Фіалка персиколиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Viola persicifolia)
Перейти до: навігація, пошук
Фіалка персиколиста
Viola persicifolia
Viola stagnina1.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка персиколиста
Біноміальна назва
Viola persicifolia
Schreb., 1771
Синоніми
Viola stagnina Kit. ex Schult.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Viola persicifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viola persicifolia
EOL logo.svg EOL: 5746236
IPNI: 869295-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 502524

Фіалка персиколиста[1], фіалка ставкова[2][1] або фіялка персиколиста[3] (Viola persicifolia) — вид трав'янистих рослин родини Фіалкові (Violaceae), поширений у більшій частині Європи й у Західному Сибіру.

Опис[ред.ред. код]

Viola stagnina — Flora Batava — Volume v9.jpg

Багаторічна рослина 10–30 см заввишки. Прилистки середніх стеблових листків коротше черешків, а верхніх — майже рівні черешкам. Листки видовжено-ланцетні, майже голі або знизу по жилах опушені короткими щетинками. Квіти блідо-лілові, 9–17 мм в діаметрі[2].

Поширення[ред.ред. код]

Європа: Білорусь, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Велика Британія, Словенія, Сербія, Боснія-Герцеговина, Італія, Румунія, Франція, Іспанія; Азія: Західний Сибір[4][5].

В Україні зростає на вологих луках, узліссях — в Закарпатті, Карпатах, Поліссі та Лісостепу[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Львівської областей і м. Києва[1].

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
  3. Viola persicifolia // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  4. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.04.2018.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 06.04.2018.  (англ.)