS і VRT MAX) разом із кількома радіоканалами, зокрема Radio 1, Radio 2, Klara, Studio Brussel і MNM.
VRT є спадкоємцем низки організацій. Бельгійський національний інститут радіомовлення був заснований 1930 року та проіснував до 1960 року. Потім він став Belgische Radio- en Televisieomroep (BRT) у 1960 році та був Belgische Radio- en Televisieomroep Nederlandstalige Uitzendingen (BRTN) з 1991 до 1998 року[джерело?].
NIR/INR і BRT (фр. Radio-Télévision Belge; RTB) були окремими державними компаніями з окремими нідерландсько- та франкомовними відділами виробництва. Вони розміщувалися в будівлі Фладжі, також відомій як будинок радіо, з 1938 до 1974 року, коли будівля стала занадто малою[3][4]. Однак у 1977 році в рамках поточної державної реформи в Бельгії, мовлення стало зарезервованим для мовних спільнот, а не національних урядів. Відповідно, BRT/RTB пішли різними шляхами. У той час як колишня французька частина змінила свою назву на RTBF, нідерландська зберегла назву BRT, поки не стала BRTN у 1991 році. Однак обидва мовники ділять виробничі потужності на Огюста Реєрслаана в Брюсселі[джерело?].
Остаточне перейменування VRT відбулося 1 січня 1998 року після зміни юридичного статусу організації. 16 квітня 1997 року вона перетворилася на державну корпорацію (NV van publiek recht), яка була частиною напівдержавного утворення (за бельгійською термінологією — parastatale)[джерело?].
Як спадкоємці NIR/INR, VRT та RTBF поділяють бельгійське членство в Європейській мовній спілці (EBU) та були одним із її 23 членів-засновників.
-
NIR лого (1953–1960)
-
Третій і старший логотип VRT, який використовувався з 1967 до 1979 року[5].
-
BRT лого (1979–1991)[6]
-
BRTN лого (1991–1998)
-
VRT лого (1998–2002)
-
Шостий логотип VRT (7 січня 2002 – 21 червня 2017).
-
Сьомий логотип VRT (22 червня 2017 – липень 2021).
-
Восьмий логотип VRT (липень 2021 – 29 серпня 2022).
-
Дев’ятий, актуальний логотип VRT з 29 серпня 2022 року.
- ↑ https://www.vrt.be/nl/aanbod/historiek/geschiedenis-openbare-omroep-/
- ↑ https://fiatifta.org/membership/members/
- ↑ Le Flagey, the former Maison de la Radio. Brussels Life. 5 липня 2012. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ The Flagey Building. Flagey. Процитовано 8 травня 2021.
- ↑ Séquence nostalgie: l'oreille de Michel Olyff disparaît du paysage audiovisuel belge…. Telepro.be. 23 червня 2015.
- ↑ BRT TV1 logo + Weerbericht (07.01.1979) на YouTube


