Vice Media

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Vice Media Group LLC
Тип Private, limited liability company
Форма власності Limited Liability Company
Галузь ЗМІ
Засновано 1994; 30 років тому (1994)
Засновник(и)
Закриття (ліквідація) травень 2023 року
Штаб-квартира Williamsburg[d] і Нью-Йорк[1]
Ключові особи Ненсі Дабук (CEO)
Виторг ▲ $1 billion (2016)[2]
Власник(и)
Співробітники 3,000[6]
Дочірні компанії Refinery29d
www.vicemediagroup.com
Мапа
CMNS: Vice Media у Вікісховищі

Vice Media Group LLC — американо-канадська цифрова медіа та телерадіомовна компанія. Станом на червень 2021 року, Vice Media Group включала п'ять основних напрямків бізнесу: VICE.com (цифровий контент); VICE STUDIOS (кіно та телевиробництво) VICE TV (також відомий як VICELAND); VICE News; та VIRTUE (агентство, що надає креативні послуги). Її назвали найбільшою незалежною молодіжною медіакомпанією у світі з 35 офісами[7].

Розвиваючись із журналу Vice, який спочатку базувався в Монреалі співзасновниками якого були Сурушем Алві[8], Шейн Сміт і Ґевін Мак-Іннес, Vice розширив свою діяльність переважно в цифрових ЗМІ, орієнтованих на молодь. Це включало вертикалі онлайн-контенту та відповідні веб-серіали, підрозділ новин Vice News, кіностудію та звукозаписний лейбл серед інших об’єктів. У 2001 році Vice переїхав до Нью-Йорка.

Vice Media спочатку транслювали свої програми новин на каналі HBO, який транслював щотижневий документальний серіал Vice, який отримав премію Еммі[9], прем’єра якого відбулася у квітні 2013 року. Vice містить сегменти про глобальні проблеми, які проводять співзасновники Сміт і Алві, а також кореспонденти, що змінюються[10]. Вони також транслювали «Vice News Tonight», прем’єра якого відбулася 10 жовтня 2016 року, щовечора демонстрували глобальні новини, технології, навколишнє середовище, економіку та поп-культуру, уникаючи традиційних ведучих новин. Однак 10 червня 2019 року HBO оголосив про скасування новинної програми на додаток до припинення відносин із Vice Media після семирічної співпраці[11].

У серпні 2019 року повідомлялося, що компанія звільняє персонал у рамках переходу на новини, що передбачає злиття VICELAND і VICE News.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування та перші роки (1994–2005)[ред. | ред. код]

Засновники Vice Media Шейн Сміт, Суруш Алві та Гевін МакІннес[12] запустили журнал Voice of Montreal у жовтні 1994 року в Монреалі, Квебек, Канада, за фінансування уряду, щоб висвітлювати музику, мистецтво, тенденції та культуру наркотиків, які не висвітлюються в пресі[13]. Журнал був альтернативою Montreal Mirror, який тоді сприймався альтернативною англомовною сценою Монреаля як надто мейнстрім. У 1990-х роках монреальський район Плато Мон-Рояль / Майл-Енд був домом для субкультури, що розвивалася з появою таких колективів, як Godspeed You! Black Emperor, Dummies Theatre, Bran Van 3000 і пізніше Arcade Fire[14][15].

У 1996 році вони змінили назву на Vice, і в міру того, як журнал ставав успішнішим, компанії стало важко масштабувати свою діяльність у Канаді[16]. Після інвестування 4 мільйонів доларів канадським інвестором Річардом Шалвінскі Vice переїхав до Нью-Йорка в 1999 році. У 2001 році співзасновники викупили Vice і переїхали до нових офісів у Вільямсбурзі, Бруклін. Журнал продовжував привертати увагу та читацьку аудиторію завдяки своєму змісту, коментарям і внескам фотографів Террі Річардсона та Раяна Макгінлі. Потім журнал швидко вийшов на міжнародний рівень, коли Ендрю Крейтон та Енді Кеппер стали співзасновниками британського підрозділу Vice. Потім журнал розширився на п’ять континентів.

Цифрова експансія (2006–2011)[ред. | ред. код]

У 2006 році за порадою креативного директора Спайка Джонза компанія Vice розпочала розширення сфери цифрового відео, запустивши новий відеосервіс VBS.tv як спільне підприємство з MTV Networks[17]. VBS отримав базу шанувальників завдяки таким шоу, як The Vice Guide To Travel, Epicly Later'd, Toxic і Hamilton's Pharmacopeia[18]. У документальних фільмах на каналі були незвичні теми, їх вели молоді люди, які працюють у Vice Media, часто самі засновники.

У 2007 році Vice Media почала агресивно розширювати свою роботу з цифровим відео, запускаючи нові канали, такі як Motherboard (техніка), Noisey (музика) і The Creators Project, мистецький/технологічний сайт, заснований у партнерстві з Intel. Пізніше Vice Media запустили сайти про електронну музику (Thump), глобальні новини (Vice News), їжу (Munchies) і спорт (Vice Sports). Крім того, Vice Media запустила Virtue Worldwide, агентство креативних послуг, щоб розширити свої можливості для роботи на своїх платформах[19]. У цей час Сантьяго Стеллі був директором із контенту VBS.tv (2006  – 2010) і креативним директором Vice Media (2010  – 2012)[20].

Поточна історія (з 2012 по 2023 рік)[ред. | ред. код]

У 2012 році Vice Media продовжувала розширювати висвітлення новин і поточних подій.

З припиненням роботи VBS.tv компанія Vice почала випускати такі фільми, як «Найстрашніший збирач боргів Великобританії», «Історія кохання Свонсі», «Найстрашніший наркотик у світі» та «У надлюдському світі крижаної людини» через свій головний веб-сайт і канал YouTube, а також нові серіали, як-от «Слутевер», Окраїни, індустрія кохання та вищого суспільства[21]. Як і попередній вміст Vice, їхні онлайн-фільми та серіали майже завжди показували на екрані таких ведучих, як Томас Мортон, Раян Даффі, Метт Ши, Карлі Шортіно, Шарлет Дубок і Крішна Андаволу.

У середині серпня 2013 року 21st Century Fox Руперта Мердока інвестувала 70 мільйонів доларів США у Vice Media, що призвело до 5-відсоткової частки. Після оголошення Сміт пояснив: «Ми налаштувалися створити глобальну платформу, але зберегли контроль»[22].

У 2013 році Vice Media показала нову 30-хвилинну програму новин для HBO під назвою Vice, виконавчим продюсером якої став Білл Махер. У 2014 році другий сезон шоу отримав премію Creative Arts Emmy Award за видатний інформаційний або спеціальний серіал на 66-й премії Creative Arts Emmy Awards[23].

У 2014 році Vice Media запустила свій новинний канал Vice News, який майже одразу привернув світову увагу завдяки висвітленню протестів і конфлікту в Україні та Венесуелі. Станом на жовтень 2014 року редактор Newsbeat BBC Radio 1 стверджував, що BBC «наздоганяє» Vice News[24].

У січні 2023 року Vice почала вивчати можливість продажу.[25] 24 лютого 2023 року Дубюк залишила посаду генерального директора, оскільки компанія зіткнулася з проблемами отримання річного прибутку та пошуку покупця.[26] 1 травня 2023 року The New York Times повідомила, що Vice готується подати заяву про банкрутство.[27] Відповідно до Deadline, основний боржник Vice Fortress Investment Group, швидше за все, отримає контроль над часткою в Vice Media в результаті будь-якої заяви про банкрутство відповідно до розділу 11.[28] Через два тижні, 15 травня, Vice Media офіційно подала заяву про банкрутство відповідно до розділу 11, як частину можливого продажу консорціуму кредиторів, включаючи Fortress Investment Group, який разом із Soros Fund Management і Monroe Capital інвестує 225 мільйонів доларів як кредитну пропозицію майже для всіх своїх активів.[29]

Банкрутство[ред. | ред. код]

Vice Music[ред. | ред. код]

Vice Records або Vice Music, заснований у 2002 році, є внутрішнім звукозаписним лейблом Vice. Він випустив альбоми та сингли таких виконавців через різних великих дистриб’юторів:[30][31][32]

Vice Films[ред. | ред. код]

З 2007 року Vice Media випускає документальні фільми через лейбл Vice Films. Її першим театральним релізом стала «Біла блискавка» у 2009 роц[33]. Vice Films випустив свій перший повнометражний фільм «Рибалка без сіток» у 2014 році[34]. 8 грудня 2014 року 20th Century Fox і Vice Media оголосили про співпрацю для фінансування, виробництва, розповсюдження, продажу та придбання сюжетних фільмів під брендом Vice Films[35].

Документальні та повнометражні фільми від Vice Films були відзначені великими американськими та міжнародними кінофестивалями. Каттер Годієрн отримав нагороду за найкращу режисуру на кінофестивалі Sundance у 2014 році за фільм «Рибалка без сіток»[36]. «Погана партія», ще один повнометражний фільм, отримав спеціальний приз журі на Венеціанському кінофестивалі 2016 року[37].

Vice Films також випустив повнометражний рок-документальний фільм 2008 року «Heavy Metal in Baghdad», який розповідає про треш-метал-гурт Acrassicauda в Іраку. The New York Times високо оцінила виробництво та репортажі, назвавши їх «зворушливим свідченням тяжкого становища культурного самовираження в Багдаді та вражаючим звітом про ситуацію з біженцями в Сирії»[38].

Енді Кеппер зняв «Перевтілення» зі Снуп Доггом і Дипло в головних ролях, прем'єра якого відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Netflix придбав права. Він також зняв «Lil Bub & Friendz», який переміг на кінофестивалі Трайбека 2013 року.

Після прем’єри на Венеціанському кінофестивалі у вересні 2017 року Netflix придбав права на документальний фільм Vice Films «Джим і Енді» про роль Джима Керрі в образі покійного Енді Кауфмана у фільмі «Людина на Місяці». Режисером фільму став Кріс Сміт, а продюсером – Спайк Джонз[39][40].

Розширення офісу в Брукліні[ред. | ред. код]

У липні 2014 року Vice Media оголосила про перенесення своєї штаб-квартири в нову будівлю у Вільямсбурзі, Бруклін, де з 1999 року був їхній офіс у Нью-Йорку. Відповідно до статті в The Wall Street Journal, цей крок дозволить їм подвоїти поточний розмір офісу та найняти близько 500 нових співробітників[41].

Після цього оголошення два музичні заклади, що займають будівлю, Glasslands Gallery та Death By Audio, незабаром оголосили про закриття. Після оголошення керівництва Glasslands у жовтні 2014 року про те, що мистецький заклад закриється наприкінці 2014 року, таким чином він стане третім музичним закладом у Вільямсбурзі, який закриється через розширення Vice Media — поряд із 285 Kent і Death By Audio — журнал Big Shot стверджував, що Бруклінське музичне співтовариство отримало «відомий удар ногою в пах»[42].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Unicorn List — 2016.
  2. ↑ What Vice's Stunning Financials Tell Us About the Future of Media. Forbes.
  3. ↑ Robehmed, Natalie. Vice Media's Shane Smith Is Now A Billionaire. Forbes.
  4. ↑ Walt Disney Company. Annual Report 2018 (PDF).
  5. ↑ Nicolau, Anna; Fountanela-Khan, James (10 жовтня 2019). James Murdoch buys stake in Vice Media. Financial Times. Процитовано 10 жовтня 2019.
  6. ↑ About - VICE.
  7. ↑ Vice Australia and Refinery29 to join Pedestrian Group in a multi-year deal with Vice Media Group. Nine Entertainment. 14 березня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  8. ↑ Ex Heroin Addict Turned Media Mogul, Outlook – BBC World Service. BBC.
  9. ↑ Vice. Television Academy (англ.). Процитовано 13 червня 2019.
  10. ↑ Hale, Mike (4 квітня 2013). 'Vice,' a New Approach to News, on HBO. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 8 березня 2017.
  11. ↑ Darcy, Oliver (10 червня 2019). HBO cancels 'Vice News Tonight,' severing relationship with Vice Media. CNN. Процитовано 13 червня 2019.
  12. ↑ Levine, Robert (19 листопада 2007). A Guerrilla Video Site Meets MTV. The New York Times. Процитовано 12 листопада 2014.
  13. ↑ How Shane Smith Built Vice Into a $2.5 Billion Empire (амер.). Процитовано 8 серпня 2017.
  14. ↑ Kelly, Brendan. Vice ... and alternative anglos. montrealgazette.com.
  15. ↑ Kelly, Brendan. Quebec culture, the solitudes and the theatre of the absurd. montrealgazette.com.
  16. ↑ Vice Media to Launch Cable TV Channel in Canada. The Hollywood Reporter. Процитовано 29 лютого 2016.
  17. ↑ Levine, Robert (19 листопада 2007). A Guerrilla Video Site Meets MTV. The New York Times. Процитовано 29 лютого 2016.
  18. ↑ Simonini, Ross.
  19. ↑ With Virtue, Media Brand Vice Helps Marketers Tap Its Genius (англ.). Процитовано 31 березня 2017.
  20. ↑ Derrick, Lisa.
  21. ↑ VICE. YouTube (англ.). Процитовано 29 березня 2019.
  22. ↑ Launder, William (17 серпня 2013). Vice Media Gets 21st Century Fox Cash. Wall Street Journal. Dow Jones & Company, Inc. Процитовано 29 жовтня 2014.
  23. ↑ Vice. Emmys.com. Academy of Television Arts & Sciences. Процитовано 29 жовтня 2014.
  24. ↑ Plunkett, John (15 жовтня 2014). BBC playing 'catch-up' with Vice News, says Newsbeat editor. TheGuardian.com Limited. Процитовано 29 жовтня 2014.
  25. ↑ Mullin, Benjamin (20 січня 2023). Vice, a Beleaguered Avatar of New Media, Hangs a ‘For Sale’ Sign. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 травня 2023.
  26. ↑ Mullin, Benjamin (24 лютого 2023). Vice C.E.O.’s Departure Signals Fallen Hopes for Digital Media. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 травня 2023.
  27. ↑ Hirsch, Lauren; Mullin, Benjamin (1 травня 2023). Vice Is Said to Be Headed for Bankruptcy. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 15 травня 2023.
  28. ↑ White, Peter (1 травня 2023). Vice Media Preparing To File For Bankruptcy. Deadline (амер.). Процитовано 15 травня 2023.
  29. ↑ Whittock, Jesse (15 травня 2023). Vice Media Files For Chapter 11 Bankruptcy. Deadline (амер.). Процитовано 15 травня 2023.
  30. ↑ Ryzik, Melena (31 липня 2008). On the Bus, and Off It: The Initiation of a Young Rock Impresario. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 жовтня 2017.
  31. ↑ Playing Heavy Metal In Baghdad: Acrassicauda. NPR.org (англ.). Процитовано 6 жовтня 2017.
  32. ↑ Vice Launches Three-Year Global Partnership With Warner Bros. Records. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 6 жовтня 2017.
  33. ↑ McNary, Dave (8 грудня 2014). Fox Launching Vice Films as Joint Venture. Variety (амер.). Процитовано 29 вересня 2017.
  34. ↑ 'Fishing Without Nets' movie review. Washington Post. Процитовано 29 вересня 2017.
  35. ↑ Geier, Thom. 20th Century Fox, Vice Media launch Vice Films. Процитовано 27 липня 2016.
  36. ↑ Yamato, Dominic Patten,Jen (26 січня 2014). Sundance Awards: 'Whiplash' & 'Rich Hill' Win Grand Jury Prizes; Dramatic Directing Goes To Cutter Hodierne For 'Fishing Without Nets'. Deadline (амер.). Процитовано 29 вересня 2017.
  37. ↑ Toronto: 'The Bad Batch' Picked Up by Screen Media for U.S. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 29 вересня 2017.
  38. ↑ How to Rock in Iraq. The New York Times. 23 травня 2008. Процитовано 18 вересня 2016.
  39. ↑ McNary, Dave (11 вересня 2017). Toronto: Netflix Buys Jim Carrey's Andy Kaufman Documentary 'Jim & Andy'. Variety (амер.). Процитовано 29 вересня 2017.
  40. ↑ Jim Carrey Andy Kaufman Doc Acquired by Netflix. ComingSoon.net (амер.). 11 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  41. ↑ Laura Kusisto (3 липня 2014). Vice Media Moving to New Williamsburg Headquarters. WSJ.
  42. ↑ Darren Ressler (23 жовтня 2014). Gentrification Blues: Williamsburg's Glasslands is Closing. Big Shot Magazine. Big Shot Magazine. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Vice_Media&oldid=41469477