Вероніка щиткова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Veronica scutellata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вероніка щиткова
VeronicaScutellata.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Veroniceae
Рід: Вероніка (Veronica)
Вид: Вероніка щиткова
Біноміальна назва
Veronica scutellata
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Veronica scutellata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Veronica scutellata
EOL logo.svg EOL: 578500
IPNI: 812639-1
ITIS logo.svg ITIS: 33422
IUCN logo.svg МСОП: 167924
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 195138

Вероніка щиткова[1][2][3] (Veronica scutellata) — вид трав'янистих рослин родини Подорожникові (Plantaginaceae), поширений у Північній півкулі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічні трав'янисті рослини з повзучими кореневищами заввишки 10–50 см. Стебла від висхідних до прямостійних, голі або іноді волохаті. Листки супротивні; пластини від вузько еліптичних до лінійних, з цілими краями або дрібнозубчасті, часто коричнюваті або червонуваті особливо внизу. Суцвіття — слабкі китиці. Квіти: віночки від блідо-синіх до фіалкових, іноді білі, з прожилками, 5–6 мм шириною, 4-лопатеві, у формі колеса, короткотрубкові; чашечки 4-лопатеві, лопаті можуть мати або не мати залозисті волоски; тичинок 2. Плоди — серцеподібні капсули, плоскі, довжиною 4 мм, довші за чашечку, можуть мати або не мати залозисті волоски.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Африка (Алжир); Азія (Вірменія, Азербайджан, Росія, Казахстан, Туреччина); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Греція, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (Канада, США). Населяє грязьові й глиняні береги, схильні до затоплення гідротехнічні луки, калюжі, ставки, канави, вологі місця розкопок, поля, парові поля.

В Україні зростає на сирих луках, краях боліт і озер, заболочених берегах річок — у більшій частині України, але в степу рідко; в гірському Криму (Караголь, озеро на горі Кастель під Чатир-Дагом) дуже рідко[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 288. (рос.)(укр.)
  3. Довідник назв рослин України